Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/945/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/945/20 Головуючий у 1-й інстанції: Балась Т.П., судді - Аблов Є.В., Патратій О.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та нечинним пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Кабінет Міністрів України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 04.06.2002 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, та отримує пенсію за вислугу років, призначену йому відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-VІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 відсотків розміру заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. Пунктом 7 постанови установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Постанова набрала чинності з 16.01.2020 (опублікована в Урядовому кур`єрі, 2020, 01, 16.01.2020 № 8, Офіційний вісник України, 2020, № 7 (28.01.2020), ст. 304). Вважаючи, що положення 7 пункту постанови Кабінету Міністрів України № 1155 від 11.12.2019 обмежує право позивача та інших прокурорських працівників на перерахунок раніше призначених їм пенсій у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, встановлене частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та є незаконним, таким, що грубо порушує його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного положення пункту 7 постанови № 1155 від 11.12.2019 "Про умови оплати праці прокурорів", а тому наявні правові підстави для задоволення позову. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що протиправних дій при прийнятті оскаржуваного пункту постанови Кабінету Міністрів України № 1155 від 11.12.2019 "Про умови оплати праці прокурорів" не допускав, а саму постанову № 1155 прийнято із дотриманням процедури, а саме проект було погоджено Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Колегія суддів частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України в цьому Кодексі термін «нормативно-правовий акт» вживається в значенні акту управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Отже, до визначальних ознак нормативно-правового акту в розумінні КАС України віднесено широке коло осіб, на яких він поширюється, обов`язковість, а також багаторазове використання. Оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України відповідає наведеним вище ознакам, отже є нормативно-правовим актом. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень закріплені положеннями статті 264 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Згідно з частиною 3 статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Наведеним положенням кореспондують приписи п. 6 ч. 1 ст. 238 КАС України, згідно з якими суд закриває провадження у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили. Колегією суддів встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 640/969/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021, визнано протиправним та нечинним пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів»; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. Отже, з 28.04.2021 нормативно-правовий акт в частині, яка оскаржується позивачем, визнано протиправним та нечинним і рішення суду набрало законної сили. Відповідно до положень ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 скасувати. Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 - закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлений 12.05.2021.