Постанова 4856 № 240/571/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/571/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 28 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. , за участю: секретаря судового засідання: Бень Я.О., представника позивача: Вірьовкіна О.І., представниці позивача: Іванець І.В., представниці відповідача: Байдали І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Екотекстиль" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимог, В С Т А Н О В И В : в січні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Екотекстиль" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області від 21 грудня 2019 року № 0008860501, № 0008870501, № 0008813306, № 0008833306, № 0008823306, рішення №0008843306 від 21 грудня 2019 року, вимоги про сплату боргу № Ю-0008853306 від 21 грудня 2019 року, податкової вимоги № 2013-51 від 20 січня 2020 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року позов задоволено частково. Згідно з додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року заяву Приватного акціонерного товариства "Екотекстиль" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Приватного акціонерного товариства "Екотекстиль" 13060,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що до суду не подавалися докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів. Такі докази подано після ухвалення рішення по суті справи, тому підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні. Крім того, апелянт зазначає про те, що заявлені позивачем витрати не є співмірними, оскільки судові засідання від 25.02.2020, 03.03.2020, 27.04.2020 були короткотривалими, а ціна за написання позовної заяви є завищеною. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи обсяг складених адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, представництво інтересів у судових засіданнях, а також часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 13060,00 грн. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті процесуального питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного. Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. З матеріалів справи встановлено, що в позовній заяві ПрАТ "Екотекстиль" зазначило про те, орієнтовний (попередній) розмір судових витрат - витрати на сплату судового збору врозмірі 21020 грн та витрати на забезпечення професійної правничої допомоги 28000 грн. Докази оплати та детальний опис буде надано протягом 5 днів після прийняття рішення у справі. Отже, доводи апеляційної скарги про те, що до закінчення судових дебатів у справі позивач не заявляв про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними, колегія суддів виходить з наступного. Ч.9 ст.139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до чч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16 та від 16 серпня 2019 року у справі №755/6702/16-а склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі подав копію договору про надання професійної правничої допомоги № 24/12 від 24 грудня 2019 року, акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 03 вересня 2020 року, платіжне доручення №12624 від 04 вересня 2020 року (т.4 а.с.160-164). Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 03 вересня 2020 року адвокат надав позивачу наступні послуги: - підготовка скарги на податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2019 року № 0008860501, № 0008813306, № 0008833306, № 0008823306, рішення № 0008843306 до ДПС України - 2500,00 грн.; - підготовка скарги на вимогу № 2013-51 від 20 січня 2020 року до ДПС України - 2500,00 грн.; - підготовки і подання до Житомирського окружного адміністративного суду позову - 6000,00 грн.; - участі у семи засіданнях - 8400,00 грн.; - підготовки і подання додаткових письмових документів - 4200,00 грн. Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що судові засідання від 25.02.2020, 03.03.2020, 27.04.2020 були короткотривалими. В той же час згідно з оскаржуваним додатковим рішенням суд першої інстанції врахував тривалість судових засідань та з огляду на вартість однієї години роботи адвоката зменшив суму компенсованих витрат за участь адвоката в судових засіданнях до 3550,00 грн, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у компенсації 5000,00 грн. за підготовку скарг до ДПС України, оскільки такі витрати не пов`язані з розглядом даної справи у суді. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що ціна за написання позовної заяви є завищеною. Водночас, відповідач не надав доказів про те, що середня вартість написання позовної заяви адвокатом, який здійснює свою діяльність в м.Житомирі, є меншою від вартості, вказаної в акті прийому-передачі наданих послуг № 1 від 03 вересня 2020 року . Враховуючи вищенаведене, а також зважаючи на складність справи, ціну позову та обсяг поданих позивачем письмових доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав стягнення з відповідача на користь ПАТ "Екотекстиль" суми 13060,00 грн. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 11 травня 2021 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.