Постанова Львівський апеляційний суд № 462/1523/20
від 07.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 462/1523/20 Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М. Провадження № 22-ц/811/3519/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2021 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Мельничук О.Я., Ніткевича А.В., секретаря - Жукровської Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 06 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Сяйво» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення певних дій, в с т а н о в и л а: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність директора Львівського комунального підприємства (далі - ЛКП) «Сяйво» Масюк У.Л. щодо не виконання та порушення вимог статті 40 Конституції України та зобов`язати директора ЛКП «Сяйво» Масюк У.Л. розглянути по суті його заяву від 28.11.2019 року та надати вичерпну обґрунтовану відповідь за власним підписом. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 28.11.2019 року ним було надіслано поштовим рекомендованим відправленням заяву від 28.11.2019 року про складення трьох актів щодо багаторічного не проживання осіб у квартирі, яку ЛКП «Сяйво» отримало 29.11.2019 року, однак, протягом встановленого п`ятиденного строку для розгляду такої заяви відповіді йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як він просив, не надіслало, що, за твердженням позивача, свідчить про протиправну бездіяльність керівника названого підприємства - директора ЛКП «Сяйво» Масюк У.Л., яка виконує адміністративні повноваження. Позивач зазначає, що порушено, зокрема, статтю 40 Конституції України, відповідно до якої усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06 листопада 2020 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апелянт не погоджується з висновками суду по суті вирішення даного спору, оскільки відповідачем не було долучено доказу, який би підтверджував факт отримання ним (апелянтом) відповіді на адресоване ЛКП «Сяйво» звернення, а відтак, не спростовано обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог. Звертає увагу, що згідно з трекінгом «Укрпошти», відомості про поштове відправлення за номером 7905201319585 відсутні, тому що не зареєстровані в системі, а це, на переконання апелянта, підтверджує факт не надіслання йому відповіді на його звернення. У судове засідання апеляційного суду сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм судових повісток, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 27.04.2021 року, є дата складення повного судового рішення - 07.05.2021 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Судом встановлено, що 28.11.2019 року, за вхідним номером №91/2, в ЛКП «Сяйво» надійшла заява позивача ОСОБА_1 від 28.11.2019 року, в якій він просив скласти три акти про не проживання осіб за адресою: АДРЕСА_1 , та надіслати їх поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.2, 50). Вказане звернення позивача було розглянуте ЛКП «Сяйво» 02.12.2019 року, за наслідками якого складено акт №509 від 02.12.2019 року (а.с.51, 52), який надіслано позивачу рекомендованим листом, що підтверджується накладною про поштове відправлення №7905201319585 та описом вкладення від 04.12.2019 року (а.с.53). Отже, наведеними вище доказами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, підтверджується факт надання відповідачем відповіді на звернення позивача у встановлений ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» п`ятиденний строк, що не було спростовано позивачем, оскільки на момент перевірки позивачем 13.09.2020 року інформації щодо відстеження названого вище поштового відправлення (а.с.44), підтверджуючі документи про пересилання та вручення поштового відправлення №7905201319585 були знищенні у зв`язку зі спливом шестимісячного строку з дня його отримання для пересилання, що підтверджено листом «Укрпошти» від 30.09.2020 року (а.с.87), а тому суд дійшов законного і обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції по суті вирішення спору і не вказують на допущення судом порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для зміни чи скасування рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 07 травня 2021 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Мельничук О.Я. Ніткевич А.В.