Постанова 4814 № 546/763/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 546/763/20 Номер провадження 22-ц/814/1173/21Головуючий у 1-й інстанції Романенко О. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Коротун І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 березня 2021 року(час ухвалення судового рішення з 12:47:36 год. до 14:54:57 год., дата виготовлення повного тексту рішення 26 березня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних системи «Полтавагаз» про захист прав споживачів, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання припинити порушення законодавства та усунути наслідки порушення законодавства шляхом здійснення перерахунку. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким: - визнати протиправною бездіяльність АТ «Полтавагаз» щодо невиконання ЗУ «Про ринок природного газу», ЗУ «Про захист економічної конкуренції», ЗУ «Про захист прав споживачів», «Кодексу газорозподільних систем», затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015р., постанови НКРЕКП №1510 від 23.11.2018р. у частині заборони при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаних природний газ побутовими споживачами; - зобов`язати АТ «Полтавагаз» припинити порушення ЗУ «Про захист економічної конкуренції», ЗУ «Про ринок природного газу», ЗУ «Про захист прав споживачів», Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, постанови НКРЕКП №1510 від 23.11.2018р. та усунути наслідки порушення законодавства шляхом здійснення перерахунку йому, як побутовому споживачу, у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного газу, починаючи з жовтня 2018 року; - встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання АТ «Полтавагаз» подати у визначений судом термін з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду. Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідач у розрахунках обсягу газу, спожитого позивачем, всупереч вимогам спеціальних нормативних актів, а також постанові НКРЕКП № 1510 від 23.11.2018 року, застосовував «холодний» коефіцієнт (приведення обсягів спожитого газу побутовим споживачем до стандартних умов) за 2018-2019 опалювальний рік. Фактично за цей період позивачем спожито 1 695 куб.м. газу, а відповідач нарахував 1 719,36 куб.м., що більше на 24,36 куб.м. Крім цього, відповідач автоматично збільшив плату за розподіл газу. Таку практику відповідач продовжує у 2020 році. Окрім того, вважає, що типовий договір розподілу природного газу, який є правочином між оператором ГРМ та позивачем як фізичною особою споживачем, заява-приєднання та акт балансової належності його прибудинкового газогону є недійсними, оскільки вони із ним не узгоджені та ним не підписані. Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 березня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за недоведеністю. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно наведені фактичні обставини і доводи, викладені у позові, яким суд першої інстанції, на переконання позивача, не дав належної оцінки. Стверджується, що суд першої інстанції неправильно витлумачив спеціальні правові норми, якими врегульовані спірні правовідносини, не дав належної оцінки тому факту, що він ніколи не підписував заяви приєднання до умов договору з розподілу природного газу. У відзиві АТ «Полтавагаз» навело свої аргументи на спростування доводів апеляційної скарги, просило залишити рішення суду першої інстанції без змін. Зокрема, наголошується, що відповідач помилково тлумачить нормативні акти, якими врегульовані спірні правовідносини, у тому числі положення Кодексу ГРМ і Методики №116. Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав: Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта серія НОМЕР_1 (а.с.7). 27.07.2015р. між позивачем, як споживачем, і ТОВ «Полтавагаз Збут», як постачальником, та ГП ПАТ «Полтавагаз», як газорозподільним підприємством, укладено тристоронній договір № 2312 (а.с.9-11). За умовами вказаного договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачеві, членам його сім`ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, житловому будинку, для побутових потреб, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги. Газорозподільне підприємство, зокрема, через газові мережі якого постачальник постачає газ споживачеві, забезпечує транспортування газу від газорозподільних станцій до об`єкта споживача. Взаємовідносини між постачальником та газорозподільним підприємством в частині розподілу газу споживачам регулюються окремим договором на розподіл природного газу, укладеним між постачальником та газорозподільним підприємством. 23.02.2016р. позивачем укладено з відповідачем договір та підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) (а.с.107). Згідно вказаної заяви-приєднання ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2598 від 30.09.2015 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті ПАТ «Полтавагаз» в мережі інтернет та в друкованому виданні Всеукраїнська Громадсько-політична газета «Зоря Полтавщини» в редакції від 25.12.2015, приєднується до умов договору. Оператором ГРМ має бути здійснено присвоєння ЕІС-коду окремій точці комерційного обліку споживача (об`єкту побутового споживача) відповідно до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015р. На підставі заяви-приєднання за адресою споживання: АДРЕСА_1 присвоєно персональний код ідентифікації споживача (ЕІС-код) 56ХМ26J210023125. Об`єкт споживання розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.1.3. