Постанова 4857 № 500/2942/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2942/20 пров. № А/857/1622/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Герман О.В., а також сторін (їх представників): від позивача не з`явився; від відповідачів - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2020р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант ЦЕМ» до Головного управління ДПС у Тернопільській обл. та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Чепенюк О.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12 год. 15 хв. 10.12.2020р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 10.12.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 02.10.2020р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Гарант ЦЕМ» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління /ГУ/ ДПС у Тернопільській обл. № 1797335/40730253 від 04.08.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р.; зобов`язати Державну податкову службу /ДПС/ України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ податкову накладну № 27 від 22.05.2020р., подану на реєстрацію позивачем; судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу адвоката, покласти на відповідачів (Т.1, а.с.1-6, 57). Відповідно до ухвали суду від 12.10.2020р. розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи (Т.1, а.с.59-61). Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. № 1797335/40730253 від 04.08.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р.; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 27 від 22.05.2020р., подану позивачем; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській обл. і ДПС України на користь позивача судові витрати у розмірі 3372 грн. 80 коп. з кожного, у тому числі витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1270 грн. 80 коп. (Т.1, а.с.151-165). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Тернопільській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.1, а.с.170-174). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної чітко визначені критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а також пропозицію платнику надати пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних. ТзОВ «Гарант ЦЕМ» подало для реєстрації податкової накладної копії окремих документів вибірково, через що Комісією ГУ ДПС у Тернопільській обл. було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Також вказані документи не надавали підстав для висновку про те, що обсяг постачання послуг по коду 49.41 (згідно Державного класифікатора товарів та послуг) перевищував величину залишку обсягу придбання такої послуги та обсягу її постачання. Із змісту наданих документів та пояснень позивача не видається можливим встановити, чи виникали стосунки з екіпажем техніки, якою надавалися послуги перевезення. Позивачем ТзОВ «Гарант ЦЕМ» скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.1, а.с.208-211). Інший учасник справи ДПС України не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, позивач ТзОВ «Гарант ЦЕМ» зареєстровано 09.08.2016р. як юридична особа; основним видом діяльності товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), також видами економічної діяльності підприємства визначено оптову торгівлю залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (46.74), вантажний автомобільний транспорт (49.41). Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Тернопільській обл., зареєстровано платником податку на додану вартість /ПДВ/ 01.08.2018р., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т.1, а.с.142-147) та копією витягу № 1819034500011 від 13.07.2018р. з реєстру платників ПДВ (Т.1, а.с.10). 14.05.2020р. між ТзОВ «Гарант ЦЕМ» (перевізник) та ТзОВ «Юні Промстройгруп» (замовник) укладено договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом №17-тр, відповідно до якого перевізник зобов`язується власними силами на підставі замовлень замовника надати в обумовлений термін послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, умови надання яких встановлюються в узгоджених сторонами замовленнях замовника (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти виконані послуги та сплатити за них обумовлену договором грошову суму. За умовами договору надання послуг здійснюється за цінами, що погодженні сторонами в замовленнях (додатках до договору) та визначених відповідно до умов надання послуг. У ціну послуг перевізника включаються всі витрати перевізника, які несе перевізник при виконанні цього договору. Загальна сума договору визначається як сумарна вартість послуг, надання яких здійснюється згідно узгоджених сторонами замовлень (додатків до договору). Перевізник зобов`язаний не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту доставки вантажу до визначеного місця призначення надати замовнику оригінали товарно-транспортних документів, які підтверджують факт доставки вантажу, разом з актом приймання - здачі наданих послуг, з підписом та печаткою перевізника (Т.1, а.с.19-21). 22.05.2020р. за результатами наданих позивачем послуг у період з 18.05.2020р. по 20.05.2020р. з перевезення вантажу - ґрунту на території тваринницької ферми ТзОВ «Бучачагрохлібпром» у с.Соколів Бучацького району Тернопільської обл. сторонами підписано акт надання послуг № 41 на загальну суму 85332 грн., у тому числі ПДВ 14222 грн. (Т.1, а.с.44). Факт перевезення ґрунту в межах укладеного договору на території тваринницької ферми ТзОВ «Бучачагрохлібпром» у с.Соколів Бучацького району Тернопільської обл. у вказаний період стверджується подорожніми листами вантажного автомобіля №№ 415, 416, 417, 418 від 18.05.2020р., №№ 419, 420, 421, 422 від 19.05.2020р., № 426 від 20.05.2020р. (Т.1, а.с.35-43). Послуги перевезення вантажу оплачені замовником у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 514 від 22.05.2020р. на суму 85332 грн. та випискою по банківському рахунку ТзОВ «Гарант ЦЕМ» за період з 01.05.2020р. до 31.05.2020р. (Т.1, а.с.45, 46-50). 22.05.2020р. за результатом вказаної господарської операції ТзОВ «Гарант ЦЕМ» складено податкову накладну № 27 на загальну суму 85332 грн., у тому числі ПДВ 14222 грн., яку 22.05.2020р. надіслано для реєстрації в ЄРПН (Т.1, а.с.11-12). Згідно квитанції від 12.06.2020р. зазначену податкову накладну доставлено до ДПС України, однак відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України її реєстрація зупинена: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 є відсутніми в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації податкової накладної (Т.1, а.с.13). На підтвердження реальності здійснення господарської операції ТзОВ «Гарант ЦЕМ» 27.07.2020р. за вих. № 29 подало в електронному вигляді лист-пояснення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній (Т.1, а.с.15). Згідно вказаних пояснень основним видом діяльності ТзОВ «Гарант ЦЕМ» згідно КВЕД-2010 є 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, а також визначені додаткові види діяльності, такі як: 49.41- вантажний автомобільний транспорт; 46.74 - оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням і приладами до нього та інші згідно Статуту. Для здійснення господарської діяльності підприємство орендує автомобілі, причепи, земельну ділянку, гараж. Також 28.07.2020р. ТзОВ «Гарант ЦЕМ» подало письмові пояснення за вих. № 31, у яких, серед іншого, зазначено, що у підприємства є наявними власні основні засоби, в тому числі машини та обладнання; середньорічна кількість працюючих за 2019 рік становить 13 чоловік, в тому числі 12 - штатних, 1 - за цивільно-правовим договором; середньомісячна заробітна плата на одного працюючого становить 6050 грн. (Т.1, а.с.16). На підтвердження фактичного надання послуг платником податків були надані наступні документи: договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом № 17-тр від 14.05.2020р. (Т.1, а.с.19-21); договір оренди транспортного засобу від 15.08.2018р. (Т.1, а.с.22, 130); договір позички транспортних засобів № 1-01 від 02.01.2020р. з актом приймання-передачі СТЗ № 1-01 від 02.01.2020р. (Т.1, а.с.23-24, 129); договір позички транспортних засобів № 03-02-20 від 03.02.2020р. з актом приймання-передачі СТЗ № 1 від 02.01.2020р. (Т.1, а.с.25-26, 128); договір оренди землі від 01.11.2019р. (Т.1, а.с.28); договір оренди землі від 20.11.2018р. (Т.1, а.с.27); договір оренди частини земельної ділянки від 01.08.2019р. з актом прийому-передачі об`єкта оренди від 01.08.2019р. (Т.1, а.с.29-34); подорожні листи № 415 від 18.05.2020р., № 416 від 18.05.2020р., № 417 від 18.05.2020р., № 418 від 18.05.2020р., № 419 від 19.05.2020р., № 420 від 19.05.2020р., № 421 від 19.05.2020р., № 422 від 19.05.2020р., № 426 від 20.05.2020р. (Т.1, а.с.35-43); акт надання послуг № 41 від 22.05.2020р. (Т.1, а.с.44); платіжне доручення № 514 від 22.05.2020р. (а.с.45); виписку з банківського рахунку (Т.1, а.с.46-50). Також матеріали справи містять копії договорів оренди транспортного засобу від 13.04.2019р. та від 08.10.2018р. (Т.1, а.с.124-125) та договорів позички транспортного засобу № 1020 від 12.05.2020р. та № 3-20 від 12.05.2020р. (Т.1, а.с.126-127). Крім того, 25.03.2020р. позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального (Т.1, а.с.116). У штаті ТзОВ «Гарант ЦЕМ» перебувають працівники на посадах водіїв, які виконують послуги з транспортних перевезень, що підтверджується наказами про прийняття на роботу № 8-к від 03.12.2018р., № 6 від 12.04:2019р., № 7 від 12.04.2019р., № 21 від 20.09.2019р., а також відповідними повідомленнями про прийняття працівника на роботу (Т.1, а.с.117-123). Комісією ГУ ДПС у Тернопільській обл. за результатами розгляду додаткових документів, поданих платником податків після зупинення реєстрації податкової накладної, прийнято рішення № 1797335/40730253 від 04.08.2020р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р. з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (Т.1, а.с.14). Не погоджуючись із цим рішенням, позивач 14.08.2020р. подав в рамках процедури адміністративного оскарження скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1, а.с.17). Однак рішенням Комісії ДПС України № 44882/40730253/2 від 25.08.2020р. скарга позивача залишена без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Тернопільській обл. - без змін (Т.1, а.с.18). Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що у квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 27 від 22.05.2020р. міститься лише загальне посилання на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, без визначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податків. Вказана обставина свідчить про необґрунтованість віднесення розглядуваної господарської операції до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Стосовно зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відомостей про те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 є відсутніми в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), то такі не відповідають дійсності. Подання такої таблиці є правом, а не обов`язком платника податків. Відсутність такої таблиці не є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, виписаних таким платником. Водночас, згідно відомостей ЄДРПОУ одним з видів економічної діяльності позивача є такий код КВЕД як 49.41 (вантажний автомобільний транспорт). Комісія ГУ ДПС у Тернопільській обл., незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього первинні документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р. без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків. Оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН містить лише загальні підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, однак не розкриває конкретних причин та підстав прийняття такого рішення. При цьому, матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачами те, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено. З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 27 від 22.05.2020р. в ЄРПН. Також судом вирішено стягнути з відповідачів судові витрати, зокрема, витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2541 грн. 60 коп., розмір яких визначено судом із врахуванням складності справи, реальним обсягом вчинених адвокатом дій адвоката по збору доказів, підготовці документів та витраченого часу. Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин. Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Пунктом 201.16 ст.201 ПК України (у редакції, чинній з 31.12.2017р.) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМ України. Редакція п.201.16 ст.201 ПК України змінена на підставі Закону України № 2245-VIII від 07.12.2017р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону доручено КМ України до 01.03.2018р. визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. На час виникнення спірних відносин порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюється постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Відповідно до п.п.4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з п.п.6 і 7 цього Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. В разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Із наведеного слідує, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Згідно з п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначає про відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Сформована та надіслана позивачу квитанція від 12.06.2020р. про зупинення реєстрації податкової накладної визначає таку підставу зупинення як відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товар/послуг 49.41 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Аналіз п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, щоб встановити наявність у господарської операції ознаки ризиковості слід встановити визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію належить навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку. Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у п.1 Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений п.1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції. Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї п.11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Крім того, у квитанції не зазначено, які саме конкретні документи слід надати платнику податків та яких обставин повинні стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою. Щодо зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відомостей про те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 є відсутніми в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), то, як вірно встановив суд першої інстанції, такі твердження податкового органу не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами справи. Зокрема, подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку. При цьому відсутність такої таблиці не є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, виписаних таким платником. Разом з тим, з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів економічної діяльності ТзОВ «Гарант ЦЕМ» є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41). У ході судового розгляду відповідачами не спростовано факту здійснення позивачем на постійній основі діяльності, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як один з видів економічної діяльності ТзОВ «Гарант ЦЕМ», а також того, що господарська операція, за результатом здійснення якої складено спірну податкову накладну, не відповідає коду КВЕД 49.41. Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019р., перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Наведена норма визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК. В розглядуваному випадку підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р. слугувало ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Проте, таке формулювання не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими первинними документами. Незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього первинні документи, Комісія ГУ ДПС у Тернопільській обл. прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р. без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції. Тобто, відповідач ГУ ДПС у Тернопільській обл. формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р. в ЄРПН з посиланням на ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, що є недопустимим. Водночас, висновки податкового органу щодо ненадання відповідних підтверджуючих документів по наведеній господарській операції спростовуються наявними у справі письмовими доказами. При цьому, подані ТзОВ «Гарант ЦЕМ» для реєстрації податкової накладної документи відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Тернопільській обл. рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної. Матеріалами справи не спростовано того, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, враховуючи те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної. Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що фактичною підставою для зупинення податкової накладної позивача було те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, є відсутніми в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. В поясненнях, скерованих згідно листа № 29 від 27.07.2020р., ТзОВ «Гарант ЦЕМ» зазначало про зміст господарської операції: перевезення вантажу - ґрунту на території тваринницької ферми ТзОВ «Бучачагрохлібпром» у с.Соколів Бучацького району Тернопільської обл. у період з 18.05.2020р. по 20.05.2020р. Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що в останнього не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р. При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Аналіз спірної податкової накладної свідчить про її відповідність тим вимогам, які до неї висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначеної накладної. Застосовуючи такий спосіб відновлення прав позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р. Зокрема, пунктом 19 цього Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Відповідно до п.20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної. Водночас, під час розгляду справи суд не встановив будь-яких підстав для реєстрації спірної податкової накладної датою її фактичного надходження до ЄРПН. Частиною другою ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «

50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. the United Kingdom), пп. 2836. Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia». заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-П)». За усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96). Отже, підсумовуючи викладене в розрізі наведених доводів апелянта, колегія суддів приходить до наступних висновків. У розглядуваних випадках позивач був позбавлений можливості надати ґрунтовні пояснення і підтверджуючі документи на виконання вимог постанови КМ України № 1165 від 11.12.2019р., яка передбачала перелік документів для аналізу, оскільки не володів повною інформацією про підстави для зупинення реєстрації податкових накладних. З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків чи підстави для зупинення реєстрації. Водночас, позивачем представлено на розгляд податкового органу достатню кількість первинних документів, що дозволяє встановити зміст проведеної операції, через що в останнього не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної № 27 від 22.05.2020р. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України. За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Позивачем заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката, отриманою в суді апеляційної інстанції, в загальному розмірі 3000 грн. (Т.1, а.с.211). На підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом позивача представлено: договір про надання правничої допомоги від 03.09.2020р., укладений з адвокатом Суп М.Б. (Т.1, а.с.53 і на звороті); додаток до договору про надання правової допомоги розрахунок витрат для надання правничої допомоги адвоката (Т.1, а.с.212), в якому наведений детальний опис робіт та їх вартість (складання відзиву на апеляційну скаргу тривалість 03 год. 19 хв. загальною вартістю 3000 грн.); акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого вартість послуг адвоката щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу у справі № 500/2942/20 склала 3000 грн. (Т.1, а.с.213); платіжне доручення № 1480 від 18.02.2020р. про оплату позивачем на банківський рахунок адвоката вартості послуг в розмірі 3000 грн. (Т.1, а.с.214); ордер на надання правової допомоги серії ТР № 081350 від 17.02.2021р. (Т.1, а.с.217). Отже, надані суду апеляційної інстанції матеріали доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу саме в розглядуваній адміністративній справі під час апеляційного розгляду. Відповідно до ст.17 Закону України № 3477- IV від 23.02.2006р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V). У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями). Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу у вигляді підготовки відзиву на апеляційну скаргу і додатків до нього. Враховуючи складність справи, відхилення апеляційної скарги, співмірність понесених витрат із ціною позову та значення справи для позивача, усталену судову практику по наведеній категорії справ, колегія суддів приходить до переконливого висновку про підставність та обґрунтованість стягнення за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу апелянта ГУ ДПС у Тернопільській обл. на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в суді апеляційної інстанції, в розмірі 3000 грн. Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів. В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Тернопільській обл. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.12.2020р. в адміністративній справі № 500/2942/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Тернопільській обл. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант ЦЕМ» (48431, Тернопільська обл., Бучацький район, с.Трибухівці, вул.Горішня, 52; код ЄДРПОУ 40730253) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській обл. (46021, м.Тернопіль, вул.Білецька, 1; код ЄДРПОУ 39292197) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 (три тисячі) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 12.05.2021р.