Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 732/1850/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Карпинська Н.М. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 року Справа № 732/1850/20 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., за участю секретаря Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції Березинця Олега Миколайовича про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого лейтенанта поліції Березинця Олега Миколайовича (далі - відповідач-) про скасування постанови серії ЕАН № 3512007 від 03.12.2020 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб, яким керував позивач, підлягає обов`язковому періодичному технічному контролю, але позивач проведення такого контролю не здійснив, тому обґрунтовано і правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що старший лейтенант поліції не є належним відповідачем у цій справі. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, наполягаючи на протиправності та безпідставності постанови серії ЕАН № 3512007 від 03.12.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення. При цьому, апелянт вважає, що він не повинен був надавати відповідачу документ, який посвідчує проходження технічного огляду транспортним засобом, яким він керував. Крім того, на переконання апелянта, автомобіль, яким він керував та який перебуває в його користуванні, не підлягає обов`язковому технічному контролю. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.12.2020 відповідачем у м. Городня Чернігівської області було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн за порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме керування позивачем транспортним засобом САЗ 3507 д.н.з. НОМЕР_1 , який не пройшов обов`язковий технічний контроль. Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), Порядком проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 (далі - Порядок № 137). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частині першій статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини першої, другої, третьої, шостої статті 35 Закону № 3353-XII транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить - кожні два роки. У пункті 3 Порядку № 137 установлено, що періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років становить - кожні два роки. Відповідно до підпункту «б» пункту 31.3 ПДР експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Згідно з частиною третьою статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що керування транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але такий контроль не пройшов, є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності в порядку частини третьої статті 121 КУпАП. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності в порядку частини третьої статті 121 КУпАП за керування транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але такий контроль не пройшов. Разом з тим, доводи апелянта щодо відсутності у його діях складу вказаного правопорушення, зокрема про те, що транспортний засіб, яким він керував, не підлягав обов`язковому технічному контролю, не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України. Водночас, відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Доводи апелянта про те, що він не повинен був надавати відповідачу документ, який посвідчує проходження технічного огляду транспортним засобом, яким він керував, колегія суддів відхиляє, оскільки, як було вказано вище, позивача притягнуто до відповідальності не за ненадання документів, а за керування транспортним засобом, який не пройшов обов`язковий технічний контроль. Втім, жодних доказів, які б підтверджували зворотне, а саме, що транспортний засіб пройшов вказаний контроль, позивачем суду не надано. Надаючи оцінку всім доводам учасників цієї справи, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2021 року - без змін. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи та відповідно до приписів ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Судового рішення виготовлено 11 травня 2021 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк