Постанова 4854 № 815/3327/15

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 815/3327/15 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року про ухвалення додаткового судового рішення щодо встановлення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи - Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати накази Головного управління ДФС в Одеській області про звільнення з посади, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міндоходів в Одеській області від 05.06.2015 №58-о «Про звільнення майора податкової міліції ОСОБА_1 у запас Збройних сил України»; поновлено майора податкової міліції ОСОБА_1 в органах податкової міліції на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ четвертого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) з 08 червня 2015 року по день поновлення на посаді. 19.11.2020 року від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо встановлення способу виконання рішення суду, в якій заявник просив ухвалити додаткове судове рішення про суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача та за яким нормативно-правовим актом необхідно обчислювати розмір середньої заробітної плати, визначиши тим самим спосіб виконання судового рішення. В обґрунтування заяви вказано, що відповідач не виконує рішення у даній справі, оскільки у вказаному рішенні не зазначено, яка саме сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з Головного управління ДФС в Одеській області та за нормами якого нормативного акту необхідно здійснювати розрахунки. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року вказану заяву задоволено частково. Суд встановив спосіб виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі №815/3327/15 шляхом зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.06.2015 року по день фактичного поновлення на посаді, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.1995 № 100 в чинній редакції. Суд першої інстанції виходив з того, що при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України необхідно керуватись Порядком обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.1995 №

100. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, Головне управління ДФС в Одеській області просить скасувати її та ухвалити нове рішення, яким встановити наступний спосіб виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі №815/3327/15: «Здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.06.2015 року по день фактичного поновлення на посаді, у відповідності до Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 17.07.2018 №616». В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив, що розрахунок середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу необхідно здійснювати у відповідності до Порядку №616, оскільки саме цим нормативно-правовим актом регламентовано порядок виплат грошового забезпечення особам начальницького складу податкової міліції. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти її задоволення та просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржувану ухвалу без змін. Зважаючи на розгляд справи судом першої інстанції у порядку письмового провадження, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно частини 2 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно. Водночас, приписами статті 235 КЗпП України обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Статтею 236 КЗпП України установлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. При цьому судова колегія зазначає, що Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 17.07.2018 №616 не може бути застосований при обчисленні суми середнього заробітку позивача, оскільки судове рішення, яким позивач поновлений на раніше займаній посаді, прийнято 15.12.2015 року, тобто у час, коли Порядок №616 не був прийнятий та не регулював виплату грошового забезпечення особам начальницького складу податкової міліції. Таким чином, судом першої інстанції з метою забезпечення виконання рішення у справі №815/3327/15, яке набрало законної сили, у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, правомірно встановлено спосіб його виконання шляхом зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області самостійно здійснити нарахування та виплату позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.06.2015 року по 31.10.2020 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.1995 №

100. Оскільки судом першої інстанції правильно постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.