Ухвала КАС ВС № 808/3013/16

УХВАЛА 12 травня 2021 року м. Київ справа № 808/3013/16 адміністративне провадження № К/9901/14488/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 808/3013/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджерс» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Роджерс» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем 07 липня 2016 року податкові повідомлення-рішення № 0001251401, № 0001261401, № 0001271406. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року ухвалені по справі судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 липня 2016 року № 0001251401, № 0001261401 та № 0001271406 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 51 626,30 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Запорізькій області вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 16 грудня 2020 року, від 11 лютого 2021 року та від 05 квітня 2021 року було повернуто. 22 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла вчетверте подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 808/3013/16. Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що вона дослівно повторює зміст, зокрема, попередньої касаційної скарги, що надійшла до Верховного Суду 22 березня 2021 року (провадження К/9901/9961/21), та яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року. Аналогічно попереднім касаційним скаргам, у поданій вчетверте касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2019 року у справі № 806/5116/14. Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що Головне управління ДПС у Запорізькій області у своїй касаційній скарзі не вказує, які саме норми матеріального (та/чи процесуального) права неправильно застосовані (порушені) судами першої та апеляційної інстанцій, а висновок Верховного Суду у вище зазначеній постанові наведений без зазначення взаємозв`язку між цим висновком і застосуванням судами попередніх інстанцій норм права в оскаржуваних ГУ ДПС судових рішеннях. Разом з тим, норма пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС передбачає умовою касаційного оскарження судового рішення невідповідність правозастосування у цьому судовому рішенні висновку Верховного Суду щодо застосування тієї ж норми права у подібних правовідносинах. Крім того, Верховний Суд зауважив, що будь-яких обґрунтувань щодо застосування одних і тих же правових норм в оскаржуваних судових рішеннях та щодо подібності правовідносин у цій справі, в порівнянні із зазначеною у касаційній скарзі постановою Верховного Суду, скаржником не навело. Водночас звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 808/3013/16 - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов