Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/16504/20

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2021 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Москалик Т.В., адвоката Маєвського О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Маєвського Олексія Анатолійовича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Маєвський О.А. оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що обставини наведені у протоколі про адміністративне правопорушення є сумнівними, оскільки не підтверджені належними доказами. Зауважує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що він керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та водночас відмовився від проходження огляду на визначення такого стану. Стверджує, що працівниками поліції було грубо порушено порядок складання і оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також порушено порядок проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що є підставою для визнання такого огляду недійсним. Заперечує щодо письмових пояснень свідків та наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 569/16504/20 Суддя в суді І інстанції - Яковлєв Д.В. Провадження № 33/4815/306/21 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С. Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 16 березня 2021 року. Апеляційна скарга подана 19 березня 2021 року, а тому клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає до задоволення. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Судом встановлено, що 30 вересня 2020 року о 20 год. 55 хв., у м. Рівне по вул. Ст. Бандери, 37, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, р.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується відповідними письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом відмови від проведення огляду, що був складений за участі останніх, направленням водія на огляд до медичного закладу. Підстав ставити під сумнів об`єктивність та неупередженість залучених свідків судом не встановлено. Пояснення свідків отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб. Об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння судом не встановлено. Факт керування автомобілем та відмови від походження огляду на стан алкогольного сп`яніння беззаперечно підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Окрім того, даний відеозапис свідчить про надання ОСОБА_1 працівникам поліції неправдивих пояснень, зокрема, що автомобілем керувала його дружина, що свідчить про намагання останнього уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження ОСОБА_1 цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 300066 від 30 вересня 2020 року, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції на CD-диску. Факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Маєвського Олексія Анатолійовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити. Поновити строк апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Маєвського Олексія Анатолійовича відхилити. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.