Постанова 4807 № 320/5316/19

Дата документу 22.02.2021 Справа № 320/5316/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 320/5316/19 Головуючий у 1 інстанції: Колодіна Л.В. № 22-ц/807/256/21 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. секретар: Бєлова А.В. розглянувши апеляційну скаргу Мелітопольської міської ради Запорізької області на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2020 року по справі за заявою представника Мелітопольської міської ради Запорізької області Шостака Д.Ю. про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.12.2019 по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Зінченко Є.М., заінтересована особа: Мелітопольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту юридичного значення, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції Мелітопольська міська рада Запорізької областіподала подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається,що представник Мелітопольської міської ради Запорізької області Шостак Д.Ю. звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 03.12.2019 по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Зінченко Є.М., заінтересована особа: Мелітопольська державна нотаріальна контора, про встановлення факту юридичного значення, посилаючись на те, що 03 грудня 2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області було винесено рішення по справі 320/5316/19 за заявою ОСОБА_1 , яким заяву ОСОБА_1 задовольнили та встановили юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Михайлівське, Воротинського району, Нижегородської області, проживала однією сім`єю з вересня 2008 року по квітень 2016 року, що складає більше п`яти років із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мелітопольська міська рада Запорізької області участь у судових засіданнях по справі не брала, про наявність такої цивільної справи не знала, з невідомих причин як відповідач залучена не була, хоча до аналогічних справ завжди залучалась. Відомо про наявність вищезазначеного рішення Мелітопольській міській раді Запорізької області стало 7 серпня 2020 року, коли на адресу Мелітопольської міської ради Запорізької області надійшла ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 937/5453/20 про відкриття провадження разом із позовною заявою ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно де у додатках до позовної заяви додає рішення по справі № 320/5316/19 від 03.12.2019. Із рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі 320/5316/19 від 03.12.2019 Мелітопольська міська рада Запорізької області не згодна з наступних підстав. У зазначений термін, а саме у період з вересня 2008 року по квітень 2016 року ОСОБА_2 мешкав за адресою по АДРЕСА_1 один, а заявниця ОСОБА_1 мешкала за адресою АДРЕСА_2 одна, що підтверджується довідками. Також факти того, що ОСОБА_2 не мешкав однією сім`єю з ОСОБА_1 можуть підтвердити свідки: ОСОБА_3 , яка є уповноваженою по будинку АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 , яка була сусідкою ОСОБА_2 та яка по сьогоднішній день доглядає за його квартирою. Також факт того, що ОСОБА_1 мешкала одна за своєю вищевказаною адресою може підтвердити свідок: ОСОБА_5 , яка є уповноваженою особою по будинку АДРЕСА_4 . Вищезазначені факти у судовому засіданні не досліджувались, не надавалися сторонами у справі та не витребувались судом. Також проаналізувавши рішення по справі № 320/5316/19 від 03.12.2019 Мелітопольською міською радою Запорізької області встановлено, що під час судового засідання не встановлено можливих осіб які-б могли бути стороною по справі (дітей, дружини та ін.) як відомо Мелітопольській міській раді Запорізької області, то в померлого є донька, яку не було залучено відповідачем по справі; жодного підтверджуючого документу того, що позивачка дійсно виїхала до Російської Федерації на заробітки та на момент засідання перебувала за межами України; щодо показів свідків про яких вказано у рішенні суду, зазначають, що свідок ОСОБА_6 про факт постійного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знає лише з розмов з останньою та у наслідок однієї спільною зустрічі, вважають, що даних фактів замало аби стверджувати, що особи тривалий час мешкали разом та вели спільне господарство, покази свідка ОСОБА_7 вважають також замало аби стверджувати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вели спільне господарство. Відмовляючи у перегляді справи за ново виявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Відповідно до ст.423 ЦПК України рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте у зв`язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Тлумачення п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам. Відповідно до п.1 ч.4 ст.423 ЦПК України переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, яке переглядається. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. За своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили, є новою, але не нововиявленою обставиною,тому не є підставою для перегляду судового рішення в іншій справі. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2018 року у справі № 147/325/13-ц. та в постанові Верховного Суду по справі 815/6834/15 від 20.02.2020 року, постанові Верховного Суду по справі № 206/6720/15-ц від 24.06.2020 року. Також суд першої інстанції врахував прецедентну практику ЄСПЛ. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28). З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що зазначені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими. Оцінюючи інші надані представником заявника пояснення та зауваження, суд погоджується з позицією представника позивача, що такі зауваження стосуються обставин справи, які є предметом судового розгляду, оцінку цим обставинам та доказам було надано в момент розгляду справи по суті, такі обставини не є нововиявленими і не потребують повторної оцінки на момент вирішення питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, судова коелігя зважає також на ту обставину, що заявник не був учасником справи та, враховуючи наявність спору про право, не позбавлений можливості оскаржувати рішення суду шляхом подання на нього апеляційної скарги та вимагати закриття провадження в справі. Адже з матеріалів справи вбачається, що апелянт не залучався до участі в справі, єдиною особою, залученою до справи як заінтересована, була нотаріальна контора, прав та інтересів якої сутність заяви не стосується. Тож засобом захисту порушеного права апелянта є апеляційний перегляд оспорюваного ним судового рішення, а не перегляд справи за нововиявленими обставинами. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Мелітопольської міської ради Запорізької області залишити без задоволення. Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков