Постанова Одеський апеляційний суд № 509/6554/20

Номер провадження: 33/813/170/21 Номер справи місцевого суду: 509/6554/20 Головуючий у першій інстанції Жижка О.В. Доповідач Кадегроб А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.04.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кадегроб А.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Оскарженою постановою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює старшим оператором УЧ м. Чорноморськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Крім того, оскарженою постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий сбір в розмірі чотириста двадцять гривень двадцять копійок. З оскарженої постанови вбачається, що 16.12.2020 стосовно ОСОБА_1 був складений протокол серії ДПР18 № 443797 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до зазначеного протоколу, 16.12.2020, о 09 годині 00 хвилин, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Барабой, вул. Соборності, 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння очей та запах з ротової порожнини. Згідно протоколу медичного огляду № 001586 водій знаходився в стані алкогольного сп`яніння, відтак, ОСОБА_1 припустився порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. За результатами судового розгляду суддя суду першої інстанції дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема визнала доведеним факт керування транспортним засобом особою, яка знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим визнала ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та до останнього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. Не погоджуючись з оскарженою постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в стверджує про те, що оскаржена постанова є незаконною та підлягає скасування з огляду на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків судді суду першої інстанції матеріалам справи. Зокрема, апелянт звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскарженій постанові не конкретизовано який саме підпункт пункту 2.9 ПДР було порушено ОСОБА_1 . Крім того, апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутній доказ, а саме: відеозапис фіксації правопорушення; свідки; письмові пояснення свідків, які підтверджують факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 посилається на те, що адреса, за якою зафіксовано його керування в стані алкогольного сп`яніння є фактичною адресою його проживання, де і був припаркований його транспортний засіб, що спростовує сам факт керування. Також апелянт зазначає, що працівниками патрульної поліції був порушений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий не проводився на місці зупинки транспортного засобу. Дій, спрямованих на відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не вчиняв. Водночас, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що фактично в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що до нього додаються докази, проте в матеріалах справи наявний висновок медичного огляду. За таких обставин, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржену постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.12.2020 та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього правопорушення. Позиції учасників судового розгляду у суді апеляційної інстанції. Апелянт був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, від ОСОБА_1 12.02.2021 та 19.03.2021 до апеляційного суду надійшли клопотання, в яких останній просить провести апеляційний розгляд його скарги за його відсутності, просив апеляційну скаргу задовільнити в повному обсязі, відтак, суддя апеляційного суду вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі та без фіксування технічними засобами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов до такого висновку. Мотиви апеляційного суду. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Щодо доводів апеляційної скарги. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 443797 від 16.12.2020, ОСОБА_1 16.12.2020, о 09 годині 00 хвилин за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Барабой, вул. Соборності, 74, керував транспортним засобом «Mazda 626» реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим припустився порушення п. 2.9 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративним правопорушенням передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається порушення учасниками правил дорожнього руху, яке полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положеннями ч. 3 ст.266 КУпАП передбачено, що в разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до п.п. 3-5, 15, 16 Розділу ІІІ цієї Інструкції, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. В матеріалах справи міститься висновок №001586, складений о 10 годині 00 хвилин 16.12.2020, щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу якого встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 , та який був направлений на цей огляд 16.12.2020 о 09 годині 00 хвилин. На огляд направлено поліцейським СРПП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області Ткаченком А.О. Відповідно до зазначеного висновку ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, вказаний висновок складений з додержанням вимог та повністю відповідає положенням Інструкції. Крім того, з зазначеного висновку вбачається, що 16.12.2020, о 09 годині 40 хвилин лікарем у закладі охорони здоров`я проведення огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та встановлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння. (а.