Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/1445/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2023 року м. Чернівці справа № 725/1445/23 провадження 822/951/23 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 , апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16 жовтня 2023 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Федіна А.В ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 про повернення незаконно списаних коштів. Позов мотивовано тим, що 22 травня 2018 року вона відкрила картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України» та станом на 04 листопада 2023 року на вказаному рахунку знаходились кошти в сумі 100648 гривень 22 коп. Вказувала на те, що ввечері 04 листопада 2023 року на її телефон надійшли CMC-повідомлення про переказ коштів з її рахунку трьома трансакціями, а саме: о 21 год. 47 хв. - 29000 грн., о 21 год. 47 хв. - 29100 грн., о 21 год. 48 хв. - 41 957 грн., додатково сплачено комісію в сумі 591 грн. Про вказані транзакції позивач одразу о 21 год. 51 хв. повідомила службу безпеки відповідача за тел. НОМЕР_2 та вказала на незаконне зняття коштів з її рахунку, зробила заявку на його блокування. ОСОБА_1 звернулась в ЧРУП ГУНП із заявою про вчинення злочину та по даному факту були внесені відомості в ЄРДР № 12022263020001162 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України. Крім того, 07 листопада 2022 року вона звернулась до регіональної філії Ощадбанку із заявою про проведення службового розслідування по вказаному факту та повернення знятих без її відома коштів, однак, листом від 21 листопада 2022 року, банк відмовив в задоволенні такої заяви. Звертала увагу на те, що її банківська картка не була втраченою, вона нікому не повідомляла пароль для входу в систему WEB-банкінгу «Ощад24/7», реквізити платіжної картки, CVC2 пароль, ПІН-коди тощо, а під час зняття коштів з рахунку ввечері 04 листопада 2022 року їй від банку не надходили будь-які повідомлення про підтвердження відповідних трансакцій, а тому вважає, що банком допущено несанкціоноване втручання третіми особами в дані її карткового рахунку, що призвело до незаконного списання з нього коштів невідомими особами та завдання їй матеріальних збитків, у зв`язку з чим відповідач повинен також нести відповідальність у вигляді сплати пені, яка нарахована за період з 04 листопада 2022 року по 24 лютого 2023 року на суму незаконно списаних коштів. Просила суд стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 116227 гривень 76 коп. та вирішити питання про судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 , про повернення незаконно списаних коштів задоволено частково. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 , незаконно списані з банківського рахунку кошти в сумі 99800 грн.; комісію в розмірі 591 грн., а також пеню в сумі 15 539 гривень 98 клп., а всього 115930 гривень 98 коп. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк належним чином не ідентифікував клієнта, а саме позивача під час здійснення оспорюваних операцій та виходив із того, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі АТ «Державний ощадний банк України» просить рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 , є користувачем банку і зобов`язана надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним, що нею не було зроблено. Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вини як Банку, так вини його працівників та органів останнього, пов`язаних зі списанням коштів ОСОБА_1 , а отже на АТ «Державний ощадний банк України» протиправно покладено відповідальність та стягнуто кошти у відповідній сумі. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги -безпідставними.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 08 листопада 2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки і цього ж дня між ними був укладений договір №175060 на підставі якого останній відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 . 20 грудня 2021 року за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_4 . Відповідно до виписок по карткових рахунках позивача № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , а також відомостей, наданих представником відповідача із програмного забезпечення банку, 04 листопада 2022 року відбулось кілька транзакцій по вказаних карткових рахунках. Зокрема, з карткового рахунку № НОМЕР_3 на карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 двома переказами було перераховано о 21 год. 47 хв. грошові кошти в сумі 29000 грн. та 29100 грн., а всього 58100 грн., також з вказаного рахунку о 21 год. 48 хв. на власний рахунок позивача № НОМЕР_4 перераховано грошові кошти в сумі 41957 грн. В подальшому, із рахунку № НОМЕР_4 на картку АТ КБ «ПриватБанк» №№ НОМЕР_5 о 21 год. 49 хв. перераховано 29200 грн. та о 21 год. 50 хв. 12500 грн., в всього 41700 грн. (а/с 191-193, 207-208 Том 1). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого. Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами. Згідно з ч.1 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами. Підпунктом 10.2.6. п.10.2. розділу 10 «Права та обов`язки сторін» договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (розміщений на веб-сайті АТ «Ощадбанк» за електронною адресою в мережі Інтернет «https://www.oschadbank.ua») визначено, що клієнт має право підключитися та здійснювати операції у системі дистанційного банківського обслуговування у відповідності до інструкції користувача, договору та законодавства. Підпунктом 17.1.2. п.17.1. «Загальні положення» розділу XVII «Умови надання послуг з використанням технічних засобів зв`язку» договору визначено, що дистанційне обслуговування дозволяє клієнту без відвідування банку за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування, сайту здійснювати операції за рахунками, отримувати перекази, що надійшли по системі грошових переказів, а також здійснювати перекази коштів з карток, емітованих іншими банками України на підставі електронних документів, включаючи створення та підписання електронних документів, а також отримувати банківські виписки та іншу довідкову інформацію за рахунками, отримувати інші інформаційні послуги, передбачені в документації до системи дистанційного банківського обслуговування, укладати договір банківського вкладу (депозиту) та здійснювати інші дозволені операції. Відповідно до визначення наведеного у п.2.1 (рядок 140) розділу ІІ договору система дистанційного банківського обслуговування (система ДБО) це сукупність технічних засобів та програмного забезпечення, впровадженого у банку, у тому числі таких, як «Ощад 24/7», що дозволяють клієнту без відвідування банку за допомогою дистанційних каналів зв`язку, визначених в документації до системи дистанційного банківського обслуговування, через сайт, мобільний телефон або іншій технічний пристрій здійснювати замовлення платіжних карток (основних та додаткових карток) клієнтам, які вже мають відкриті в АТ «Ощадбанк» рахунки; здійснювати операції за картковим, депозитним рахунком, а також здійснювати перекази коштів з картки, емітованої іншим банком України, на підставі електронних документів клієнта; створювати та підписувати електронні документи клієнта; отримувати банківські виписки; довідкову інформацію за вищевказаними рахунками, а також отримувати інші послуги, передбачені в документації до системи дистанційного банківського обслуговування. Умовами п.п.17.5.2 п.17.5 розділу XVІІ «Умови надання послуг з використанням технічних засобів зв`язку» договору на банк покладено обов`язок приймати до виконання та виконувати електроні розрахункові документи клієнта, підтверджені одноразовим цифровим паролем/ біометрією, у тому числі по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch Ш (та подібні)/ Face Ш (та подібні), оформлені та надані клієнтом відповідно до договору та/або Законодавства. Біометрія (згідно з визначенням, наведеним у п. 2.1 (рядок 11) розділу II. «Терміни та скорочення» договору) це сукупність автоматизованих методів і засобів ідентифікації людини (клієнта, держателя тощо), заснованих на її фізіологічній та поведінковій характеристиці. У мобільному додатку/мобільному пристрої системи дистанційного банківського обслуговування можуть використовуватися такі технології біометричної ідентифікації клієнта: - Touch Ш (та подібні) - сканер відбитків пальця(-ів), у тому числі розроблений компанією Apple; - Face Ш (та подібні) - сканер обличчя особи, у тому числі розроблений компанією Apple. Як свідчить п.п.17.1.5. п.17.1. розділу XVІІ договору сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку у порядку та спосіб, визначений договором, або ідентифікація клієнта шляхом біометрії, є аналогом власноручного підпису клієнта. Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що укладеним між сторонами договором передбачено, що не тільки введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку в порядку та спосіб, визначений договором є аналогом власноручного підпису клієнта, але таким же аналогом власноручного підпису клієнта є його ідентифікація шляхом біометрії, яка в свою чергу не потребує надсилання на фінансовий номер клієнта смс-повідомлень для його ідентифікації як клієнта банку. Тобто, фінансові операції по банківському рахунку позивача відбулись у відповідності з умовами договору та підтверджувались біометрією «finger print» із одночасним надсиланням позивачу смс-повідомлень про списання грошових коштів. Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що роздруківка даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» щодо смс-повідомлень, роздруківка по телефонному номеру смс-повідомлень від ПрАТ «ВФ Україна», додана до позовної заяви, у сукупності вказують на здійснення під час проведення оспорюваних операцій по рахунку позивача електронної ідентифікації, що не спростовано позивачем жодними належними доказами. Так, вищезазначені докази вказують на те, що смс-повідомлення з інформацією про здійснені операції надсилались на номер мобільного телефону саме клієнта ОСОБА_1 . При цьому, номер мобільного телефону (фінансовий номер), виходячи з визначення, наведеного у п.103 розділу II. «Терміни та скорочення» загальної частини договору, зокрема використовується банком для ідентифікації клієнта. Отже, направлення смс-повідомлень з інформацією про здійснені операції саме на номер мобільного телефону позивача додатково вказує на те, що позивач, як клієнт, був ідентифікований