Постанова Київський апеляційний суд № 761/343/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: №33/824/2212/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа №761/343/21 07 травня 2021 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Грінтранс-Авто», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,- в с т а н о в и в: 31 грудня 2020 року головним державним інспектором ГУ ДПС у м. Києві Ізотенко Юрієм Олексійовичем було складено протокол № 4/26-15-09-02-09 про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_1 . Вказаним протоколом встановлено, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю " Грінтранс-Авто", яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок

77. Під час перевірки було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю " Грінтранс-Авто" реалізовувало пальне у період з 01.07.2019 року по 03.12.2019 року без наявності лізенції на право оптової торгівлі пальним, чим порушило вимоги ч. 1 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»( із змінами та доповненнями) Згідно акта фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального від 14.12.2020 року № 11352/Ж5/26-15-02/40802275. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.164 КУпАП. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року в частині визнання її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необгрунтованою. Зазначає, що Шевченківським районним судом м.Києва було порушено вимоги ст.268 КУпАП, так як справу було розглянуто за її відсутності, а отже її було позбавлено можливості реалізувати своє право на захист. Вважає, що протокол № 4/26-15-09-02-09 від 31.12.2020 року складено з численними порушеннями, за її відсутності, вона не була ознайомлена з вказаним протоколом та їй не було роз`яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Вказує на те, що всупереч п. 12 «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення», яким передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання протоколу, вона такого запрошення не отримувала. Зазначає, що ч. 2 ст. 254 КУпАП регламентовано, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках. Однак, акт перевірки ГУ ДПС у м. Києві складений 14.12.2020 року, а протокол про адміністративне правопорушення № 4/26-15-09-02-09 - лише 31.12.2020 року. З 02.12.2020 року по 11.12.2020 року ГУ ДПС у м. Києві проводилась фактична перевірка ТОВ «Грінтранс-Авто», за результатами якої складено акт від 14.12.2020 року, який ТОВ «Грінтранс-Авто» отримало 28.12.2020 року рекомендованим листом. Звертає увагу на те, що відповідно до переліку органів ліцензування, затвердженого Кабінеом Міністрів України №609 від 5.08.2016 року, в редакції, що діяла в період проведення фактичної перевірки ТОВ «Грінтранс-Авто», органом ліцензування оптової торгівлі пальним була Державна фіскальна служба України. Таким чином, при проведенні перевірки ГУ ДПС у м. Києві вийшло за межі своїх повноважень. У поданій апеляційні скарзі порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що вказаний строк пропущено з поважних причин. Зазначає, що дізналась про постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 15.03.2021 року лише 31.03.2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Копія оскаржуваної постанови їй не направлялась. В судове засідання апеляціного суду ОСОБА_1 повторно не з`явилась, про день та час слухання справи судом повідомлялась у встановленому порядку, причин неявки суду не повідомила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у її відсутності. Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення їй строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 15 березня 2021 року, апеляційний суд виходить з наступного. За положеннями статті 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з частиною 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу - стаття 289 КУпАП. Викладені у клопотанні обставини знайшли своє підтвердження. Як передбачено частинами 1, 2, 3 статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. З матеріалів справи вбачається, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року була постановлена за відсутності ОСОБА_1 . Супровідним листом від 16.03.2021 року Шевченківським районним судом м. Києва ОСОБА_1. було направлено копію постанови суду від 15 березня 2021 року, проте відомості про отримання вказаної копії постанови ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні. З автоматизованої системи (Єдиний державний реєстр судових рішень) збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень, яка є відкритою для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, вбачається, що повний текст постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 15 березня 2021 року оприлюднено 19 березня 2021 року. З вказаною постановою ОСОБА_1 ознайомилась 31.03.2021 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подана ОСОБА_1 - 01 квітня 2021 року, тобто, протягом десяти днів з дня ознайомлення ОСОБА_1 з оприлюдненим повним текстом постанови в системі Єдиного державного реєстру судових рішень. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на своєчасне ознайомлення апелянта з повним текстом оскаржуваної постанови, а тому пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП, закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те, що з наявних в матеріалах справи доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення та копії акту фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального від 14 грудня 2020 року № 11352/Ж5/26-15-09-02/408022275 вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопоршенні -не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. З огляду на те, що вказане правопорушення було виявлене 14 грудня 220 року, то на час розгляду справи 15 березня 2021 року закінчився визначений законом трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого суду першої інстанції, виходячи з наступного. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Відповідно до вимог статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі статтею 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини 1статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до частини 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до приписів ч. 1 ст.164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Статтею 1 Закону № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що: оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Відповідно до вимог ст. 15 Закону, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст.16 зазначеного Закону, контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. Відповідно до ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Тобто, існує спеціальний Закон, який регламентує порядок та умови торгівлі пальним. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №4/26-15-09-02-09 від 31.12.2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю " Грінтранс-Авто", яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок

77. Під час перевірки було виявлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю " Грінтранс-Авто" реалізовувало пальне у період з 01.07.2019 року по 03.12.2019 року без наявності лізенції на право оптової торгівлі пальним, чим порушило вимоги ч. 1 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»( із змінами та доповненнями) Згідно акта фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального від 14.12.2020 року № 11352/Ж5/26-15-02/40802275. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.164 КУпАП. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП підтверджується: долученим до протоколу актом фактичної перевірки від 14.12.2020 року № 11352/Ж5/26-15-09-02/40802275, складеним головним державним ревізором-інспектором Головного управління ДПС у м. Києві Ізотенком Юрієм Олексійовичем, складеним при проведенні фактичної перевірки ТОВ " Грінтранс-Авто" , яким встановлено, що ТОВ «Грінтранс-Авто» за період з 01.07.2019 року по 28.07.2019 року реалізовано пального на загальну суму 6 010 447, 55 грн. (з урахуванням ПДВ). Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628- VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі Закон № 481), зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Відповідно до ст. 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним- діяльність із придбання подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічнох характеристик суб`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 481: «Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії». Тобто, якщо суб`єкт господарювання здійснює діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик суб`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі іншим особам, він зобов`язаний отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним. Відповідно до Єдиного державного реєстру господарювання, які отримали ліцензію на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Грінтранс- Авто» 04.12.2019 року отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № НОМЕР_1 , з терміном дії з 04.12.2019 до 04.12.2024 року. Відповідно бази даних ЄРАН 2019 та даних бухгалтерського обліку, за період з 01.07.2019 року по 03.12.2019 року ТОВ «Грінтранс-Авто» реалізовано пальне в загальному обсязі 903 941, 17 кг. Таким чином, за результатами перевірки на підставі наданих документів встановлено факт реалізації ТОВ «Грінтранс-Авто» пального в період з 01.07.2019 року по 03.12.2019 року, тобто до дати початку дії ліцензії на право оптової торгівлі пальним, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 15 Закону України №

481. Відповідальність передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону №

481. З наданих до матеріалів справи відомостей про ідентифікаційні та реєстраційні дані ТОВ " Грінтранс -Авто" та відомостей про посадових осіб вказаного товариства вбачається, що вказане товариство зареєстроване в Шевченківському районі м.Києва по вул. Січових Стрільців,77, керівником вказаного товариства є ОСОБА_1 . Сукупність наведених доказів підтверджує факт порушення ОСОБА_1 як керівником ТОВ " Грінтранс-Авто" вимог ч.1 ст.15 Закону № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та вчинення нею адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП. Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, а отже підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку про обгрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що справу було розглянуто судом першої інстанції за її відсутності, чим її було позбавлено можливості реалізувати своє право на захист, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 тричі повідомлялась судом першої інстанції про розгляд справи 27.01.2021 року, 11.02.2021 року, 22.02.2021 року та 15.03.2021 року і за місцем її реєстрації і за місцем роботи. Судові повістки повернулись на адресу суду першої інстанції без вручення, з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Іншої адреси місця знаходження, проживання чи місця роботи ОСОБА_1 матеріали справи не містять. До апеляційної скарги ОСОБА_1 не надала доказів, які мають суттєве значення для справи та були враховані судом першої інстанції. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про невідповідність вимогам закону складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він складений уповноваженою на те службовою особою, його зміст відповідає вимогам ст.256 КУпАП, в протоколі чітко викладено суть вчиненого правопорушення і він є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. Доводи апеляційної скарги про те, що в період проведення на ТОВ «Грінтранс-Авто» фактичної перевірки, органом ліцензування оптової торгівлі пальним була Державна фіскальна служба України, а тому при проведенні перевірки уповноважені особи Головного управління Державної податкової служби у м.Києві вийшли за межі своїх повноважень, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне. Згідно з підпунктом 27, 29 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом; здійснює контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та забезпечує міжгалузеву координацію у цій сфері. Відповідно до підпункту 15 пункту 4 вказаного Положення, державна податкова служба складає стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносить постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом. Доводи апеляційної скарги проте, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення № 4/26-15-09-02-09 був складений пізніше, ніж через 24 години з моменту виявлення правопорушення, не спростовють висновку суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. За змістом ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті. Як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП було виявлено 14 грудня 2020 року, тобто, на час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції 15 березня 2021 року, 3-х місячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 2 ст.38 КУпАП, закінчився. Відповідно ч. 1 до п.7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю внаслідок закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП та про наявність підстав для закриття провадження у даній справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. З рахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необгрунтованими, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року є законною та обгрунтованою, підстав для її скасування немає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженнюне підлягає. Суддя: В.М.Ратнікова