Постанова 4811 № 447/2224/20

Справа № 447/2224/20 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р. Провадження № 22-ц/811/242/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2021 року року м.Львів Справа №447/2224/20 Провадження № 22ц/811/242/21 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів: Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Миколаєві 18 листопада 2020 року у складі судді Павліва В.Р., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування,- встановив: 18 листопада 2020 року Миколаївським районним судом Львівської області ухвалено у цій справі додаткове рішення щодо розподілу судових витрат. Ухвалено стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500 грн. Додаткове рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його заяви в повному обсязі. Вказує, що22 вересня 2020 між ним ( ОСОБА_1 ) та адвокатом Мазуром В.В. укладено договір про надання правничої допомоги. Зазначає, що послуги адвоката надавалися якісно, ефективно та в повному обсязі. Стверджує, що суд першої інстанції самостійно зменшив судові витрати з 11 600 грн. до 6 500 грн. Вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Д атою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним. 22 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Мазуром В.В. укладено договір про надання правничої допомоги. Встановлено, що відповідачем надано суду акт виконаних робіт (надання правничої допомоги) від 3 листопада 2020 року із описом послуг та розрахунком їх вартості із переліком видів послуг, зокрема: 22 вересня 2020 року - зустріч з клієнтом, укладання договору, обговорення способу, тактики і стратегії надання правничої допомоги, юридична консультація - 2 год. (1 600 грн.); вивчення і аналіз позовної заяви з додатками - 1 год. (800 грн.); аналіз діючого законодавства і судової практики - 1 год. (800 грн.); 28 вересня 2020 року - написання, формування і відправлення до Миколаївського районного суду і сторонам у справі відзиву на позовну заяву - 3 год. (2 400 грн.); написання, формування і відправлення листа до ПАТ СК «ПЗУ Україна» - 1 год. (800 грн.); вивчення і аналіз відповіді (з додатками) на відзив відповідача - 1 год. (800 грн.); вивчення і аналіз пояснення (з додатками) третьої особи щодо предмету спору - 1 год. (800 грн.); 29 вересня 2020 року - участь у судовому засіданні у Миколаївському районному суді - 1000 грн.; 29 вересня 2020 року - поїздка власним автомобілем з м. Стрия до м. Миколаєва для участі в судовому засіданні 420 грн.; 3 листопада 2020 року: участь у судовому засіданні у Миколаївському районному суді - 1000 грн.; поїздка власним автомобілем з м. Стрий до м. Миколаїв для участі в судовому засіданні - 420 грн.; підготовка документів про судові витрати (складання акту виконаних робіт, заповнення квитанції про оплату послуг, копіювання і формування документів, написання заяви та ін.) - 1 год. (800 грн.). Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 6 500 грн., оскільки, витрати на доїзд не входять до витрат на надання правничої допомоги, представник ОСОБА_2 брав участь в судовому засіданні 3 листопада 2020 року; вивчення і аналіз позовної заяви з додатками, аналіз діючого законодавства і судової практики та написання, формування і відправлення до Миколаївського районного суду і сторонам у справі відзиву на позовну заяву є фактично однією послугою, яка стосується написання відзиву на позовну заяву; складання акту виконаних робіт та заповнення квитанції про оплату послуг не є процесуальним документом. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів прийшла до висновку, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд першої інстанції виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи. З урахуванням встановленого, апеляційний суд прийшов до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням вимог закону; підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 18 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено і підписано 13 травня 2021 року. Головуючий Судді