Постанова 4857 № 380/5751/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5751/20 пров. № А/857/2870/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Глушка І.В., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (суддя Кравців О.Р., ухвалене в м. Львові о 16:30, повний текст складено 28.12.2020) у справі № 380/5751/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - ВСТАНОВИВ: 21.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та з наведених у ньому підстав просив суд визнати неправомірним та скасувати наказ №03-12/14 від 17.06.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації або рівнозначній посаді; стягнути на користь позивача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день поновлення позивача на посаді. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 17.06.2020 №03-12/14 Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, з 19.06.2020. Стягнуто з Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 19.06.2020 по 17.12.2020 в сумі 73012 (сімдесят три тисячі дванадцять) грн. 30 коп., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 11498 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 00 коп. допущено до негайного виконання. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив відповідач Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне зясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що про зміну істотних умов служби керівник письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати. У повідомленні про зміну істотних умов державної служби, апелянт вказав ці обєктивні причини, які зумовили зміну істотних умов державної служби для позивача. Апелянт зазначає, що внаслідок зміни штатного розпису за посадою яку обіймав позивач відбулась зміна основних посадових обовязків, однак суд першої інстанції вище викладені обставини відхилив, але мотиви їх відхилення не вказав. Також апелянт зазначає, що позивач ОСОБА_1 подав 16.06.2020 року заяву про не надання згоди на проходження державної служби, відтак відповідач не мав законної підстави продовжувати утримувати позивача на державній службі, оскільки таке утримування позивача на державній службі всупереч його волі було б примусовою працею для позивача в розумінні норм законодавства. Крім цього апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем строку, визначеного законом, щодо видання спірного наказу від 17.06.2020 року. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не вказав, у чому полягає істотне порушення відповідача виплативши вихідну допомогу у двох кратному розмірі, а не в одно кратному розмірі як це визначено ст.83 ЗУ «Про державну службу». Вважає, що відповідачем було дотримано вимог ст.19 Конституції України та вимог ЗУ «Про державну службу» щодо істотних умов державної служби позивача, інформування його про їх зміну та подальше звільнення позивача. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необгрунтованими та безпідставними, а оскаржуване судове рішення законним та просить залишити його без змін. В судовому засіданні 19.04.2021 року позивач та його представник заперечили проти апеляційної скарги, надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просили оскаржуване судове рішення залишити без змін. Апелянт та третя особа будучи повідомленими про час та місце розгляду справи явки представників в судове засідання 12.04.2021 року не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. В судове засідання 26.04.2021 року сторони явки представників не забезпечили, що відповідно до ч.2ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не дійснюється. Протокольною ухвалою суду від 12.04.2021 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 проходив державну службу в Департаменті освіти і науки Львівської ОДА з 07.05.2017; того ж дня склав присягу державного службовця. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13.05.2020 №299/0/5-20 затверджено Положення про департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. В подальшому, наказом Департаменту освіти і науки від 15.05.2020 №03-11/77 вирішено скасувати з 15.06.2020 дію штатного розпису Департаменту, затвердженого та введеного в дію з 01.01.2020 наказом Департаменту від 29.01.2020 №03-11/26 (п. 1)4 ввести в дію з 01.01.2020 штатний розпис Департаменту, затверджений головою ОДА 15.05.2020 (п. 2); ліквідувати з 15.06.2020 у структурі Департаменту: управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки та два відділи у його складі відділ дошкільної, загальної середньої освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи та відділ професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки (п. 3.1); утворити до 15.06.2020 у структурі Департаменту: управління інновацій, дистанційного навчання, координації діяльності закладів вищої освіти і науки, професійної освіти, планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку і звітності та відділ у його складі відділ інновацій, дистанційного навчання, координації діяльності закладів вищої освіти і науки, професійної освіти (п. 4.2); ліквідувати з 15.06.2020 у структурі Департаменту, зокрема, посаду: начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки (п. 6.12); ввести у структуру Департаменту з 15.06.2020, зокрема, посаду: начальника відділу інновацій, дистанційного навчання, координації діяльності закладів вищої освіти і науки, професійної освіти управління інновацій, дистанційного навчання, координації діяльності закладів вищої освіти і науки, професійної освіти, планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку і звітності . Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 ознайомився з цим Положенням 18.05.2020р. Судом встановлено, що Департаментом освіти і науки на виконання ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 43 Закону України Про державну службу, у зв`язку із зміною структури департаменту освіти і науки та введенням в дію з 15.05.2020 штатного розпису департаменту (наказ департаменту від 15.05.2020 №03-11/77) і Положення про департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядження голови Львівської ОДА від 13.05.2020 №299/0/5-20, 15.05.2020 за №03-10/1026 ОСОБА_1 повідомлено про зміну істотних умов державної служби, а саме ліквідація в складі департаменту управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки та відповідно посади начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки. Крім цього ОСОБА_1 повідомлено про можливість за його згодою, з врахуванням кваліфікації, переведення на іншу, одну з нижче запропонованих посад, а саме: - головного спеціаліста відділу інновацій, дистанційного навчання, координації діяльності закладів вищої освіти і науки, професійної освіти управління інновацій, дистанційного навчання, координації діяльності закладів вищої освіти і науки, професійної освіти, планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку і звітності департаменту, на умовах строкового трудового договору на час відсутності основного працівника у зв`язку з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; - спеціаліста відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи управління дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної роботи, кадрового, організаційного та інформаційного забезпечення департаменту; - секретаря керівника відділу кадрового, інформаційного та організаційного забезпечення департаменту; - головного спеціаліста відділу з питань ліцензування та атестації навчальних закладів при департаменті освіти і науки облдержадміністрації; - провідного спеціаліста відділу технічного нагляду та комп`ютерного забезпечення при департаменті освіти і науки облдержадміністрації на умовах строкового трудового договору. Також доведено до відома, що у випадку незгоди на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби, необхідно подати керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України Про державну службу або заяву про переведення на іншу запропоновану посаду не пізніше як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби. Зазначено, що за відсутності будь-якої заяви зі сторони позивача на ім`я директора Департаменту освіти і науки після збігу строку 30 календарних днів з дня ознайомлення з цим повідомленням про зміну істотних умов служби, вважається, що він погодився на продовження проходження державної служби з урахуванням обставин, які існуватимуть в Департаменті /арк.спр.13/. В свою чергу ОСОБА_1 ознайомився з повідомленням 19.05.2020р. та відповідь подав до Департаменту заяву від 16.06.2020 про те, що не надає згоди на продовження проходження державної служби за умов викладених у повідомленні від 15.05.2020 за №03-10/1026. Разом з тим, вказана заява не містить ані прохання про звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України Про державну службу, ані про переведення на одну із запропонованих посад. Судом встановлено, що будь-яких інших заяв в межах 30 денного строку з дня повідомлення ОСОБА_1 про зміну з істотних умов служби, останній не подавав. Відтак наказом директора Департаменту освіти і науки від 17.06.2020 №03-12/14, відповідно до ст. 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації, п. 6 ст. 83, ст.ст. 87, 89 Закону України Про державну службу ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу професійної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки управління дошкільної, загальної середньої, професійної освіти, соціального захисту, позашкільної та виховної роботи, координації діяльності вищих навчальних закладів і науки департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, через незгоду на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов, 18.06.2020. Підстава: заява ОСОБА_1 від 16.06.2020, повідомлення від 15.05.2020 №03-10/1026 /арк.спр.12/. Не погоджуючись із звільнення з посади, вважаючи таке незаконним, проведеним без дотримання законодавства про державну службу та таким, що порушує трудові права закріплені Конституцією України, позивач звернувся за їх захистом до суду. Задовольняючи позов та скасовуючи оскаржуваний наказ відповідача суд першої інстанції виходив з того, що позивача попереджено про зміну істотних умов державної служби (ч. 3 ст. 43 Закону №889-VІІІ) та звільнено через незгоду на проходження державної служби у зв`язку зі зміною її істотних умов. Однак зміни істотних умов державної служби для позивача фактично не відбулося. Тому, відповідачем порушено як процедуру звільнення, так і неправильно вказано підставу звільнення. Крім цього судом зазначено, що видаючи спірний наказ 17.06.2020 року про звільнення позивача, не чекаючи закінчення встановленого законом строку для волевиявлення позивача, відповідач також порушив вимоги ч.4 ст.43 Закону України «Про державну службу». Відповідно і інші похідні вимоги від вимоги щодо скасування наказу, також підлягають задоволенню. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції з огляду на наступне. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII). Відповідно до положень ст. 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч. 1). Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом (ч. 2). Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (ч. 3). Відповідно до ст 43 Закону №889-VIII зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов`язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту). Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати. У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби. Якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби. Відтак ст. 43 Закону №889-VIII встановлено вичерпний перелік випадків, наявність яких свідчить про зміну істотних умов державної служби. Разом з тим підстави для припинення державної служби визначено ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII, відповідно до пункту 6 якої державна служба припиняється у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону). Частиною 3 вказаної статті визначено, що у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої 1 цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що аналіз ч. 4 ст. 43 у системному зв`язку із п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VІІІ свідчить, що у випадку коли державний службовець не згідний на зміну істотних умов державної служби (у разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов) і він подав заяву про відповідне звільнення, таке звільнення відбувається на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VІІІ. Відтак для застосування п. 6 ст. 83 Закону №889-VІІІ як підстави для припинення державної служби, має бути сукупність двох обставин: 1) незгода державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби; 2) подання державним службовцем заяви про звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VІІІ. Разом з тим з аналізу ч. 4 ст. 43 Закону №889-VІІІ можна дійти висновку, що подання заяви про звільнення або про переведення на іншу запропоновану йому посаду є правом, а не обов`язком державного службовця. Судом першої інстанції вірно зазначено, що зміна структури Департаменту освіти і науки ОДА не віднесена до обставин, з якими законодавець пов`язує зміну істотних умов праці. Разом з тим відповідач зазначає, що позивача звільнено з роботи на підставі п. 6 ст. 83 Закону №889-VІІІ. Однак зі спірного наказу вбачається, що як на підставу припинення державної служби відповідач посилається і на ст. 87 Закону №889-VІІІ, якою регулюються правовідносини щодо припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення. Згідно ч. 3 ст. 87 Закону №889-VІІІ суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення. Відповідно до ч 4 ст. 87 Закону №889-VІІІ суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту. Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб`єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу. У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Судом першої інстанції вірно встановлено, що повідомленням від 15.05.2020 №03-10/1026 позивача повідомлено про зміну істотних умов державної служби у зв`язку із зміною структури Департаменту освіти і науки Львівської ОДА /арк.спр.13/. Аналізуючи положення ст. 43 Закону №889-VIII колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зміна структури Департаменту освіти і науки Львівської ОДА не віднесена до обставин, з якими законодавець пов`язує зміну істотних умов праці. Натомість, наслідком зміни структури Департаменту освіти і науки Львівської ОДА є скорочення штату або чисельності працівників та означає, що посада, яку раніше обіймав працівник, виводиться із штатного розпису, що є однією із підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, передбаченою ч. 1 ст. 87 Закону №889-VІІІ. Відтак суд першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин підставно вказав про обґрунтованість доводів позивача про підміну відповідачем підстав звільнення позивача. Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Згідно п. 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Пунктом 2.3 Інструкції №58 визначено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця. Судом першої інстанції з запису у трудовій книжці ОСОБА_1 та наданих представником відповідача пояснень зазначено, що позивача фактично звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VІІІ. Проте оскаржуваний наказ містить посилання на дві норми Закону №889-VІІІ, якими регулюються взаємовиключні підстави припинення державної служби, а саме п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VІІІ та ст. 87 Закону №889-VІІІ. Наведене вище свідчить про невідповідність записів у трудовій книжці позивача спірному наказу, що є порушенням вимог пункту 2.3 Інструкції №58. Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказані норми передбачають різні підстави для припинення державної служби, та кожна з них є самостійною підставою для припинення державної служби та не може існувати одночасно. Також пункт 3 вказаного наказу містить вказівку про необхідність виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат та всі належні нараховані йому суми до 18.06.2020 /арк.спр.12/. Згідно з ч. 3 ст. 83 Закону №889-VІІІ у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 частини 1 цієї статті, як про це зазначено у трудовій книжці позивача, державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати. Тоді як у разі звільнення з державної служби на підставі норм ст. 87 Закону №889-VІІІ державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Відтак спірним наказом стосовно ОСОБА_1 передбачено виплату вихідної допомоги у розмірі, який встановлених для державних службовців, що підлягають звільненню на підставі ст. 87 Закону №889-VІІІ. Позивач ствердив, що фактично отримав вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Розмір нарахованої та виплаченої позивачу вихідної допомоги свідчить про невідповідність вказаної у трудовій книжці підстави звільнення фактичній підставі звільнення. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 подав на ім`я директора Департаменту освіти і науки заяву про незгоду на продовження проходження державної служби за умов, викладених у повідомленні від 15.05.2020 №03-10/1026 /арк.спр.21/. Заяви ж про переведення на іншу запропоновану йому посаду або про звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VІІІ позивачем не подавалася. Відтак вказане свідчить про відсутність правових підстав для звільнення позивача на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VІІІ. Частиною 4 ст. 43 Закону №889-VІІІ визначено, що якщо протягом 30 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшла жодна з заяв, зазначених в абзаці 2 цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби (абз. 3). Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що видаючи спірний наказ 17.06.2020 про звільнення позивача 17.06.2020, не чекаючи закінчення встановленого Законом строку, 19.06.2020 року, для волевиявлення позивача, відповідач порушив вимоги ч. 4 ст. 43 Закону №889-VІІІ. Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивача попереджено про зміну істотних умов державної служби (ч. 3 ст. 43 Закону №889-VІІІ) та звільнено через незгоду на проходження державної служби у зв`язку зі зміною її істотних умов. Однак зміни істотних умов державної служби для позивача фактично не відбулося. Тому, відповідачем порушено як процедуру звільнення, так і неправильно вказано підставу звільнення. Відтак судом першої інстанції підставно визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту освіти і науки Львівської ОДА від 17.06.2020 №03-12/14 Про звільнення ОСОБА_1 та задоволено інші похідні, від даної, вимоги позивача щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Посилання апелянта на істотні відмінності у посадових інструкціях за ліквідованою посадою, яку обіймав позивач та новоутвореною посадою за результатами реорганізації у Департаменті є необгрунтованим, оскільки під час проведення процедури звільнення позивача про таке не повідомлено, про що позивач наголошував у позові. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 308, 310,315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 380/5751/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга І. В. Глушко У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Довгої О.І. в період з 05.05.2021 по 10.05.2021 р. включно, повне судове рішення складено 11.05.2021року.