Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/2498/21

Справа № 127/2498/21 Провадження № 22-ц/801/973/2021 Категорія: 82 Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2021 рокуСправа № 127/2498/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., розглянув у порядку письмового провадження справу за матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599», Управління розвитку транспорту Вінницької обласної державної адміністрації про захист прав споживачів, визнання дій і бездіяльності протиправними, стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2021 року, - в с т а н о в и в : 02.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599», Управління розвитку транспорту Вінницької обласної державної адміністрації про захист прав споживачів, визнання дій і бездіяльності протиправними, стягнення матеріальної шкоди. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач всупереч вимог, визначених ухвалою суду від 03 лютого 2021 року, ухвалу суду виконав не в повному обсязі, недоліки повністю не усунув, оскільки не надав доказів спричинення моральної шкоди, які виразилась у лікуванні, емоційних та душевних переживаннях та хвилюваннях, на підтвердження своїх вимог, як для суду, так і для відповідача. Також, позивачем надано електронні докази у вигляді CD - дисків, однак, не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів електронних доказів, копії яких додано до заяви, що є порушенням вимог пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України. Крім того, згідно з частиною другою, четвертою статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Надані до первісної позовної заяви позивачем письмові докази не відповідають вимогам статті 95 ЦПК України. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції надано передчасно оцінку доказів, без проведення судового засідання. Судом першої інстанції допущено обмеження ОСОБА_1 на доступ до правосуддя. У відзиві Управління розвитку транспорту Вінницької обласної державної адміністрації, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. У відзиві Приватне акціонерне товариство «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ПАТ «Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599», не долучило до відзиву на апеляційну скаргу доказів на підтвердження надіслання його іншим учасникам справи. Таким чином, судом апеляційної інстанції зазначений відзив не приймається до розгляду. Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач всупереч вимог, визначених ухвалою суду від 03 лютого 2021 року, ухвалу суду виконав не в повному обсязі, недоліки повністю не усунув, оскільки не надав доказів спричинення моральної шкоди, які виразилась у лікуванні, емоційних та душевних переживаннях та хвилюваннях, на підтвердження своїх вимог, як для суду, так і для відповідача. Також, позивачем надано електронні докази у вигляді CD - дисків, однак, не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів електронних доказів, копії яких додано до заяви, що є порушенням вимог пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України. Крім того, згідно з частиною другою, четвертою статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Надані до первісної позовної заяви позивачем письмові докази не відповідають вимогам статті 95 ЦПК України. Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на нормах процесуального права. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини першої, другої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Згідно з частиною третьою статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3 зазначення ціни позову, ;якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. За змістом частини першої, п`ятої, шостої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частини перша, третя статті 185 ЦПК України). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що позовна заява має назву про стягнення матеріальної шкоди, але в прохальній частині позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 грн., в позовній заяві не зазначено докази про дату відмови і про саму відмову у видачі квитка на пільговий проїзд у автобусі приміського маршруту Вінниця-Браїлів у касі Вінницької автостанції «Західна», не зазначено докази спричинення моральної шкоди, яка, зі слів позивача, виразилась у лікуванні, емоційних та душевних переживаннях та хвилюваннях. 24 квітня 2021 року на виконання вимог ухвали суду, позивачем подано нову редакцію позовної заяви. Суд звертає увагу на те, що питання оцінки обґрунтованості позову (допустимості доказів) вирішується судом на наступних етапах судового розгляду, тому суд не вправі з цих підстав залишати позовну заяву без руху та повертати позивачу. Аналогічні роз`яснення містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції». Крім цього, зазначаючи в ухвалі про повернення позовної заяви ту підставу, що позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів електронних доказів, копії яких додано до заяви, що є порушенням вимог пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, а надані до первісної позовної заяви позивачем письмові докази не відповідають вимогам статті 95 ЦПК України, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки з цих підстав позовна заява ОСОБА_1 без руху не залишалась судом першої інстанції. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Щодо питання доступу до суду Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви № 6778/05 «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Європейський суд з прав людини надаючи тлумачення принципу верховенства права в світлі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначав, що формальності не можуть бути підставами для виправдання несправедливості. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2021 року у даній справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський