Постанова 4822 № 727/8582/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2021 року м. Чернівці справа № 727/8582/20 провадження №22-ц/822/509/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н.К. суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М. секретар Герман Я.І. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» про захист прав споживача шляхом стягнення незаконно списаних грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Одовічен Я.В., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» про захист прав споживача шляхом стягнення незаконно списаних грошових коштів. Позовна заява обґрунтована тим, що у березні 2017 року нею було підписано заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на виконання умов якого на її ім`я було відкрито банківські рахунки № НОМЕР_1 , №НОМЕР_2 та здійснювалося обслуговування в ТВВБ типу №10025/084. 16 лютого 2019 року о 15 год. 55 хв. з її карткового рахунку № НОМЕР_2 незаконно списано грошові кошти у сумі 27027 грн. 50 коп. Того ж дня о 15 год. 55 хв. з її карткового рахунку № НОМЕР_1 незаконно списано грошові кошти у сумі 2984 грн. 50 коп. Загальна сума незаконно списаних коштів становить 30 012 гривень. Про незаконне списання грошових коштів з обох карткових рахунків їй стало відомо 17.02.2019 року, будь-яких повідомлень щодо проведення операцій їй не надходило. 17 лютого 2019 року вона зателефонувала до контактного центру АТ «Ощадбанк» і повідомила про несанкціоноване зняття грошових коштів з метою заблокування платіжних карток та повернення грошових коштів. Жодних даних про номер платіжної картки, інформації про карткові рахунки, строк дії та CVV2/CVC2 пароль вона третім особам не передавала. Проте, відповідач після блокування карткових рахунків, операцій по ним не скасував, а грошові кошти, належні їй, перерахував третій особі. Зазначила, що 17.02.2019 року вона звернулася до Шевченківського ВП ЧВП ГУНП у Чернівецькій області та надала усю необхідну інформацію по факту незаконного списання коштів з її рахунків. 18 лютого 2019 року Шевченківським ВП ЧВП ГУНП у Чернівецькій області за її заявою було внесено відомості до ЄРДР за №12019260040000397 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. На її заяву-претензію про повернення на рахунки коштів, що були безпідставно списані, відповідач листами від 05 березня 2020 року відмовив у поверненні грошових коштів на підставі п.9.15 розділу ІХ Договору. Вважала, що банк безпідставно незаконно відмовив їй у поверненні коштів, оскільки не встановлено обставин, які безспірно доводять, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Перерахування коштів мало місце за відсутності волевиявлення позивача, а також без надання нею третім особам інформації за платіжними картками. Крім того, посилалася на те, що саме на емітента платіжного засобу законодавством покладений обов`язок доведення факту порушення користувачем вимог нормативних актів, внаслідок якого ініційовано платіжну операцію, яку користувач не санкціонував та/або не здійснював. Посилаючись на вказані обставини, просила стягнути з АТ «Державний ощадний банк» в особі філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» на її користь грошові кошти в сумі 27027 грн. 50 коп., що незаконно списані 16 лютого 2019 року з карткового рахунку № НОМЕР_2 , а також кошти в сумі 2984 грн. 50 коп., що незаконно списані 16 лютого 2019 року з карткового рахунку № НОМЕР_1 . Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач своїми діями сприяла втраті чи незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Банк не може нести у даному випадку відповідальність за проведені операції з використанням картки позивача, оскільки переказ грошових коштів був здійснений з успішною перевіркою CVV/CVC2 - коду та підтверджений позивачем біометрією відбиток печатки пальця, відтак банк не несе відповідальності за проведені за рахунками позивача операції та їх наслідки, оскільки можливість проведення зазначеної операції виникла не з вини банку. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04 березня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що вона ніяким чином не порушила вимоги п.9.15 Розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Крім цього, одразу після того як вона дізналася про списання з банківських рахунків грошових коштів, вона повідомила банк шляхом дзвінка до контакт-центру. Зазначає, що нею було надано достатньо доказів, які вказують на те, що відповідач незаконно відмовив позивачці у поверненні грошових коштів, оскільки відсутні докази, які безспірно доводять, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Перерахування коштів мало місце за відсутності волевиявлення позивачки, а також без надання нею третім особам інформації за платіжними картками, з можливістю банку заблокувати дані операції. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк» просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Позиція апеляційного суду Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін виходячи з наступних підстав. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, застосовані норми права та встановлені обставини Судом встановлено, що на підставі заяви позивачки від 03.03.2018 року про приєднання №43505 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу/картки. У поданій заяві ОСОБА_1 просила підключити основну картку до послуги СМС-інформування до телефону НОМЕР_3 . 05.03.2018 року позивач звернулась до ПАТ «Державний ощадний банк України» із заявою про приєднання №431540 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (а.с.176-177 Том 1). У поданій заяві ОСОБА_1 просила підключити основну картку до послуги СМС-інформування до телефону НОМЕР_3 . На підставі вказаних заяв позивачці було відкрито два поточні рахунки, які в подальшому, на виконання постанови правління НБУ №162 від 28.12.2018 року змінено на рахунок № НОМЕР_1 та рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до відомостей-виписок з програмного забезпечення банку встановлено, що 16.02.2019 року відбувся переказ коштів із рахунків ОСОБА_1 , зокрема, о 15 год. 55:27 хв. по рахунку № НОМЕР_2 відбувся переказ коштів на картку іншого банку у сумі 20 000 грн. 00 коп. в системі Ощад 24/7 (картка отримувача № НОМЕР_4 - обслуговуючий банк «Райффайзен банк Аваль). Операція підтверджувалась біометрією, відбиток пальця. 16.02.2019 року о 15 год. 55:48 хв. по рахунку № НОМЕР_1 відбувся переказ коштів на картку іншого банку у сумі 6750 грн. 00 коп. в системі Ощад 24/7 (картка отримувача № НОМЕР_4 - обслуговуючий банк «Райффайзен банк Аваль). Операція підтверджувалась біометрією, відбиток пальця. Також, 16.02.2019 року о 15 год. 56:07 хв. по рахунку № НОМЕР_1 відбувся переказ коштів на картку іншого банку у сумі 2950 грн. 00 коп. в системі Ощад 24/7 (картка отримувача № НОМЕР_4 - обслуговуючий банк «Райффайзен банк Аваль). Операція підтверджувалась біометрією, відбиток пальця. 17.02.2019 року о 14 год. 59 коп. по вказаному рахунку надійшло СМС повідомлення на фінансовий номер ОСОБА_1 з наступним змістом «Uvaga!My zablokuvaly Vashu kartku 5167 2196. Detali НОМЕР_5 ». 17.02.2019 року о 14 год. 59 коп. по вказаному рахунку надійшло СМС-повідомлення на фінансовий номер ОСОБА_1 з наступним змістом «Uvaga!My zablokuvaly Vashu kartku 5167 2196. Detali НОМЕР_5 ». 17.02.2019 року ОСОБА_1 звернулась до начальника Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області з заявою, в якій повідомила, що 16.02.2019 року біля 16 год. на її мобільний телефон подзвонив невідомий чоловік, який представившись працівником оператора ПрАТ «Водафон України», запропонував їй безкоштовно підключити безлімітний доступ до мережі Інтернет (а.с.13 Том 1). Вказана пропозиція її зацікавила, а тому вона назвала йому інформацію, що приходила їй на телефон, після чого побачила, що з її карткових рахунків знято грошові кошти в загальній сумі 30 000 гривень. Згодом, вона побачила, що невідома особа, вивідавши у неї інформацію, перереєструвала у додатку «Мій Водафон» її мобільний номер, за допомогою якого отримала доступ до її карткових рахунків. 18.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 від 17.02.2019 року було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ст.190 ч.1 КК України, номер кримінального провадження 12019260040000397 (а.с.14 Том1). 19.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Державний ощадний банк України» із заявою про надання пояснень стосовно проведених транзакцій, оскільки 16.02.2019 року о 15 год. 45 хв. у неї була заблокована сім-картка і вона жодних операцій не могла здійснювати (а.с.15 Том 1). На вказану заяву відповідачем було надано відповідь про те, що 16.02.2019 року кошти з її карткових рахунків № НОМЕР_1 та рахунок № НОМЕР_2 були перераховані на картку № НОМЕР_6 , емітовану Райфайзен Банк Аваль (а.с.16,17 Том 1). Перевіркою встановлено, що реєстрація в «Ощад 24/7» відбулась за допомогою СМС - повідомлень на фінансовий номер телефону позивача 16.02.2019 року о 15 год. 52 хв., а отже три транзакції проведено коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки з правильним введенням строку дії та СVV2/СVC2 паролю, відомому лише держателю картки. Частиною першою статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Згідно з пунктом 2 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Відповідно до пункту 3 розділу 6 Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій. Згідно з пунктом 5 розділу 6 Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися. Пунктами 7, 8 розділу 6 Положення визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Відповідно до пункту 9 розділу 6 Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян» (пункт 10 розділу 6 Положення). Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Урахувавши застосовані норми матеріального права, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, зокрема те, що необхідну інформацію для здійснення блокування абонентського номеру та заміни сім-карти (два номери телефону, на які найчастіше дзвонили за останні 30 днів), як і інформацію необхідну для здійснення грошового переказу коштів (номер картки, термін її дії та СVV2/СVC2 пароль), могла знати лише ОСОБА_1 за її обачної та свідомої поведінки, суд першої інстанції, з яким погоджується й апеляційний суд, дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачка своїми діями сприяла втраті чи незаконному використанню ПІН - коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Крім того, обставини надання інформації, яка приходила на телефон ОСОБА_1 третій особі, позивачка виклала у заяві від 17 лютого 2019 року поданій до Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області. З огляду на те, що переказ грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбувся внаслідок її необачної поведінки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04 березня 2021 року залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 13 травня 2021 року. Головуючий Н.К.Височанська Судді: А.І. Владичан І.М. Литвинюк