с. 4). Водночас, наведені обставини дають підстави стверджувати про те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місце зупинки транспортного засобу (Одеська область, Овідіопольський район, с. Барабой, вул. Соборності, 74) 16.12.2020 о 09 годині 00 хвилин. Надалі, з додержанням вимог Інструкції, співробітники патрульної поліції законно направили ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження необхідного медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, такий огляд, відповідно до матеріалів справи розпочато 16.12.2020 о 09 годині 40 хвилин та складений за результатами, як встановлено, належного проведення о 10 годині 00 хвилин. Водночас, як вбачається зі змісту протоколу серії ДПР18 № 443797 від 16.12.2020, такий складено поліцейським СРПП № 3 Овідіопольсокго ВП Ткаченком А.О. о 10 годині 25 хвилин. При цьому, не зазначення в графі протоколу «до протоколу додаються» додатку у вигляді висновку № 001586 від 16.12.2020 не спростовує наявність цього висновку в матеріалах справи та надання йому належної оцінки суддею суду першої інстанції та врахування юридичного (доказового) значення такого доказу. Матеріали вказаної адміністративної справи відносно ОСОБА_1 були направлені на розгляд до Овідіопольського районного суду Одеської області, супровідний лист № 48/11570 від 18.12.2020. Відповідно до супровідного листа направлено до суду протокол разом із додатками на 3-х аркушах. ( а.с. 1) Враховуючи викладене, суддя апеляційного суду приходить обґрунтованого висновку про неспроможність доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині щодо часу складання протоколу серії ДПР18 № 443797 від 16.12.2020 та відсутності зазначення в графі «до протоколу додаються» висновку №001586 від 16.12.2020. Разом з цим, апеляційний суд дійшов аналогічного висновку щодо відсутності конкретизації в протоколі серії ДПР18 № 443797 від 16.12.2020 та в оскарженій постанові підпункту пункту 2.9 ПДР, з таких підстав. Пункт 2.9 ПДР передбачає зміст підпунктів а) е). При цьому, підпунктом а) п. 2.9 ПДР встановлено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що водій ОСОБА_1 припустився порушення саме п.п. а) п. 2.9 ПДР, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився з огляду на відмову ОСОБА_1 на таке проведення за місцем зупинки транспортного засобу та останнього доставлено до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого складено висновок № 001586 від 16.12.2020. Таким чином, апеляційний суд визнає формальною відсутність зазначення співробітником патрульної поліції підпункту пункту 2.9 ПДР та такою, що не вплинула на результати судового розгляду суддею суду першої інстанції, відповідно, на висновки судді в оскарженій постанові. Що стосується тверджень апелянта про відсутність необхідних для доведення його вини доказів у матеріалів справи, суддя апеляційного суду вважає такі доводи необґрунтованими зважаючи на таке. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, положеннями п. 6 Розділу ІІ Інструкції регламентовано, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Разом з цим, апеляційний судом встановлено, що огляд саме на місці зупинки транспортного засобу «Mazda 626» реєстраційний номер НОМЕР_1 не проводився у зв`язку з відмовою водія ОСОБА_1 . Водночас, п. 7 Розділу І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення. Відтак, наведені положення інструкції не зобов`язують працівників патрульної поліції залучати свідків та фіксувати відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у разі направлення та проходження такого огляду у найближчому закладі охорони здоров`я, що і мало місце у цій справі про адміністративне правопорушення. Суддя апеляційного суду вважає, що необхідним доказом у цій справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є висновок № 001586 від 16.12.2020, оскільки саме таким встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, і який зазначений у протоколі. Інші доводи апеляційної скарги, зокрема відсутність відеозапису та свідків не є істотними для вирішення питання щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки наявність таких доказів у справі про адміністративне правопорушення не регламентована вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення та такі докази не є необхідними, відповідно до ст. 280 КУпАП, для встановлення стану алкогольного сп`яніння особи та правильного вирішення справи. Інших доводів апеляційному суду не надано. Висновки апеляційного суду. Апеляційним судом, за результатами дослідження матеріалів справи та перевірки оскарженої постанови, встановлено, що суддя суду першої інстанції під час розгляду справи дотрималась вимог КУпАП, розгляд справи відбувся повно та всебічно, з встановленням обставин правопорушення, а викладені в постанові висновки відповідають фактичним обставинам справи. Порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права апеляційний судом не встановлено. Таким чином, суддя Овідіопольського районного суду Одеської області в оскарженій постанові від 24.12.2020 дійшла обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з чим також обґрунтовано піддала ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк. Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а оскаржену постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.12.2020 належить залишити без змін. Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 7, 247, 251, 252, 268, 280, 293, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Кадегроб