Постанова 4807 № 320/13248/14-ц

Дата документу 27.04.2021 Справа № 320/13248/14-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 320/13248/14 Головуючий у 1 інстанції: Колодіна Л.В. № 22-ц/807/628/21-2 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. секретар: Бабенко Т.І. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 липня 2020 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 320/13248/14-ц за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 липня 2020 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 320/13248/14-ц за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - відмовлено. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Заявник посилається на те, що після набрання законної сили судовим рішенням від 17.11.2016 року, вона отримала довідку, про те, що 22.08. 2019 року її знято з державної реєстрації та вона не проживає у спірній квартирі. Цю обставину вона вважає ново виявленою,такою що надає пістави для перегляду судового рішення. Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції правомірно послався на положення пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України, якими передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Разом з тим пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, який підлягає до застосування з урахуванням положень частини першої цієї статті, передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. За умовами частини третьої статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Тобто строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, є преклюзивним та поновленню не підлягає. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права ЄСПЛ розглядав неодноразово. У справі "Христов проти України" суд визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка передбачає принцип юридичної визначеності, що є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження ("Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України"). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України"). Відтак, доводи апеляційної скарги про наявність підстав для перегляду даного рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами є неприйнятними, оскільки стороною позивача пропущено процесуальний строк для звернення до суду із відповідною заявою у розумінні частини третьої статті 424 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 липня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 травня 2021 року. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков