Постанова 4803 № 201/990/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4253/21 Справа № 201/990/20 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Свистунової О.В., суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2021 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, - В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2021 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зупинено до набрання законної сили рішенням у господарській справі № 908/976/19 за заявою Приватного підприємства "Мілітарі" про банкрутство. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що правові підстави для зупинення провадження по справі відсутні. Відповідач та третя особа своїм правом, передбаченим положенням статті 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалися. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач у встановлений законом строк не звернувся до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. У лютому 2021 року представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Криворучко Н.В. подав до суду клопотання про зупинення провадження у зазначеній цивільній справі до розгляду Верховним Судом справи № 908/976/19 за заявою Приватного підприємства "Мілітарі" про банкрутство. Клопотання мотивовано тим, що в межах розгляду справи № 908/976/19 розглядається питання про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна на аукціоні, а саме, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом спору у справі № 201/990/20. Зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд першої інстанції виходив з об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення в касаційному порядку господарської справи № 908/976/19. Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з пунктом 6 частиною першою статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Таким чином, підставою для зупинення провадження у цивільній справі за пунктом 6 частиною першою статті 251 ЦПК України є знаходження на розгляді в суді іншої справи при розгляді якої можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у цивільній справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Тобто, необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі, а між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 33 постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України (в редакції закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Враховуючи наведене, слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи. Проте, суд першої інстанції у порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави спорів у справах, не вказав, у чому полягає пов`язаність справ, та не зазначив обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі за заявою Приватного підприємства "Мілітарі" про банкрутство виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги. Не звернув уваги місцевий суд і на те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України). А як убачається з матеріалів справи, дана справа фактично судом не розглядалась по суті, сторони не надавали свої пояснення, судом лише вирішувались питання щодо забезпечення позову та суб"єктного складу. Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 752/9802/17 (провадження № 61-612св17) зробив правовий висновок, відповідно до якого підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі, оскільки ці рішення набрали законної сили. Колегія суддів звертає увагу, що відкриття касаційного провадження у справі № 908/976/19 не є підставою для зупинення провадження у даній справі. Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи. Питання про розумність строку провадження в справі вирішується з урахуванням права особи на справедливий суд у контексті положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, з урахуванням дійсних обставин справи, критеріїв складності справи, поведінки заявника та компетентних органів, а також важливості предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» та ін.). Згідно з частинами першою і другою статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Із матеріалів даної справи вбачається, що справа перебуває в провадженні суду першої інстанції з січня 2020 року. Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що зупинення провадження у справі призведе до порушення розумних строків розгляду справи та порушить права сторін на своєчасність її розгляду. Враховуючи викладене, суд першої інстанції у порушення статті 210, пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України формально розглянув клопотання про зупинення провадження у справі та дійшов неправильного висновку про його задоволення, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджає подальшому провадженню у справі. Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи викладене, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 259,268,374,379,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2021 року про зупинення провадження - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 11 травня 2021 року. Головуючий О.В. Свистунова Судді: Т.П. Красвітна І.А. Єлізаренко