банком при здійснені оспорюваних операцій, зокрема за номером мобільного телефону (фінансовим номером), внаслідок чого стало можливим направлення смс-повідомлень про здійснені операції саме на номер мобільного телефону (фінансовий номер) позивача. Відповідно до п.9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 05 листопада 2014 року №705 (далі по тексту Положення №705), яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. При цьому здійснення електронної ідентифікації виключає застосування п.9 розділу VI Положення №705. Апеляційним судом встановлено, що на номер мобільного телефону позивача 04 листопада 2022 року о 21:47 та о 21:48 надсилались смс-повідомлення від АТ «Ощадбанк», які містили відомості про здійснені ним операції по банківському рахунку, що в свою чергу вказує на те, що 04 листопада 2022 року позивач був ознайомлений із проведеними фінансовими операціями по своєму банківському рахунку за допомогою системи «Ошад 24/7». Відповідно до п.14.12. статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Згідно з п.5 розділу VI Положення №705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Згідно з п.14.16. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Відповідно до п.6 розділу VI Положення №705 користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Враховуючи ту обставину, що жодних доказів, які б вказували на повідомлення позивачем банку саме до моменту здійснення 04 листопада 2022 року оспорюваних операцій по рахунку про втрату електронного платіжного засобу та/або про певні платіжні операції, які ним не проводились, суду надано не було, що відповідно до п.14.16. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та п.6 розділу VI Положення №705 виключає покладення ризику збитків від здійснення оспорюваних операцій та відповідальності на Банк. Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Згідно з ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Отже, виконання розпоряджень клієнта про перерахування коштів з рахунку є обов`язком банку. Пунктом 1.5. розділу 1 договору визначено, що клієнт самостійно розпоряджається наявними на картковому рахунку коштами в порядку, визначеному законодавством. Банк не має права на власний розсуд визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта, якщо можливість обмеження права розпорядження клієнта грошовими коштами на картковому рахунку не передбачена договором та/або законодавством. Згідно п.3.1. розділу 3 договору банк та клієнт визнають юридичну чинність всіх електронних документів (в тому числі повідомлень), надісланих та отриманих за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування, та їх рівну юридичну силу з документами на паперових носіях, підписаних клієнтом, за умови їх оформлення відповідно до вимог договору та законодавства з питань організації та здійснення розрахунків. Підпунктом 10.1.3. п. 10.1. розділу 10 договору встановлено, що клієнт зобов`язується не розголошувати ПІН-код, логін, пароль, ПІН-код до системи дистанційного банківського обслуговування, реквізити картки та не передавати картки в користування третім особам. Згідно з підпунктом 10.1.4 п.10.1. розділу 10 договору клієнт зобов`язується вжити заходів щодо зміни логіну, паролю або ПІН-код для входу до системи дистанційного банківського обслуговування або випуску нової Картки при виникненні підозри, що логін, пароль або ПІН-код для входу до системи дистанційного банківського обслуговування або реквізити картки або ПІН-код стали відомі іншим особам. Підпунктом 10.1.5 п.10.1. розділу 10 договору визначено, що у разі втрати або крадіжки карток або у випадку їх компрометації клієнт зобов`язується вжити таких заходів: - негайно повідомити про це банк, зателефонувавши до контакт-центру, та надати інформацію згідно з інструкцією оператора Контакт-центру або заблокувати картку в системі дистанційного банківського обслуговування у відповідності до Інструкції користувача; - звернутися до банку з клопотанням про перевипуск карток у зв`язку з їх втратою/крадіжкою/компрометацією шляхом безпосереднього подання до банку письмової заяви або шляхом звернення до контакт-центру банку або шляхом подання відповідної заявки через систему дистанційного банківського обслуговування у відповідності до Інструкції користувача (у разі технічної реалізації). Згідно з п.п.17.2.4. п.17.2. розділу XVII. договору клієнт зобов`язаний забезпечити умови надійного зберігання логіну, паролю та отриманих від банку електронних підписів клієнта, що виключають доступ сторонніх осіб до рахунків та можливість розпорядження рахунками сторонніми особами за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування. Клієнт зобов`язаний не допускати тиражування логіну, паролю та/або їх передачу третім особам. Відповідно до п.32.1. ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Отже можливість врегулювання у договорі питання відповідальності, пов`язаної з проведенням переказу, прямо визначена нормою закону. Згідно з п.п.17.3.3, 17.3.8. п.17.3 розділу XVII договору банк не несе відповідальності за: - помилкове зарахування (списання) коштів на (з) рахунку (-ів) клієнта, яке відбулось з вини клієнта; наслідки операцій в системі дистанційного банківського обслуговування, здійснених з використанням облікового запису клієнта. Відповідальність за такі операції несе особисто клієнт, а не банк. Відповідно доп.