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015р. встановлено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГР направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 цього догвовору та/або сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Відповідно до пункту 5.1 Типового договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Згідно пункту 5.2 Типового договору визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором. Пунктом 5.3 Типового договору розподілу природного газу установлено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем. Згідно з п.5.4 Типового договору порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору. До Типового договору також додано акт №2312 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між оператором ГРМ та споживачем (а.с.43). У житловому будинку позивача встановлено лічильник газу G6 мембранного типу, дата первинної повірки березень 2000 року, дата чергової повірки березень 2017 року, що підтверджується паспортом Ю7 2.833.00 ПС та актом про монтаж засобу вимірювальної техніки (а.с.12-13). Вказаний лічильник не обладнаний корекцією тиску та температури, що вбачається з паспорта газового лічильника (а.с.12). Згідно таблиці об`ємів розподілу природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 за газовий рік - з жовтня 2018 по вересень 2019, розрахунок оплати за розподіл природного газу здійснюються із приведенням до стандартних умов (а.с.108). У період з січня по вересень 2020 року ОСОБА_1 оплачено послуги за розподіл природного газу за унікальним кодом споживача 2312 на рахунок АТ «Полтавагаз», що підтверджується копіями повідомлень про сплату (а.с.45-54). Станом на січень 2020р. у копії повідомлення про сплату (а.с.46) відсутні відомості про переплату за послуги з розподілу природного газу. На підтвердження наявності переплати за послуги з розподілу природного газу позивачем надано до суду копію квитанції про сплату ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Полтавагаз Збут» 726,00 грн. за 246 куб.м. газу на показник 81795.9 (а.с.44). На аркуші справи 44 міститься копія аркуша паперу з рукописним написом «На показник 81549 куб.м 1.01. переплата - 369-60. Ціна з січня 100% 6 грн. 91 коп., 50% 3-46. 27.01.20 р.». Даний аркуш не містить відомостей про особу, яка його здійснила, підпису, печатки чи будь-яких інших реквізитів. Постановою НКРЕКП № 1510 від 23.11.2018р. заборонено ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами. У разі приведення у жовтні 2018 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» необхідно здійснити за жовтень 2018 року перерахунок об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу (а.с.55). 05.02.2020р. позивач звернувся до відповідача зі скаргою, у якій вказував на неправильний обсяг спожитого ним газу, який взято для розрахунку вартості послуг з розподілу газу (а.с.15-16). Листом № 14.1/2330/П-3425 від 02.03.2020р. АТ «Полтавагаз» повідомило позивача про те, що відповідно до п.5.3. типового договору розподілу природного газу за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр природного газу, приведений до стандартних умов, визначених у Кодексі газорозподільних систем (далі Кодексу ГРС). Обсяг газу побутовим споживачам приводиться до стандартних умов (тиск 760 міліметрів ртутного стовпа і температура 20 градусів за Цельсієм). Зазначені у рахунку за послуги розподілу газу обсяги споживання за газовий рік приведені до стандартних умов, тому вони відрізняються від фактично спожитих обсягів газу споживачами за газовий рік, що передував розрахунковому календарному 2020 року. Вказано, що ОСОБА_1 за газовий рік спожито 1695 куб.м природного газу, обсяг газу приведений до стандартних умов та складає 1719,36 куб. м, середньомісячний обсяг спожитого газу для оплати послуг розподілу у 2020 році складає 143,28 куб.м (1719,36/12), сума сплати у 1 півріччі 2020 року щомісячно складає 163,34 грн. (а.с.17) На скаргу позивача НКРЕКП листом № 4122/162.2./9-20 від 19.03.2020р. повідомила про те, що через карантинні заходи у газопостачальних та газорозподільних підприємств відсутня можливість надання до НКРЕКП відповідної інформації з підтверджуючими документами щодо обставин справи, викладених у зверненні. Вищевказане унеможливлює здійснення перевірки фактів та надання обґрунтованої відповіді щодо дотримання АТ «Полтавагаз» та ТОВ «Полтавагаз Збут» вимог чинного законодавства. Рекомендовано звернутись із письмовою заявою до сектору НКРЕКП у Полтавській області та/або центрального апарату НКРЕКП для перевірки фатів та з`ясування викладених ним обставин після закінчення проведення заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19 (а.с.21-22). На заяву ОСОБА_1 (23-25) Антимонопольний комітет листом № 143-17.1/10-4223 від 24.03.2020 повідомив, що не наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням положень інших галузей законодавства, крім законодавства про захист економічної конкуренції (а.с.26-28). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності порушення відповідачем норм чинного законодавства при здійсненні розрахунку оплати за розподілений природний газ. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обгрунтовуючи неправомірність дій АТ «Оператор газорозподільних системи «Полтавагаз» у частині приведення об`ємів природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами, позивач посилається, зокрема на постанову НКРЕКП № 1510 від 23.11.2018р., якою заборонено ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами. Ідентична постанова № 1511 від 23.11.2018р. винесена НКРЕКП відносно ПАТ «Рівнегаз»: останньому заборонено приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019р. у справі №640/20691/18, у постанові від 17 червня 2020 року висловив такі правові висновки. «…законодавець встановив для Нацкомісії чіткі повноваження, підстави та алгоритм дій, яких Регулятор зобов`язаний дотримуватись, здійснюючи державне регулювання шляхом державного контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов. Верховний Суд дійшов висновку про те, що вирішенню питання за зверненням споживачів, про наявність чи відсутність у суб`єкта господарювання, що проводить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у підприємства з газопостачання та газифікації, права застосовувати температурні коефіцієнти коригування показів лічильників природного газу побутовим споживачам шляхом приведення об`ємів використаного ними природного газу до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків, повинна передувати відповідна перевірка обставин, викладених у такому зверненні в порядку регламентованому зазначеними вище нормами законодавства. … Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. …прийняттю оспорюваної відповідачем постанови не передувало вчинення ним дій та прийняття відповідних рішень, необхідних в порядку процедури здійснення державного контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов. Регулятором не вчинялись дії з метою перевірки відсутності у позивача права застосовувати температурні коефіцієнти коригування показів лічильників природного газу побутовим споживачам шляхом приведення об`ємів використаного ними природного газу до стандартних умов при здійснення комерційних розрахунків, ним не з`ясовано чи компенсуються постачальнику природного газу втрати газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу через механізм виробничо-технологічних втрат, та чи вказані донарахування у зв`язку із приведенням оператором ГРМ об`ємів газу до стандартних вимірювань призвели до подвійної оплати за одні й ті ж обсяги палива, а відтак, на думку колегії суддів вона підлягає скасуванню внаслідок порушення процедури її прийняття, а також форми. Типовий договір (затверджений Регулятором) та Правила 2496 передбачають приведення поставленого природного газу до стандартних умов незалежно від виду споживача. Вказане підтверджується також пунктом 4 розділу 1 Глави І Кодексу ГРС, в якому зазначено, що споживач природного газу (споживач) - це фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. …на думку колегії суддів, пункт 6 глави 1 розділу XV Кодексу ГРС вказує на необхідність застосування лише відповідного коефіцієнту при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, який зазначений виключно у додатках до Методики №116, а не власне самої Методики №116. Тобто дана норма пов`язує приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов не з порядком, процедурою чи колом споживачів, що визначені Методикою № 116, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені в додатках до цієї Методики. За таких обставин суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення в цій справі вірно виходили з того, що нормами Кодексу ГРС та положеннями Типового договору, які затверджені Регулятором, встановлено обов`язок оператора ГРМ проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, оскільки прямих вказівок на те, що ці норми поширюються лише на комерційних споживачів, у законодавстві немає, а така можливість стосовно побутових споживачів прямо передбачена відомчими актами самого Регулятора. …ціна продажу газу для побутових споживачів, яка визначається згідно із Положенням про ПСО не містить інформації про її формування з урахуванням приведення до стандартних умов, проте законодавством не заборонено постачальнику природного газу включати в кінцеву ціну ПСО на газ для населення, зокрема тарифи на розподіл та транспортування газу, у які можуть увійти питомі втрати природного газу, що виникають при вимірюваннях об`єму природного газу побутовими лічильниками газу, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів при зміні тиску та/або температури газу, які використовують споживачі - фізичні особи . Отже, саме Регулятором передбачена можливість застосування коригувальних коефіцієнтів операторами ГРМ при приведенні обсягів спожитого палива побутовими споживачами, визначивши умови та порядок такого коригування, а держава в особі Кабінету Міністрів України надала можливість постачальнику для розрахунку кінцевої ціни ПСО споживачу додати до оптової ціни, зокрема націнку такого постачальника, а також тарифи на розподіл та транспортування газу, та в особі Міністерства палива та енергетики України - включати питомі втрати газу в разі неприведення до стандартних умов результатів вимірювання об`ємів газу до собівартості транспортування газу цих підприємств.» Враховуючи наведені висновки Верховного Суду у тотожніх спірних правовідносинах, слід зробити висновок, що позивач по справі помилково тлумачить норми спеціальних нормативних актів, а тому безпідставно вважає неправомірними дії відповідача з проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу. Твердження позивача про те, що він не підписував з відповідачем заяви-приєднання до умов договору з розподілу газу, а тому на нього не розповсюджується правила типового договору, не можна вважати обґрунтованими, так як споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі . Такий висновок підтверджений сталою судовою практикою (постанова Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, постанова Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16, постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 552/5237/17). Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів. В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 12 травня 2021 року. Головуючий суддя О.А. Лобов Судді: А.І.Дорош В.М.Триголов