Постанова 4822 № 725/1301/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 травня 2021 року м. Чернівці Справа № 725/1301/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю. секретар Конецька Д.Г. позивач ОСОБА_1 відповідачі Чернівецька місцева прокуратура Чернівецької області, прокуратура Чернівецької області, Садгірське відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, Державна казначейська служба України апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 березня 2021 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Іщенко І.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив суд стягнути з Державної казаначейської служби України, шляхом зобов`язання списати у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури і суду майнову шкоду в сумі 448 840 гривень, моральну шкоду в сумі 1 200 000 гривень. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 березня 2021 року справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Чернівці, у зв`язку з непідсудністю справи Першотравневому районному суду м. Чернівці. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач ОСОБА_1 не проживає на території Першотравневого району м.Чернівці, відповідачі також не знаходяться на території Першотравневого району м.Чернівці, то спір має розглядатися за місцезнаходженням відповідачів, відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України, а тому справа не підсудна Першотравневому районному суду м.Чернівці. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати з направленням справи для продовження розгляду до Першотравневого районного суду м.Чернівці. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що судом першої інстанції не враховано Положення про порядок застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до якого при винесенні виправдувального вироку громадянин має право звернутися до суду, який розглядав справу по першій інстанції, із позовом про відшкодування шкоди, тому, на його думку, висновок суду про непідсудність справи Першотравневому районному суду м.Чернівці є помилковим. Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Як вбачається з матеріалів справи, вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у звязку з недоведеністю його вини у вчиненні злочинів передбачених частинами 1, 2 статті 176, частинами 1, 2 статті 369 КК України та виправдано (а.с.77-81). Оскільки особа, яку виправдано вироком суду має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури, позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці з відповідним позовом. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Положеннями частин 1, 2, 7 статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом. Таким спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України від 01 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Положеннями статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року, визначено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. З метою визначення порядку застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04.03.1996 року №6/5/3/41 затверджено Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". В пункті 6 Положення зазначено, що суд, одночасно з копією виправдувального вироку, який набрав законної сили, направляє громадянинові повідомлення, в якому роз`яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав. Приймаючи до уваги, що положення ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту в силу положень статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою. З аналізу положень статті 12 наведеного Закону вбачається, що саме суд, який ухвалив виправдувальний вирок, визначає розмір заробітку та інших грошових доходів, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій та які підлягають стягненню на його користь, і таке судове рішення може бути оскаржене до суду вищої інстанції відповідно до положень цивільного процесуального законодавства. Отже, звертаючись до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду досудового розслідування і прокуратури та визначаючи підсудність справи, позивач ОСОБА_1 посилався як на підставу своїх вимог на положення Закону України № 266/94-ВР та у відповідності до вимог Закону звернувся із цим позовом до Першотравневого районного суду м.Чернівці, оскільки саме цей суд розглядав кримінальну справу як суд першої інстанції та постановив виправдувальний вирок щодо нього. Дану обставину суд не врахував та дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд Шевченківському районному суду м.Чернівці. Зазначене відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2019 року № 752/19717/15-ц. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 369, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 березня 2021 року скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до цього ж суду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий О.О. Одинак Судді: М.І. Кулянда Н.Ю. Половінкіна