LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд522/279/20

від 11.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/279/20 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №236/19 від 26 березня 2019 року про накладення штрафу у розмірі 6 800грн. за порушення ст. 188-42 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання вимог припису УДАБК про введення самочинно реконструйованого об`єкту в експлуатацію або приведення самочинно збудованого об`єкту за адресою АДРЕСА_1 до попереднього стану від 11 січня 2019 року. Водночас судом у справі № 522/3616/19 перевірку, за наслідком якої був прийнятий вказаний припис, визнано безпідставною, як і подальше притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за експлуатацію самочинно реконструйованого об`єкту нерухомості та виконання будівельних робіт з реконструкції квартири без отримання дозволу на виконання таких робіт. За таких обставин сторона позивача вважає, що дана постанова має бути скасована, як така, що винесена на підставі перевірки, незаконність якої встановлена судом у справі 522/3616/19. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2020 року позов задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що інкриміноване позивачу адміністративне правопорушення має похідний характер від основного -експлуатація самочинно реконструйованого об`єкту нерухомості та виконання будівельних робіт з реконструкції квартири без отримання дозволу на виконання таких робіт, тобто, правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.5, 9 ст. 96 КУпАП. Оскільки прийняті постанови були визнані протиправними та скасовані у судовому порядку, прийнятий у межах первісної перевірки припис не може породжувати обов`язки для позивача, адже як сама перевірка, так і прийнята за її наслідками постанова визнані судом протиправними. Також зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів експлуатації позивачем самочинно реконструйованого об`єкту нерухомості чи виконання ним будівельних робіт з реконструкції квартири без отримання дозволу на виконання таких робіт. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене у справі рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що припис № 008/19 від 11 січня 2019 року у справі № 522/3616/19 не оскаржено, не визнано судом протиправним, отже він підлягав виконанню. Крім того апелянтом вказано, що складені посадовими особами Управління акт, протокол та припис є належними доказами, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Також апелянт наголошує на пропуску позивачем строку звернення до суду. Позивач свої правом на подання відзиву до апеляційної скарги не скористався. У зв`язку з відсутністю клопотань від учасників справи про розгляд за їх участю, судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог п.1 ч. ст. 311КАС України справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.01.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення №000009 для проведення позапланової перевірки реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктами містобудування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил. Строк дії направлення з 02.01.2019 року до 11.01.2019 року. За результатами позапланової перевірки, проведеної Управлінням 11.01.2019 року на об`єкті будівництва «виконання будівельних робіт реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 » відносно замовника будівництва ОСОБА_1 було складено акт перевірки за №000009, протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до частин 5 та 9 статті 96 КУпАП та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.01.2019 року за № 008/19 шляхом введення самочинно реконструйованого об`єкту в експлуатацію або приведення самочинно реконструйованого об`єкту до попереднього стану у відповідність до свідоцтва про право власності на житло за №8-25909 від 06.12.2017 року, виданим Департаментом міського господарства Одеської міської ради та технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна від 01.11.2017 року, в термін до 11.03.2019 року. (а.с. 35-55). В подальшому, на підставі направлення від 11.03.2019 року на проведення планового (позапланового) заходу № 000456 відповідачем 12.03.2019 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті ОСОБА_1 з виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 113). За результатами перевірки було складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення від 12.03.2019 року, в яких зазначено, що на момент виїзду на місце встановлено, що самочинно реконструйований об`єкт не приведено у відповідність до свідоцтва про право власності на житло від 06.12.2017 року, виданого Департаментом міського господарства Одеської міської ради та технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна від 01.11.2017 року. Таким чином ОСОБА_1 не виконала вимоги припису Управління за №008/19, чим порушила абз. 3 п. 14 Постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (а.с. 117-123). 26.03.2019 року в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєвим О.Р., з посиланням на приведені вище обставини щодо вчинених позивачем порушень винесено постанову №236/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 гривень (а.с. 30-32). Законність даної постанови є предметом спору у справі, що розглядається. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, об`єктивною стороною вказаного правопорушення є невиконання позивачем припису, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 11.01.2019 року щодо введення самочинно реконструйованого об`єкту в експлуатацію або приведення самочинно збудованого об`єкту за адресою АДРЕСА_1 до попереднього стану. Як вірно встановлено судом першої інстанції, визначена вимога припису є наслідком встановленої протиправної поведінки позивача (експлуатація самочинно реконструйованого об`єкту нерухомості та виконання будівельних робіт з реконструкції квартири без отримання дозволу на виконання таких робіт) та направлена на усунення вказаних правопорушень. З огляду на зазначене, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю можливе виключно внаслідок встановлених фактів порушень законодавства. В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2019 року на підставі акту, складеного за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за №000009 від 11.01.2019 року; протоколів про адміністративне правопорушення від 11.01.2019 року відповідно до частин 5, 9 статті 96 КУпАП; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 11.01.2019 року, заступником начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем було винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення № 042/19 та № 043/19. Вказаними постановами ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень, та адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень (а.с. 22-29). Не погоджуючись із вказаними постановами про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржила їх до суду. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 29 жовтня 2019 року у справі №522/3616/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано оскаржувані постанови (а.с. 57-63). При прийнятті вказаного рішення суд зазначив, що позивачем зареєстровано право власності на нерухоме майно до початку перевірки, отже такий об`єкт нерухомості не може бути віднесений до самочинного будівництва. Судом констатовано, що у відповідача були відсутні повноваження щодо проведення позапланової перевірки відносно зареєстрованого у встановленому порядку об`єкта права власності позивача. Вказане рішення залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 03 грудня 2019 року (а.с. 65-69). Таким чином, акти винесені відповідачем у вигляді постанов скасовані судом, а сама перевірка визнана безпідставною. Як наслідок, вимоги припису про самочинно реконструйований об`єкт визнані припущенням відповідача, тому відсутні підстави стверджувати про невиконання позивачем законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки дані вимоги визнані незаконними. З огляду на зазначене, винесений припис у межах вказаної перевірки та внаслідок виявлених порушень втрачає свою значимість та легітимність, оскільки підстави для його винесення визнані протиправними та скасовані рішенням суду, що набрало законної сили. Стосовно доводів апелянта про підтвердження факту реконструкції квартири без отримання права на виконання будівельних робіт, судова колегія з посиланням на ч. 4 ст. 78 КАС України визначає, що відповідні обставини встановлювались у справі № 522/3616/19 та їм вже надана оцінка у судових рішеннях, що набрали законної сили, тому колегія суддів відхиляє вказані доводи. Також апелянтом визначено, що позивачем подано позовну заяву з пропуском 10-ти денного строку звернення до суду, що встановлений ст. 286 КАС України. З матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси поштовим зв`язком надійшов даний адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просив поновити вказаний строк, посилаючись на те, що про наявність постанови, яку вона оскаржує, стало відомо лише 24.12.2019 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Позовну заяву з доданими до неї документами передано до служби кур`єрської доставки 03.01.2020 року, що підтверджується відомостями з поштової накладної (а.с. 70). 22 січня 2020 року та 07 лютого 2020 року до суду першої інстанції надійшли заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків, а також наданий лист старшого державного виконавця Ткачова А.В. від 06.02.2020 року № 11870/1 в якому підтверджено, що представнику боржника ОСОБА_1 адвокату Ростомову Г.А. 24.12.2019 року надано матеріали виконавчого провадження № 59477391 для ознайомлення з можливістю фотографічного копіювання (а.с. 74, 86). Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Оскільки матеріали справи містять докази, що позивачем направлено позовну заяву до суду в 10-денний строк з часу ознайомлення з відомостями виконавчого провадження (24.12.2019 року), у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції безпідставно було поновлено позивачу строк звернення до суду. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги УДАБК ОМР та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»