Постанова Закарпатський апеляційний суд № 301/1126/18

Справа № 301/1126/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 21 квітня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: судді-доповідачки Готри Т. Ю., суддів Собослоя Г.Г., Кондора Р. Ю., за участі секретарки судового засідання Терпай С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де заінтересованою особою є ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 грудня 2020 року, постановлену суддею Даруда І.А., в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила замінити сторону виконавчого провадження у справі №301/1126/16-ц ОСОБА_3 на його спадкоємицю ОСОБА_2 . Заяву обґрунтовувала тим, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_3 на її, ОСОБА_1 , користь 8 000 гривень судових витрат. На виконання цього рішення суду вона отримала виконавчий лист. Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. З цієї підстави виконавча служба повернула в суд виконавчий лист. Спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_2 , яка спадщину за заповітом після смерті батька прийняла шляхом подачі заяви приватному нотаріусу Іршавського районного нотаріального округу Гецко А.І. Вважає, що подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини є підставою для визнання її правонаступником прав і обов`язків померлого ОСОБА_3 . А тому заяву просила задовольнити. Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №301/1126/18 - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати зазначену ухвалу і прийняти нове судове рішення, яким її заяву задовольнити. Вказувала на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадщину за заповітом прийняла шляхом подачі заяви приватному нотаріусу Гецко А.І., від якої протягом шести місяців не відмовилась. А отримання свідоцтва про право на спадщину є правом і відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність цього свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідачки, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Відповідно до частин 1, 2 і 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом установлено, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 січня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 , а додатковим рішенням цього ж суду від 18 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 000 гривень судових витрат (а.с.123-125, 134-135). На виконання зазначеного рішення суду Іршавським районним судом було видано виконавчий лист, який ОСОБА_1 отримала 24.05.2019 (а.с.160). Згідно з повторним свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.162). Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що сам факт відкриття спадкової справи за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини не є достатнім доказом того, що саме вона є спадкоємцем ОСОБА_3 та прийняла після його смерті спадщину. Основним доказом, який свідчить про перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), є свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом. Проте до заяви про заміну сторони виконавчого провадження вказаний документ не долучений. З наданих приватним нотаріусом Гецко А.В. матеріалів спадкової справи слідує, що свідоцтво про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_3 ще не видавалось, склад спадкового майна нотаріусу не відомий, а відтак надані заявником докази не дозволяють встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 лише ОСОБА_2 , а тому суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для заміни сторони виконавчого провадження. Проте колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з таких підстав. Згідно з положеннями статті 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII). Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої 442 Цивільного процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону № 1404-VIII. Так, частиною першою статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. За пунктом 2 частини першої статті 40 згаданого Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 Цивільного процесуального кодексу України. Як уже зазначалося, згідно з пунктом 3 частини першої та другої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення. Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій. Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту З частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину. Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження. Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2020 року у справі № 916/617/17. Як слідує із заяви ОСОБА_1 , то виконавча служба повернула їй виконавчий лист у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , що вказує на відсутність відкритого виконавчого провадження. Зазначена обставина є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки, як зазначалося вище, заміна сторони виконавчого провадження можлива лише за умови відкритого виконавчого провадження. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 442 ЦПК України, але заявниця ОСОБА_1 з вимогою про заміну боржника у виконавчому документі до суду не зверталась. З огляду на наведене, колегія суддів уважає, що ухвала суду першої інстанції, відповідно до ст.376 ЦПК України, підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження слід відмовити, а апеляційну скаргу задовольнити частково. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 1 грудня 2020 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повне судове рішення складено 6 травня 2021 року. Суддя-доповідачка Судді