Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/4488/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/4488/20 пров. № А/857/5358/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Гінди О.М., Пліша М.А. за участі секретаря судового засідання Хомича О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року (суддя Гебеш С.А., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні,- ВСТАНОВИВ: Рахівська районна державна адміністрація Закарпатської області у грудні 2020 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 09 грудня 2020 року ВП № 63633944 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що державним виконавцем не взято до уваги поважність причин невиконання рішення суду, оскільки посада, на якій суд поновив ОСОБА_1 , відсутня в штаті Рахівської РДА. Крім того, державним виконавцем не здійснено ретельної перевірки стану виконання рішення суду та встановлення факту відсутності поважних причин його невиконання. Також зазначено, що винесення постанови про накладення штрафу на боржника є передчасною, а застосування штрафу не призведе до фактичного виконання судового рішення. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №260/4488/20 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 09 грудня 2020 року ВП № 63633944 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржили ОСОБА_1 та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), які із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що видання головою Рахівської РДА розпорядження про перейменування управління соціального захисту населення, в якому позивач зобов`язаний поновити ОСОБА_2 на раніше займаній посаді, не є поважною причиною невиконання рішення суду. Крім того, розпорядження голови Рахівської РДА №324 «Про перейменування управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації» було прийнято 28.10.2020 після прийняття Закарпатським окружним адміністративним судом рішення від 23.10.2020, яке в частині поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді підлягало негайному виконанню. Таким чином, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що постанова державного виконавця від 09 грудня 2020 року ВП № 63633944 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду є протиправною та підлягає скасуванню. Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Разом з тим, як слідує з положень ст. 240-1 КЗпП України, встановити неможливість поновлення працівника на роботі може тільки суд, який вирішував спір, і тільки внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації. Водночас, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення оскаржуватися. Державним виконавцем у спірному випадку було встановлено, що на час прийняття судом рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі існувала і посада, з якої ОСОБА_1 було незаконно звільнено, і структурний підрозділ, де була передбачена вказана посада. З огляду на вказане постанова від 09 грудня 2020 року ВП № 63633944 про накладення на божника штрафу у розмірі 5100,00 грн. винесена державним виконавцем обґрунтовано та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому не може бути скасована. Позивач подав відзиви на апеляційні скарги, в яких покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову, тому просить апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник третьої особи ОСОБА_1 адвокат Цебрик Л.В. подав відзив на апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якому підтримує вказану апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційних скарг, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року по справі № 260/431/20, з врахуванням ухвали суду про виправлення описки від 02.11.2020, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської РДА Закарпатської області з 12 березня 2020 року. Постановою державного виконавця від 16 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження № 63633944 з примусового виконання виконавчого листа №260/431/20, виданого 26 жовтня 2020 року Закарпатським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської РДА Закарпатської області з 13 березня 2020 року. У пункті 2 резолютивної частини вказаної постанови зазначено про те, що боржнику (Рахівській РДА) необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 23 листопада 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних дій, якою внесено зміни в резолютивну частину, а саме: поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року. Разом з тим, вимогою державного виконавця від 24 листопада 2020 року зобов`язано Рахівську РДА надати інформацію до 30 листопада 2020 року стосовно виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описок у судовому рішенні від 02 листопада 2020 року, яким ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області з 12 березня 2020 року. Позивач листом від 30 листопада 2020 року повідомив державного виконавця про те, що посада начальника управління соціального захисту населення Рахівської РДА Закарпатської області, на якій поновлено ОСОБА_1 , відсутня в штатному розписі управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації. 09 грудня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Н.В. винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення на боржника - Рахівську РДА накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду не виконано Рахівською РДА з поважних причин (відсутні структурний підрозділ та посада, на якій суд поновив ОСОБА_1 ; боржником подано заяву про роз`яснення судового рішення), що не враховано державним виконавцем, тому постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 09 грудня 2020 року ВП № 63633944 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційних скарг колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з частиною першою статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Частинами другою та четвертою статті 257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до частин першої та другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно з ч.1, п.1 ч.2, ч.4 ст.18 цього Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У випадку встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником - юридичною особою рішення суду без поважних причин, він наділений повноваженнями щодо винесення постанови про накладення на такого боржника штрафу. Згідно з частиною першою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII). Стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. На підставі системного аналізу зазначених вище норм можна дійти висновку про те, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. У справі встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року по справі № 260/431/20 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської РДА Закарпатської області з 12 березня 2020 року. Вказане рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді було звернено до негайного виконання. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Рахівською РДА рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області виконано не було. Невиконання рішення суду позивач обґрунтовує тим, що структурний підрозділ та посада, на якій суд поновив ОСОБА_1 , в Рахівській РДА відсутні. Апеляційний суд вважає такі доводи позивача щодо невиконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не можуть вважатися поважними з огляду на таке. Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 09 грудня 2020 року ВП № 63633944 вбачається, що на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшов лист Рахівської РДА від 30 листопада 2020 року № 1983/01.1-12, в якому зазначено, що розпорядженням Голови державної адміністрації № 324 від 28 жовтня 2020 року Управління соціального захисту населення Рахівської РДА перейменовано на Управління соціального захист населення та надання соціальних послуг Рахівської РДА Закарпатської області. З огляду на вказане виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у боржника не має можливості. Державним виконавцем, під час перевірки виконання боржником вищевказаного рішення суду, було встановлено, що відбулася зміна назви структури Управління соціального захисту населення Рахівської РДА, тобто без ліквідації або реорганізації самої юридичної особи. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва та залучення нового учасника правових відносин, якому мають перейти права та обов`язки, за сторону яка вибула. Отже, заміна назви юридичної особи, не є поважною причиною невиконання боржником рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року. Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Враховуючи вищевказані обставини справи, колегія суддів звертає увагу, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі було звернено до негайного виконання. При цьому, як видно зі змісту ст. 235 КЗпП України, законодавцем передбачено обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення оскаржуватися. Також апеляційним судом встановлено, що на час прийняття судом рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі існувала і посада, з якої ОСОБА_1 було незаконно звільнено, і структурний підрозділ, де була передбачена вказана посада. Розпорядження голови Рахівської РДА №324 «Про перейменування управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації» було прийнято 28.10.2020 після прийняття судом рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Таким чином, обставини, на які покликається Рахівська РДА, не є поважними причинами невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року, яким ОСОБА_1 поновлено на роботі. Також не заслуговують на увагу покликання позивача на подання Рахівською РДА заяви про роз`яснення судового рішення, оскільки подання такої заяви не зупиняє виконання судового рішення, яке звернено до негайного виконання. Отже, постанова державного виконавця від 09 грудня 2020 року ВП № 63633944 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду є обґрунтованою та правомірною, а тому скасуванню не підлягає. Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції. Отже, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову з наведених вище підстав. Відповідно до ст. 139 КАС України в порядку розподілу судових витрат на користь ОСОБА_1 та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з Рахівської РДА належить стягнути судові витрати у виді судового збору, який був сплачений скаржниками за подання апеляційних скарг. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі № 260/4488/20 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22106207) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, у сумі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ 22106207) на користь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 43316386) судові витрати у виді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, у сумі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш