Ухвала КАС ВС № 280/4970/19

УХВАЛА 07 грудня 2020 року м. Київ справа № 280/4970/19 адміністративне провадження № К/9901/32030/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 280/4970/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлено-рішень, установив: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати: - податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26 вересня 2019 року № 0000653305, винесене відповідачем, яким позивачці донараховане податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 104864,80 грн, в тому числі податок 83891,90 грн, штраф 20973,00 грн; - податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26 вересня 2019 року № 0000613305, винесене відповідачем, яким позивачці донараховане податкові зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 56229,00 грн, в тому числі податок 44983,22 грн, штраф 11245,80 грн; - податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26 вересня 2019 року № 0000623305, винесене відповідачем, яким донараховане податкове зобов`язання з військового збору в сумі 4735,84 грн, в тому числі податок 3758,60 грн, штраф 977,20 грн; - вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000633305 від 26 вересня 2019 року, винесену відповідачем, якою позивачці визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені в сумі 42007,96 грн; - рішення № 0000643305 від 26 вересня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, винесене відповідачем, яким до позивачки застосований штраф в розмірі 14478,17 грн, як такі, що суперечать законодавству України. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позов задоволено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У поданій касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме: пункт 177.2 статті 177, пункт 177.4 статті 177, підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункт 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункти 171.1 та 171.2 статті 171, підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України; пункт 1 частини другої статті 6, пункт 2 частини першої статті 7, частину одинадцяту статті 8, частину сьому та восьму статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Також скаржник зазначає, що висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах викладено у справі № 826/2145/17 від 30 вересня 2020 року. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. Водночас обов`язковими умовами при оскарження судових рішень на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: - норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України); - норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. У поданій касаційній скарзі викладено лише обставини справи, процитовано висновки акта перевірки та норми Податкового кодексу України без зазначення, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 280/4970/19 - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов