Постанова 4823 № 745/1047/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА іменем України 14 травня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 745/1047/18 Головуючий у першій інстанції Смаль І.А. Апеляційне провадження № 22-з/4823/32/21 Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - Бобрової І.О., суддів Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., за участю секретаря Зіньковець О.О., сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання порушень трудового законодавства, У С Т А Н О В И В: Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2019 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання порушень трудового законодавства задоволено частково. 13.04.2021 ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь витрат на отримання правничої допомоги при розгляді справи в суді першої інстанції в сумі 8000,00 грн. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів приходить до наступного висновку. Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з частинами першою-шостою ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. На зазначене звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Встановлено, що представником ОСОБА_1 у даній справі був адвокат Загалець О.М., який діяв на підставі ордеру серії ЧН № 069408 (а.с.102 т.1). На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 надано розрахунок оплати витрат на правову допомогу від 10.01.2019 (т.1 а.с.105), квитанцію до прибуткового касового ордеру № б/н від 21.12.2018 про оплату 8000 грн (т.1 а.с.245), акт виконаних робіт від 02.04.2019 (т.1 а.с.246) та договір про надання правової допомоги від 20.12.2018 (а.с.44 т.2). Звертаючись позовною заявою, ОСОБА_1 пунктом 10 прохальної частини зазначила: «Судові витрати по справі стягнути з відповідача на її користь». Розрахунок витрат на правову допомогу, разом з іншими документами, що були приєднані заявою від 04.02.2019, були направлені відповідачу 02.02.2019 (а.с.103 т.1). Відповідач клопотання про зменшення розміру судових витрат пов`язаних з отриманням позивачкою професійної правничої допомоги не заявляв. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. З ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. Керуючись ст. 137, 141, 270 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення Судді Чернігівського апеляційного суду І.О.Боброва О.Є.Мамонова Н.В.Шитченко Повний текст постанови складений 14.05.2021.