Постанова Східний апеляційний господарський суд № 905/1586/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" травня 2021 р. Справа № 905/1586/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М. секретар судового засідання Лутаєва К.В. за участю представників: позивача - Безкровного М.Г., ордер серія АХ №1022793 від 27.08.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1766 від 29.08.2012, відповідача - Куренного С.В., ордер серія АА №1043601 від 11.01.2019, договір про надання правничої допомоги від 11.01.2019, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4751 від 29.08.2012 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрінмаш" (вх.№786Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 у справі №905/1586/20 (суддя Аксьонова К.І., повний текст рішення підписано 08.02.2021) за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрінмаш", м.Краматорськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове Донецької області про стягнення 492.350,75 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрінмаш", м.Краматорськ Донецької області про стягнення пені у сумі 552.302,26 грн ВСТАНОВИЛА: Позивач за первісним позовом, ТОВ "НВП Укрінмаш" звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Електросталь-Курахове", про стягнення заборгованості за договором №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 у сумі 427.895,20 грн, пені у сумі 21.361,43грн, 3% річних у сумі 13.453,19 грн, інфляційних втрат у сумі 29.640,93 грн, всього 492.350,75 грн. Первісний позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за двома укладеними в межах договору специфікаціями: за специфікацією №9 від 08.02.2018; невиконання у повному обсязі зобов`язань зі сплати 30% вартості продукції за фактом повідомлення про готовність продукції до відвантаження згідно з п.2 специфікації №9; розмір заявленої до стягнення заборгованості 263.419,20 грн; за специфікацією №23 від 17.09.2018; невиконання у повному обсязі зобов`язань зі сплати 50% передоплати згідно з п.2 специфікації №23; розмір заявленої до стягнення заборгованості 164.476,00 грн. Порушення грошових зобов`язань за специфікацією №9 від 08.02.2018 стало підставою для нарахування пені у сумі 21.361,43 грн (період нарахування 18.02.2020 - 18.08.2020), 3% річних у сумі 13.453,19 грн (період нарахування 06.12.2018 - 18.08.2020), інфляційних втрат у сумі 16.739,80 грн (період нарахування грудень 2018 - вересень 2019). Порушення грошових зобов`язань за специфікацією №23 від 17.09.2018 стало підставою для нарахування інфляційних втрат у сумі 12.901,13 грн (період нарахування листопад 2018 - вересень 2019). В свою чергу, ТОВ "Електросталь-Курахове" звернулось до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "НВП "Укрінмаш" (з урахуванням зменшення зустрічного позову) про стягнення пені у сумі 552.302,26 грн. Зустрічний позов обґрунтований порушенням відповідачем за зустрічним позовом прийнятих на себе зобов`язань за договором №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017 в частині порушення строків поставки продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018. Строк поставки за умовами п.4 цієї специфікації дорівнює 60 робочих днів з моменту здійснення 50% передплати. Період нарахування пені 08.01.2019 - 28.09.2020. Порушення є триваючим, пеня нарахована за кожен день прострочки. Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 первісний позов ТОВ "НВП "Укрінмаш" до ТОВ "Електросталь-Курахове" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Електросталь-Курахове" на користь ТОВ "НВП "Укрінмаш" заборгованість у сумі 164.476,00 грн, інфляційні втрати у сумі 3.288,15 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2.516,46 грн. В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ТОВ "Електросталь-Курахове" до ТОВ "НВП "Укрінмаш" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "НВП "Укрінмаш" на користь ТОВ "Електросталь-Курахове" пеню у сумі 86.050,27 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 1.290,75 грн. Позивач за первісним позовом ТОВ "НВП "Укрінмаш" з вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог первісного позову ТОВ "НВП "Укрінмаш", та ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Крім того, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ТОВ "Електросталь-Курахове" про стягнення з ТОВ "НВП "Укрінмаш" пені в сумі 86.050.27 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1.290,75 грн та ухвалити в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального прав в частині відмови в задоволенні позовних вимог первісного позову та в частині задоволення зустрічного позову, а також порушенням норм процесуального права. Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НВП "Укрінмаш" та призначено її до розгляду 13.04.2021. Сторонам по справі надано строк для подачі письмових пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України). Представник позивача за первісним позовом - ТОВ "НВП "Укрінмаш" в ході судового засідання підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі. Представник відповідача за первісним позовом - ТОВ "Електросталь-Курахове" станом на день розгляду справи не скористався процесуальним правом наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав, проте в ході судового засідання висловив свою позицію по справі, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення. Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 13.11.2017 між ТОВ "Електросталь-Курахове" (покупець, замовник - за договором, відповідач за первісним позовом) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство Укрінмаш" (постачальник за договором, позивач за первісним позовом) укладено договір №ЕК/17/03-02/3. За умовами даного договору сторони дійшли згоди щодо таких питань: - постачальник прийняв на себе зобов`язання виготовити та поставити, а покупець - прийняти та оплатити запасні частини (продукцію) в кількості, за цінами та в строки відповідно до специфікацій до договору, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.1); - якість продукції, яка поставляється за договором, повинна відповідати технічним умовам, стандартам, які діють в Україні, а також кресленням, вказаним в специфікаціях до договору (п.1.2 договору). - поставка продукції здійснюється на умовах CPT (склад покупця) згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010, якщо інші умови поставки не передбачені відповідною специфікацією. Зобов`язання постачальника в частині виконання строків поставки вважаються виконаними з моменту передачі продукції на складі покупця (п.п. 2.1 - 2.2); - покупець має право відмовитись від прийняття неякісної/некомплектної продукції та/або, поставка якої прострочена. В такому випадку постачальник зобов`язаний повернути покупцю суму отриманої за таку продукцію передоплати в 10-дневний строк з моменту відмови (п.2.7); - загальна сума договору визначається як сумарна вартість продукції, відповідно до специфікацій, які додаються до договору та є невід`ємною частиною договору (п.3.1); - покупець здійснює 50% передоплату вартості поставленої партії продукції на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку (п.3.2); - повну оплату покупець здійснює протягом 5 банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку, якщо інші умови оплати не передбачені відповідною специфікацією (п.3.3); - у випадку якщо постачальник не поставить продукцію в строк, вказаний в специфікації до договору, а також за прострочку заміни неякісної/некомплектної/яка не відповідає кресленням продукції, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми, не поставленої в строк продукції/яка підлягає заміні/доукомплектуванню продукції, за кожен день прострочки (п. 4.3). - строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплення печатками обох сторін по 31.12.2018. У випадку, якщо за 30 календарних днів до передбачуваної дати розірвання договору жодна зі сторін не заявить про бажання його розірвати, дія договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік (п.7.4). Договір підписаний уповноваженими представниками обох сторін, без зауважень та заперечень, скріплений печатками підприємств і на час розгляду справи є чинним. В межах даної справи досліджується виконання зобов`язань за двома спірними специфікаціями: - №9 від 08.02.2018, - №23 від 17.09.2018. Специфікація №9 від 08.02.2018 містить інформацію про такі умови: - постачальник зобов`язується виготовити та поставити на користь покупця - секцію газоходу №6 креслення ТІ-23011.00.000А СБ у кількості 1шт. за ціною 731.720,00 грн без ПДВ (878.064,00 грн з ПДВ) (п. 1); - покупець здійснює 50% передоплату у сумі - 439.032,00 грн з ПДВ на поточний рахунок постачальника; 30% - здійснюється по факту отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження; 20% - по факту поставки продукції (п.2); - строк виготовлення та поставки: 60 робочих днів з моменту здійснення 50% передоплати з правом дострокової поставки (п.3); - поставлена продукція повинна відповідати кресленню ТІ-23011.00.000А-СБ (п.6). На виконання даної специфікації покупець - ТОВ «Електросталь-Курахове» на користь постачальника - ТОВ «НВП «Укрінмаш» здійснив передоплату в сумі 439.032,00 грн, обумовлену в пункті 2, відповідно до платіжних доручень №5609 від 09.08.2018 на суму 380.000,00 грн та №7673 від 10.10.2018 на суму 59.032,00 грн За твердженням постачальника - ТОВ «НВП «Укрінмаш», він виготовив продукцію (секцію газоходу №6), про що повідомив покупця листом №443/1 від 06.12.2018, в якому, зокрема, міститься нагадування про необхідність здійснення 30% доплати в розмірі 263.419,20 грн з ПДВ. Зазначений лист направлений на адресу замовника з описом-вкладення у цінний лист, що підтверджується матеріалами справи. Аналогічну інформацію щодо виготовлення продукції та необхідності доплати 30% містять листи №07/01 від 14.01.2019, №61/01 від 18.02.2019, №139/01 від 25.04.2019. У відповідь, покупець, ТОВ «Електросталь-Курахове», направив постачальнику листа №69/03 від 16.03.2020 про намір здійснити в квітні 2020 оплату 30% вартості продукції відповідно до специфікації №9 від 08.02.2018, наступними платежами: до 15.04.2020 - 132.000,00 грн, до 30.04.2020 - 131.419,20 грн (том 1, а.