Постанова Харківський апеляційний суд № 628/551/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 30 квітня 2020 року м. Харків справа № 628/551/21 провадження №22-ц/818/3331/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» , відповідачі Акціонерне товариство «Харківміськгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» на ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Литвинова АВ. В залі суду в місті Куп`янськ, Харківської області, - в с т а н о в и в: У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2021 року у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних відмовлено. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, вказує, що відсутні підстави для відмови у видачі судового наказу, оскільки заявником надані належні письмові докази, якими ТОВ "Харківгаз збут" обґрунтовує вимоги заяви. Зазначає, що нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтується на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому у розумінні положень цивільного права 3% річних не є неустойкою, а проценти, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями. Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утриманими грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, п.4 ч.3 Розділу Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ІХвід 17 березня 2020 року визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11 березня 2020 рокуна усій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин, дію якого на підставі постанови уряду від 09 грудня 2020 року №1236 продовжено до 30 квітня 2021 року. Із поданої заяви не вбачається виникнення права вимоги ТОВ "Харківгаззбут" в частині стягнення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне здійснення платежів за послуги з газопостачання, оскільки заявлені вимоги про стягнення нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат взаємопов`язані із вимогами про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, їх окремий розгляд є неможливими. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно дост.160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Приписами ст.165 ЦПК України встановлені підстави для відмови у видачі судового наказу, які є вичерпні. Судом встановлено, що у лютому 2021 року ТОВ "Харківгаз збут" звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 39658,79 грн. Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11 березня 2020 року на всій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин. Пунктом 4 частиною 3 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року, встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Пунктом 18 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин " роз`яснюється, що за змістом ст.552,ч.2 ст. 625 ЦК Україниінфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три відсотка річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК Українивстановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п.3 ст.549 ЦК України). Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання. Водночас формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, проценти, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями. Крім того, як убачається із матеріалів справи, ТОВ «Харківгаз збут» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за природний газ у розмірі 36783,88 грн.. Довідка про заборгованість ОСОБА_1 за природний газ свідчить про те, що вказана сума заборгованості у розмірі 36783,88 грн виникла за період з лютого 2018 року (а.с.14), тобто до встановлення карантину на території України. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав встановлення карантину та заборони нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу на підставі ч.3 ст. 165 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали. Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК Українисуд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» - задовольнити. Ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2021 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: А.В. Котелевець О.Ю. Тичкова