п.17.4.1. п.17.4. розділу ХУП. договору клієнт зобов`язаний: - забезпечити належний рівень захисту свого облікового запису в системі дистанційного банківського обслуговування, а саме нікому не передавати управління своїм обліковим записом в системі дистанційного банківського обслуговування; нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та пароль облікового запису в системі дистанційного банківського обслуговування; забезпечити захист свого мобільного телефону та СІМ-картки, на номер якої система дистанційного банківського обслуговування надсилає коди підтвердження операцій; забезпечити антивірусну безпеку своїх інформаційних систем (безперервне використання та своєчасне оновлення антивірусних програм на персональних комп`ютерах, смартфонах, планшетах і т.п.), за допомогою яких він виконує доступ до системи дистанційного банківського обслуговування; негайно змінити пароль в системі дистанційного банківського обслуговування у випадку, якщо пароль або його частина стала відома іншій особі. Згідно з п.п.17.4.3. п. 17.4. розділу XVII. договору клієнт погоджується з тим, що розуміє всі ризики, пов`язані з розголошенням логіну клієнта, паролю для входу в систему дистанційного банківського обслуговування, номеру мобільного телефону клієнта та/або одноразових цифрових паролів, а також будь-якої інформації про свої рахунки, що є банківською таємницею, при здійсненні доступу до системи дистанційного банківського обслуговування не з власного комп`ютера або мобільного телефону, та несе всю відповідальність за такі випадки. Відповідно до п.п.17.4.4. п.17.4. XVII. договору клієнт персонально відповідає за зберігання і це розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі дистанційного банківського обслуговування, компрометацію ідентифікаційних/авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм шпигунів на персональному програмному забезпеченні клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення. За таких обставин суд першої інстанції не взяв до уваги, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (не розкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку вразі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Згідно з п.п.17.4.5. п.17.4. розділу XVII. договору клієнт погоджується з тим, що розуміє всі ризики, пов`язані з неповідомленням або несвоєчасним повідомленням ним банку щодо зміни номеру мобільного телефону. Клієнт несе всю відповідальність та звільняє банк від будь-якої відповідальності, що може виникнути у зв`язку з відправленням банком коду підтвердження операції на попередній номер мобільного телефону клієнта. Судом встановлено, що АТ «Ощадбанк» на номер мобільного телефону позивача (фінансовий номер), 05 травня 2021 року о 15:43 та о 15:44 надсилав повідомлення, що містили відомості про здійснені ним операції по банківському рахунку. Отже, система дистанційного банківського обслуговування, із застосування якої було здійснено оспорювану позивачем операцію, відповідно до договору та Інструкції користувача передбачає складання розпорядження на здійснення операції в системі дистанційного банківського обслуговування самим користувачем та заходи щодо електронної ідентифікації, зокрема за допомогою номеру мобільного телефону (фінансового номер), біометрії, у тому числі по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібних), що виключає перекладення відповідальності за здійснену операцію з позивача на Банк. А оскільки операція з переказу спірних коштів була здійснена в мережі Інтернет з підтвердженням платежу електронним цифровим підписом, АТ «Ощадбанк» не повинний нести відповідальність за дану операцію. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18). З урахуванням наведеного вище апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення безпідставно списаних коштів. Щодо клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Частиною 3 статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно з частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право особи бути присутньою під час розгляду справи може бути реалізовано у разі розгляду такої справи у відкритому судовому засіданні, у всіх інших випадках присутність інших осіб при розгляді справи у порядку письмового провадження чинним ЦПК України не передбачено. Сторона відповідача реалізувала свої процесуальні права, які відповідають принципу змагальності на стадії апеляційного перегляду справи, шляхом викладення своєї позиції у апеляційній скарзі. Клопотання про розгляд справи судом апеляційної інстанції за участю відповідача не містить обґрунтувань того, які ще важливі для справи пояснення може він надати лише особисто в суді, крім тих, які викладені письмово у апеляційній скарзі. Апеляційний суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити. Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 16 жовтня 2023 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 про повернення незаконно списаних коштів відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий М.І. Кулянда Судді: Н.Ю. Половінкіна О.О. Одинак