с. 17). Зазначене свідчить про обізнаність покупця щодо готовності виготовленої продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018. 13.04.2020 на виконання зобов`язань покупцем, ТОВ «Електросталь-Курахове», на користь постачальника була здійснена оплата платіжним дорученням №1628 на 132 000,00 грн, з призначенням платежу "Оплата за секцію газохода согл.дог. №ЕК/17/03-02/3 от 13.11.2017г., у т.ч. ПДВ 20% - 22.000,00 грн". За твердженням постачальника, ТОВ «НВП «Укрінмаш», вказані грошові кошти були зараховані в рахунок часткової сплати передплати за специфікацією №23 від 17.09.2018, зобов`язання за якою виникло раніше (за висновком самого постачальника), про що відповідач був повідомлений листом №197 від 24.07.2020. Проте, покупець заперечує проти зарахування сплачених грошових коштів у розмірі 132.000,00 грн в рахунок попередньої оплати за специфікацією №23 від 17.09.2018, та наполягає, що перерахування зазначених коштів відбулось саме за специфікацією №9 від 08.02.2018. Постачальник, ТОВ «НВП «Укрінмаш», зважаючи на неповну оплату замовленої продукції, не здійснив її відвантаження на склад покупця, обґрунтовуючи свою позицію притриманням результату роботи в порядку ст. 856 Цивільного кодексу України. В свою чергу, покупець, ТОВ «Електросталь-Курахове», повідомив постачальника про відмову від прийняття продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 на підставі ст.612 Цивільного кодексу України та п.2.7 спірного з посиланням на порушення постачальником строків поставки (лист №204/19м від 21.09.2020, том 1, а.с.105). Специфікація №23 від 17.09.2018 містить інформацію про такі умови: - постачальник прийняв на себе зобов`язання виготовити та поставити покупцю секцію водоохолоджуваного газоходу креслення ТІ-23010.00.000СБ, у кількості 1 шт, за ціною 827.460,00 грн без ПДВ, 992.952,00 грн з ПДВ (п. 1); - покупець здійснює 50% передоплату у сумі - 496.476,00 грн з ПДВ на поточний рахунок постачальника; 30% - по факту отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження (п. 2); - строк виготовлення та поставки: 120 календарних днів з моменту здійснення 50% передоплати з правом дострокової поставки (п. 3). - поставлена продукція повинна відповідати кресленню №ТІ-23010.00.000СБ (п.6). Креслення для виготовлення продукції, яке складалось постачальником ТОВ «НВП «Укрінмаш», - в матеріалах справи відсутнє, проте його наявність та обставини передання постачальнику сторонами не заперечується. 16.10.2018 покупець ТОВ «Електросталь-Курахове», виконуючи умови договору та специфікації, платіжним дорученням №7853 здійснив на користь позивача попередню оплату за продукцію в сумі 200.000,00 грн. Постачальник, ТОВ «НВП «Укрінмаш», через неповне виконання покупцем зобов`язань щодо внесення 50% передоплати за специфікацією №23 від 17.09.2020 на суму 296.476,00 грн, неодноразово звертався до покупця з відповідними нагадуваннями та вимогами здійснити оплату, про що свідчать відповідні листи №413/01 від 16.11.2018, №443/1 від 06.12.2018, №07/01 від 14.01.2019, №61/01 від 18.02.2019, №139/01 від 25.04.2019. Зважаючи на неналежне виконання покупцем грошових зобов`язань за двома укладеними в межах договору специфікаціями, постачальник - ТОВ «НВП «Укрінмаш» - звернувся за захистом своїх прав до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості у сумі 427.895,20 грн. Крім основної суми заборгованості, позивачем за первісним позовом нараховані та заявлені до стягнення: пеня у сумі 21.361,43 грн, 3% річні у сумі 13.453,19 грн, інфляційні втрати у сумі 29.640,93 грн. Разом - 492.350,75 грн. Так, за специфікацією №9 - покупцем невиконано у повному обсязі зобов`язань зі сплати 30% вартості продукції за фактом повідомлення про готовність продукції до відвантаження згідно з п.2 специфікації №9; розмір заявленої до стягнення заборгованості 263.419,20 грн, пені у сумі 21.361,43 грн (період нарахування 18.02.2020 - 18.08.2020), 3% річних у сумі 13.453,19 грн (період нарахування 06.12.2018 - 18.08.2020), інфляційних втрат у сумі 16.739,80 грн (період нарахування грудень 2018 - вересень 2019). За специфікацією №23 - покупцем невиконано у повному обсязі зобов`язань зі сплати 50% передоплати згідно з п.2 специфікації №23; розмір заявленої до стягнення заборгованості 164.476,00 грн, інфляційні втрати у сумі 12.901,13 грн (період нарахування листопад 2018 - вересень 2019). Зі свого боку покупець, ТОВ «Електросталь-Курахове», вважає порушеними постачальником прийнятих на себе зобов`язань за спірним договором в частині строків поставки продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018, якою обумовлений строк поставки - 60 робочих днів з моменту здійснення 50% передплати. Тож покупець звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до постачальника про стягнення пені у сумі 552.302,26 грн за період 08.01.2019 - 28.09.2020. Тобто, позивач за первісним позовом, як постачальник, зазначає про порушення грошових зобов`язань в наслідок неповної оплати виготовленої продукції, в той час як відповідач за первісним позовом, як покупець за договором, зазначає про порушення строків поставки. Господарський суд, приймаючи рішення, дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог лише в частині стягнення попередньої оплати в сумі 164.476,00 грн за специфікацією №23 від 17.09.2018 з мотивів правомірності і доведеності матеріалами справи та здійснив власний розрахунок інфляційних втрат у сумі 3.288,15 грн із застосуванням методики розрахунку, наведеної в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 виходячи з періоду прострочення травень 2019 - липень 2020. В іншій частині первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 (а також в частині стягнення 3% річних та інфляційних - як похідних від основної суми) місцевий господарський суд відмовив з огляду на припинення зобов`язань сторін в розумінні ч.2 ст.598 Цивільного кодексу України внаслідок односторонньої відмови. Також суд дійшов висновку про безпідставність нарахування пені з мотивів відсутності в укладеному сторонами договорі умов щодо нарахування пені за порушення замовником строку оплати виготовленої продукції. Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з підприємства постачальника суми пені за порушення строків поставки, то місцевий господарський суд визнав їх обґрунтованими в частині 86.050,27 грн за період з 02.04.2019 по 08.07.2019 з огляду на невиконання відповідачем за зустрічним позовом прийнятих на себе зобов`язань внаслідок чого згідно зі ст. 612 ЦК України постачальник вважається боржником, який прострочив виконання зобов`язання. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про лише часткове задоволення первісного та зустрічного позовів, зважаючи на наступні підстави. Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань. Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору, який за своєю правовою природою є змішаним в розумінні ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України, оскільки містить в собі елементи як договору поставки (в частині поставки продукції), так і елементи договору підряду (в частині виготовлення продукції за кресленнями замовника (покупця). Частини 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Як визначено ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Зі змісту специфікації №9 від 08.02.2018, вбачається, що сторони визначили строк виготовлення та поставки продукції строк - протягом 60 робочих днів з моменту здійснення 50% попередньої оплати. Тобто, строк виготовлення та поставки продукції пов`язаний лише з моментом здійснення 50% попередньої оплати і не залежить від подальшої сплати решти вартості продукції, у тому числі 30% вартості за фактом повідомлення замовника про готовність до відвантаження. Матеріалами справи підтверджується, що покупець - ТОВ «Електросталь-Курахове» свої зобов`язання в межах специфікації №9 щодо здійснення 50% попередньої оплати за продукцію виконав, перерахувавши 439.032,00 грн платіжними дорученнями №5609 від 09.08.2018 та №7673 від 10.10.2018. Таким чином, враховуючи дату останнього платежу, за специфікацією №9 від 08.02.2018 граничний строк виготовлення та поставки продукції настав - 08.01.2019 включно (з урахуванням вихідних та святкових днів та згідно положень ч.5 ст.254 ЦК України). Однак замовлена продукція поставлена не була, що не заперечується позивачем за первісним договором ТОВ «НВП «Укрінмаш». Отже невиконання постачальником своїх зобов`язань в частині своєчасної поставки продукції у строк встановлений специфікацією №9 від 08.02.2018 є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 ЦК України. В зв`язку з вищенаведеним суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «НВП «Укрінмаш» згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України вважається боржником, який прострочив виконання зобов`язання, із чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі позивач за первісним позовом ТОВ «НВП «Укрінмаш» зазначає, що постачання не відбулось з причини застосування ним ст.856 ЦК України права підрядника притримати результат роботи у забезпечення виконання з боку покупця зобов`язання з оплати 30% продукції (по факту отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження). Відповідно до ст.856 Цивільного кодексу України, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника. Зміст та порядок застосування притримання, як виду забезпечення виконання зобов`язання, визначений §7 Глави 49 ЦК України і частиною 1 ст.595 цього кодексу встановлений обов`язок кредитора, який притримує річ у себе, негайно повідомити про це боржника. В той же час, доказів повідомлення відповідача за первісним позовом про застосування позивачем такого способу забезпечення грошових зобов`язань як притримання виготовленої продукції, постачальник ТОВ «НВП «Укрінмаш» не надав. Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною 3 ст.612 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Як вже зазначалось, сторони, керуючись принципом свободи договору, самі узгодили питання відповідальності за неналежне виконання договору, зокрема в п. 2.7 визначено, що покупець має право відмовитись від прийняття продукції, поставка якої прострочена. В такому випадку постачальник зобов`язаний повернути покупцю суму отриманої за таку продукцію передоплати в 10-дневний строк з моменту відмови. 21.09.2020 покупець, ТОВ «Електросталь-Курахове», листом №204/19м повідомив постачальника про відмову від прийняття продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 на підставі ст.612 ЦК України та п.2.7 договору №ЕК/17/03-02/3 від 13.11.2017, з посиланням на порушення зобов`язань в частині виготовлення та поставки продукції у передбачені строки. Отримання даного листа позивачем за первісним позовом не заперечується. Таким чином, зважаючи на те, що відмова від прийняття продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 здійснена у належний спосіб та за достатніх підстав у відповідності до вимог чинного законодавства і умовами договору, зобов`язання сторін за специфікацією №9 від 08.02.2018 в розумінні ч.2 ст.598 Цивільного кодексу України припинились внаслідок односторонньої відмови покупця. В зв`язку з цим вбачається відсутність підстав в задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 у заявленому позивачем розмірі 263.419,20 грн. До такого висновку дійшов суд першої інстанції і колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з ним. Також безпідставними є вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 13.453,19 грн та інфляційних втрат у розмірі 16.739,80 грн, нарахованих за порушення відповідачем за первісним позовом зобов`язань в частині своєчасної внесення оплати у розмірі 30% вартості продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018, адже вони є похідними від вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 263.419,20 грн. Щодо первісної вимоги про стягнення пені у сумі 21.361,43 грн за порушення зобов`язань зі своєчасної оплати за продукцію за специфікацією №9 від 08.02.2018, то колегія суддів знову погоджується із висновком господарського суду про її безпідставність, з огляду на відсутність в укладеному сторонами договорі умов щодо нарахування пені за порушення замовником строку оплати виготовленої продукції. Окремо слід зазначити, про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо оплати коштів покупцем у сумі 132.000,00 грн платіжним дорученням №1628 від 13.04.2020, яку суд розцінив як таку, що здійснена в межах специфікації №9 від 08.02.2018, оскільки правомірність самостійного зарахування сплачених грошових коштів у розмірі 132.000,00 грн в рахунок попередньої оплати за специфікацією №23 від 17.09.2018 - є недоведеною. Отже, первісні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за специфікацією №9 від 08.02.2018 у розмірі 132.000,00 грн є безпідставно заявленими. Щодо непогодження заявника апеляційної скарги ТОВ «НВП «Укрінмаш» із задоволенням зустрічного позову в частині стягнення з його підприємства суми пені в розмірі 86.050,27 грн за порушення прийнятих на себе зобов`язань в частині поставлення продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 у встановлений цією специфікацією строк, то колегія суддів зазначає наступне. Як вже було досліджено та встановлено вище, постачальник ТОВ «НВП «Укрінмаш» не виконав зобов`язання в частині своєчасної поставки продукції у строк встановлений специфікацією №9 від 08.02.2018, що є порушенням зобов`язання і з огляду на що відповідач за зустрічним позовом є боржником, який прострочив виконання зобов`язання. Також було надано оцінку позиції апелянта стосовно притримання ним результату роботи у забезпечення виконання з боку покупця встановленого п.2 специфікації №9 від 08.02.2018 зобов`язання з оплати 30% продукції (по факту отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження) та визнано її необґрунтованою, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення покупця про застосування такого способу забезпечення грошових зобов`язань відповідача. Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідальність за невиконання грошових зобов`язань передбачена сторонами у пункті п.4.3 договору, за умовами якого у випадку якщо постачальник не поставить продукцію в строк, вказаний в специфікації до договору, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми, не поставленої в строк продукції/яка підлягає заміні/доукомплектуванню продукції, за кожен день прострочки. Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Таким чином законодавством передбачений період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. При цьому законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. В даному випадку умови щодо збільшення встановленого законом періоду нарахування пені відсутні, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Отже, належним періодом нарахування пені з дотриманням п.6 ст.232 Господарського кодексу України є період з 09.01.2019 по 08.07.2019 включно. В той же час, місцевий господарський суд дослідив питання щодо строку позовної давності, встановлений ст.258 Цивільного кодексу України за вимогами позивача за зустрічним позовом про стягнення пені, нарахованої за період з 09.01.2019 по 01.04.2019 і дійшов вірного висновку, що він є пропущеним позивачем за зустрічним позовом; а за вимогами про стягнення пені, нарахованої за період з 02.04.2019 по 08.07.2019, строк позовної давності є продовженим Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID 19)» . З урахуванням вищенаведеного, розрахунок пені, здійснений господарським судом за період з 02.04.2019 по 08.07.2019 в розмірі 0,1% від суми, не поставленої в строк продукції за специфікацією №9 від 08.02.2018 в сумі 86.050,27 грн, є арифметично вірним. Зі змісту специфікації №23 від 17.09.2018 вбачається, що сторони визначили строк виготовлення та поставки продукції строк - протягом 120 робочих днів з моменту здійснення 50% попередньої оплати. Вказана передоплата вартості продукції становить - 496.476,00 грн. При цьому, ані в договорі, ані в специфікації не визначено конкретного строку (терміну) виконання покупцем обов`язку зі сплати 50% попередньої оплати. 16.10.2018 на виконання своїх зобов`язань за спірним договором в межах специфікації №23 покупець платіжним дорученням №7853 перерахував лише частину попередньої оплати у сумі 200.000,00 грн. Як вже зазначалось, відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у 7 (семиденний) строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отже, враховуючи вищенаведене, строк виконання зобов`язання покупця з внесення 50% попередньої оплати визначається протягом 7 (семи) днів від дня пред`явлення вимоги. Матеріали справи містять листи постачальника ТОВ «НВП «Укрінмаш» до покупця ТОВ «Електросталь-Курахове» з повідомленнями/нагадуваннями щодо неповного виконання покупцем зобов`язань по внесенню частини передоплати за специфікацією №23 у сумі 296.476,00 грн (№413/01 від 16.11.2018, №07/01 від 14.01.2019), та вимогою про термінове здійснення доплати 50% попередньої оплати - лист №61/01 від 18.02.2019, №139/01 від 25.04.2019. Остання вимога №139/01 відправлена 26.04.2019 і в матеріалах справи є докази отримання покупцем 03.05.2019 рекомендованої поштової кореспонденції постачальника. Проте, покупець не надав доказів на підтвердження здійснення ним передплати у повному обсязі 50% вартості продукції за специфікацією №23 у 7 (семиденний) строк з дня отримання вимоги - 03.05.2019 - тобто до 10.05.2019. Тож, невиконання покупцем своїх зобов`язань з повної та своєчасної сплати 50% попередньої оплати за специфікацією №23 від 17.09.2018 є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням), в зв`язку з чим, останній вважається боржником, який прострочив виконання зобов`язання. Таким чином, вимога первісного позову щодо стягнення 164.476,00 грн з покупця ТОВ «Електросталь-Курахове» на користь постачальника є цілком обґрунтованою та доведеною документально. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені взаємовідносини між сторонами по справі в частині стягнення заборгованості в межах специфікації №23 від 17.09.2018, а також в частині нарахування інфляційних втрат виходячи з доведеного періоду прострочення травень 2019 - липень 2020, розмір яких становить 3.288,15 грн. Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Отже, позивачем за первісним позовом всупереч вищенаведених норм права, не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в апеляційній скарзі, а наведені доводи не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні. Оскільки апеляційна скарга позивача за первісним позовом не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються. Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрінмаш" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 28.01.2021 у справі №905/1586/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 17.05.2021 Головуючий суддя О.А. Істоміна Суддя С.В. Барбашова Суддя Н.М. Пелипенко