Постанова 4855 № 640/11287/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11287/20 Головуючий у І інстанції - Скочок Т.О. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» Білої Ірини Володимирівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язанння вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» Білої Ірини Володимирівни щодо формування повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині включення ОСОБА_1 ; - зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб га ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» Білу Ірину Володимирівну включити інформацію про ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з договором банківського рахунку №5434 від 13.02.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ Банк «Контракт». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після віднесення ПАТ Банк «Контракт» до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 рокуадміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити,а рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення судом не були повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,13.02.2008 між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №5434, за умовами якого банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні. Згідно з наявною в матеріалах справи копією виписки по банківському рахунку № НОМЕР_2 , станом на 06.10.2015 на вказаному рахунку обліковується 160 000,00 грн. У той же час, у ПАТ Банку «Контракт» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 07.10.2015 по 06.01.2016 включно. На офіційному сайті ПАТ Банк «Контракт» 15.10.2015 розміщено повідомлення про те, що для отримання коштів вкладники ПАТ Банк «Контракт» з 16.12.2015 по 27.01.2016 включно можуть звертатись до установ банку-агенту Фонду АТ «ОТП Банк». Постановою Правління Національного банку України від 10.12.2015 №876 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк «Контракт» та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 10.12.2015 №220 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та призначено уповноважену особу. При цьому, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.01.2016 на рахунок № НОМЕР_1 накладено арешт. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16.02.2018 у справі №758/1713/18 за кримінальним провадженням №12015100070007282 скасовано арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.01.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАП Банк «Контракт». 10.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій просив виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у банку ПАТ Банк «Контракт». Листом від 04.03.2020 №34 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк «Конракт» Біла І.В. повідомила позивача про те, що фізичні особи, які отримали на свої рахунки відповідні суми переказів в якості позики, не можуть вважатись вкладниками у розумінні приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а проведені на їх користь операції слід розцінювати як такі, що за наявними ознаками підпадають під категорію нікчемних (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Крім того, у даному листі наголошено, що у кримінальному провадженні №42018101080000080 постановою слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 10.05.2018 кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_1 у ПАТ Банк «Контракт», визнано речовим доказом, внаслідок чого посадовим особам ПАТ Банк «Контракт», а також будь-яким іншим особам заборонено відчужувати, розпоряджатись та використовувати зазначені кошти. Позивач, вважаючи вищевказані рішення та дії відповідачів протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне. Так, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2020 (далі - Закон №4452-VI) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Частина 4 статті 26 Закону № 4452-VI визначено вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти, а саме: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду. За правилами ч.ч. 1 - 3 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п. 4 - 6 ч. 4 ст. 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Відповідно до приписів розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру. Під час дії тимчасової адміністрації до чергових частин Загального реєстру включаються ГСР (Гарантована сума за рахунком) тільки за тими договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, щодо яких знято обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій та строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, слугували висновки про те, що ОСОБА_1 отримав безпроцентну позику від TOB «ГАРАНТ-2011», згідно з договором від 16.12.2014 №1, загальна сума якої складала 500 000,00 грн. Через касу банку отримано кошти в сумі 322 265,37 грн. Виплата залишку коштів (160 000, 00 грн.) призупинена, у зв`язку із наявністю ознак нікчемності правочину щодо перерахування коштів. Враховуючи те, що кошти на рахунок ОСОБА_1 особисто фізичною особою не вносились, а є коштами юридичної особи TOB «ГАРАНТ-2011», які є коштами, наданими юридичною особою позики, Комісія дійшла до висновку про наявність ознак нікчемності у правочині (транзакції) щодо перерахування коштів на рахунок позивача з рахунку юридичної особи, з посиланням на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Приписи ч. 3 ст. 38 Закону№4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Зазначена норма права вказує на те, що кошти для зарахування на банківський рахунок клієнта можуть бути прийняті банком як безпосередньо від вкладника, так і від іншої особи для клієнта. Правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб`єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму врегульовані Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин. Положеннями даної Інструкції також не передбачено обмежень для зарахування на банківський рахунок клієнта можуть бути прийняті банком як безпосередньо від вкладника, так і від іншої особи для клієнта. Таким чином, спосіб зарахування коштів на рахунок позивача (внесення коштів на рахунок іншою особою, ніж вкладник) не суперечить вимогам закону та не свідчить про надання будь-якій особі переваг, прямо не встановлених законом. Як вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки грошові кошти на банківському рахунку позивача, відкритому у ПАТ Банк «Контракт», розміщено до запровадження тимчасової адміністрації, на останнього поширюються гарантії Фонду на відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Інші доводи представника відповідача-2, покладені в основу заперечень, також не знайшли свого документального підтвердження під час судового розгляду справи. У той же час, приписами п. 6 розділу ІІ Положення №14 (у редакції, яка діє станом на момент розгляду справи судом) передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Крім того, відповідач стверджуючи про правомірність своїх дій посилається на наявність постанови Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 10 травня 2019 року про визнання об`єктів речовими доказами, відповідно до якої визнано грошові кошти ОСОБА_1 , які розміщені на рахунку № НОМЕР_1 , речовим доказом у кримінальному провадженні №42018101080000080. Як раніше зазначалось, вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти за вкладом, передбачений ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI. Серед таких підстав відсутні посилання на можливість відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування з причин, що були зазначені відповідачем у листі від 04.03.2020 року №

34. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16.02.2018 № 758/1713/18 скасовано арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , накладений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.01.2016 справа № 11сс/796/402/2016. Разом з тим, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.07.2020 №1346, відкликано повноваження ліквідатора ПАТ Банк «Контракт», делеговані Білій І.В. рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25.11.2019 №3005 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора». Відповідно до зазначеного рішення, ліквідаційна процедура Банк «Контракт» станом на момент розгляду справи судом здійснюється безпосередньо Фондом, з урахуванням вимог Закону України №590-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, є зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ Банк «Контракт», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами. Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк