Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 522/7038/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/7038/20 Головуючий першої інстанції Абухін Р.Д. Час та місце ухвалення судового рішення « 10:53», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 12.11.2020р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., за участю секретаря судового засідання Голобородько Д.В., представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Курсоніс В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: 30.04.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо скасування постанови №024/20 від 09.01.2020р. про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700грн.; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на грубе порушення відповідачем порядку проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також відсутності у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2020р. позов задоволений, оскільки відповідачем не надано до суду доказів щодо правомірності оскаржуваної постанови, а також дотримання визначеного КУпАП порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення з обов`язковим з`ясуванням обставин, визначених приписами ст.280 КУпАП. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішені справи вимог законодавства, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого просить рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволені позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до направлення для проведення позапланового заходу від 05.12.2019р. №002057 виданого на підставі наказу №01-13/333 ДАБК від 01.08.2019р. та звернення ОСОБА_2 від 05.12.2019р., головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради направлено для здійснення позапланової перевірки будівництва дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:50:003:0125 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил. /а.с.79-80/ Актом складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2019р. №002057 встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 виконуються роботи із будівництва дачного будинку по АДРЕСА_1 , з порушенням п.6.1.33 та п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» та відхиленням від будівельного паспорта, що є порушенням ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність»; наведено недостовірні дані в поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт №ОД 061192041772 від 23.07.2019р., чим порушено п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466. /а.с.80-90/ Крім того, за результатом виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складені протоколи про адміністративні правопорушення від 13.12.2019р. /а.с.90-96/ Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.12.2019р. зупинено виконання будівельних робіт та зобов`язано ОСОБА_1 усунути порушення містобудівного законодавства у термін до 13.12.2019р. /а.с.97-99/ Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.12.2019р. №01-10/579-ЗГ направлені ОСОБА_1 вищезазначені акт перевірки, протоколи про адміністративні правопорушення, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з зазначенням про розгляд справи про адміністративні правопорушення 26.12.2019р. о 14:00, о 14:15 у приміщенні управління. /а.с.109-110/ Наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 23.12.2019р. №01-13/495ДАБК, відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної» та п.15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ОД 061192041772 від 23.07.2019р. «Будівництво дачного будинку», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 /а.с.132/ Повідомленням Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26.12.2019р. №01-10/579-ЗГ на адресу ОСОБА_1 перенесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, у зв`язку з його відсутністю, на 09.01.2020р. о 14:00 та о 14:15 у приміщенні управління. /а.с.111/ Постановою у справі про адміністративне правопорушення №024/20 від 09.01.2020р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700грн. /а.с.100-103/ Постановою у справі про адміністративне правопорушення №025/20 від 09.01.2020р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950грн. /а.с.103-106/ Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 09.01.2020р. №01-10/579-ЗГ направлено ОСОБА_1 постанови у справах про адміністративні правопорушення №№024/20, 025/20 від 09.01.2020р. /а.с.112-113/ Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2020р. у справі №522/7035/20 скасовано постанову Управління Державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради №025/20 від 09.01.2020р. у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 96 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020р. скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2020р. у справі №522/7035/20 та відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись з постановою №024/20 від 09.01.2020р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Згідно ч.ч.1,2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553. (надалі - Порядок №553) Згідно п.2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Пунктом 5 Порядку №553 встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. 05.12.2019р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення для проведення позапланового заходу від 05.12.2019р. №002057, на підставі наказу №01-13/333 ДАБК від 01.08.2019р. та звернення ОСОБА_2 від 05.12.2019р., головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради направлено для здійснення позапланової перевірки будівництва дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:50:003:0125 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил./а.с.79/ Тобто, підставою проведення позапланової перевірки слугувало звернення ОСОБА_2 від 05.12.2019р. /а.с.80/ Разом з тим, доказів ознайомлення та надання перед початком перевірки ОСОБА_1 направлення для проведення позапланового заходу від 05.12.2019р. №002057 матеріали справи не містять. За приписами п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Згідно п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Відповідно до п.п.18, 21 вищезазначеного порядку керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Згідно акту перевірки від 13.12.2019р. №002057 ОСОБА_1 був присутній під час проведення позапланової перевірки. Також, в акті перевірки від 13.12.2019р. №002057 зазначено про відмову ОСОБА_1 від його підписання. /а.с.80-90/ Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.12.2019р. №01-10/579-ЗГ направлено ОСОБА_1 , зокрема, акт перевірки від 13.12.2019р. №002057. /а.с.109-110/ Разом з тим, жодних доказів отримання вищезазначеного листа ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції суб`єктом владних повноважень до суду не надано. Частиною 1 ст.268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до п.3 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Так, в протоколі від 13.12.2019р. про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч.1 ст.96 КУпАП, зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14:15, 26.12.2018р. у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. /а.с.93-96/ Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.12.2019р. №01-10/579-ЗГ направлено ОСОБА_1 , зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, а також повідомлено про призначення розгляду справи про адміністративні правопорушення на 26.12.2019р. о 14:00 у приміщенні управління. /а.с.109-110/ Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26.12.2019р. №01-10/579-ЗГ повідомлено ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з його відсутністю, на 09.01.2020р. о 14:00 у приміщенні управління. /а.с.111/ Разом з тим, жодних доказів отримання вищезазначених протоколу та листів ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції суб`єктом владних повноважень до суду не надано. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. В свою чергу, обов`язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Як вбачається з оскаржуваної постанови від 09.01.2020р. №024/20 позивач, як особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності був відсутній при розгляді справи. Колегія суддів вважає, що суб`єктом владних повноважень здійснено розгляд справи без належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, тим самим порушено імперативні вимоги ст.ст.268, 278, 280, 283 КУпАП. Постановою у справі про адміністративне правопорушення №024/20 від 09.01.2020р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700грн. /а.с.100-103/ Відповідно до ч.1 ст.96 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Актом складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2019р. №002057 встановлено, що ОСОБА_1 здійснюється влаштування підвального поверху будинку на відмітці - 2,50м габаритними розмірами 22,3 х 14,1 м шляхом попереднього влаштування котловану, розміщення бетонних блоків по периметру підвального поверху та залиття монолітного залізобетонного в`язевого перекриття між підвальним та першим поверхами. Таким чином, загальна площа дачного будинку, який будується, перевищує 500кв.м, що передбачено ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». /а.с.88/ Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Частинами 1, 2 ст.27 вищезазначеного закону визначено. що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Згідно будівельного паспорта, виданого Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.07.2019р., з будівництва дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110137500:50:003:0125), площа забудови складає 371,5кв.м., габаритні розміри запроектованого будинку 23.6 х 14 м. /а.с.14-35/ Тобто, влаштування позивачем котловану, розміщення бетонних блоків по периметру підвального поверху та залиття монолітного залізобетонного в`язевого перекриття між підвальним та першим поверхами з габаритними розмірами 22,3 х 14,1 м відбувалося на підставі будівельного паспорта, виданого Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.07.2019р. та з дотриманням ст.ст.26, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Актом перевірки також встановлено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи із будівництва дачного будинку на відстані 0,3 м від червоної лінії вул. Педагогічної у м, Одеса, а також на відстані 0,3 м від межі земельної ділянки збоку вул. Посмітного у м. Одеса, що є порушенням Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». Відповідно до п. 6.1.33 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», який діяв на момент проектування дачного будинку та видачі будівельного паспорта, житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць -6 м, житлових - 3 м. Частина присадибної ділянки між червоними лініями і лінією забудови одно-двоквартирних і блокованих будинків входить до загальної площі ділянки. Відповідно до п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», який діяв на момент проектування дачного будинку та видачі будівельного паспорта, при розміщенні будинків в кварталах, забудова яких історично склалася, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок, або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами. Для садибної та дачної забудови, у разі розміщення житлових будинків в північно-східній, північній та північно - західній частинах земельної ділянки, відстань під межі слід встановлювати не менше 3 м. Вищезазначені вимоги також передбачені будівельним паспортом, виданим Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.07.2019р., з будівництва дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110137500:50:003:0125). /а.с.14-35/ З наданої відповідачем фотофіксації здійсненої під час проведення перевірки не можливо встановити факт порушення позивачем вимог ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 ст.73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до ч.ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів, як на підтвердження дотримання встановленого порядку проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення, так і на підтвердження вчинення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності . За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.272, 286, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.