Постанова 4852 № 280/4027/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4027/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року ( суддя 1-ї інстанції Семененко М.О.) у справі №280/4027/20 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу перед державою у загальному розмірі 60553,39 грн., яка складається: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 46618,76 грн.; з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 13934,63 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день складення позову відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, донарахованого контролюючим органом за результатом перевірки. Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань відповідачу нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб у сумі 8435,76 грн. та з військового збору у сумі 2530,73 грн. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак податковий борг самостійно не сплачений. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Позивач ГУ ДПС у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено про направлення вимоги за податковою адресою відповідача, у відповідності до норм чинного законодавства, а отже висновки суду першої інстанції з цих підстав є помилковими. Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що податкова вимога не була вручена, у відповідності до норм ст. 58 ПК України платнику податків. Позивачем подано заперечення на відзив в якому вказали, що податковий борг виник на підстав узгоджених податкових повідомлень-рішень. Розгляд справи було здійснено із застосування режиму відеоконференції. Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача щодо задоволення апеляційної скарги просив відмовити. Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з доходів фізичній особі за ознакою 114 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 03.04.2019 №234/08-01-13-05/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено порушення відповідачем, зокрема: пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1, п. 179.7 ст. 179 ПК України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, не задекларовано дохід, отриманий у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення за ознакою 114, а також самостійно не розраховано та не сплачено до бюджету податки з отриманого доходу за 2016 рік по строку до 01.05.2017; пп. 174.2.2 п. 174.2, п. 174.3 ст. 174 ПК України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 30410,40 грн.; пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 ПК України, в результаті донараховано військового збору за 2016 рік у сумі 9123,12 грн. 04 квітня 2019 року вказаний Акт документальної перевірки направлений на адресу відповідача. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків. На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень контролюючим органом 24 травня 2019 року винесені податкові повідомлення-рішення: форми Р №0011701305, яким відповідачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на загальну суму 38013,00 грн., з яких: 30410,40 грн. за податковими зобов`язаннями; 7602,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; форми ПС №0011711305, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 170,00 грн.; форми Р №0011721305, яким відповідачу збільшено грошове зобов`язання з військового збору за результатами річного декларування на загальну суму 11403,90 грн., з яких: 9123,12 грн. за податковими зобов`язаннями; 2280,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначені рішення у той самий день направлені на адресу відповідача та вручені поштою останньому особисто 27 травня 2019 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення та відповідачем не спростовано. Згідно із даними облікових карток платника податків у ОСОБА_1 станом на 31.12.2019 наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 46618,76 грн., у т.ч. пеня у сумі 8435,76 грн., з військового збору в розмірі 13934,63 грн., у т.ч. пеня у сумі 2530,73 грн. 21 червня 2019 року Вознесенівським управлінням у м.Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області відповідачу поштою на адресу: АДРЕСА_1 направлена податкова вимога від 19.06.2019 № 21028-50/828 на загальну суму 60553,39 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків. З тих підстав, що відповідачем у добровільному порядку податковий борг сплачено не було, податковий орган звернувся до суду із зазначеним позовом. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про недотримання строку звернення до суду з питання стягнення податкового боргу, оскільки доказів вручення боржнику, у відповідності до норм ПК України, податкової вимоги податковим органом не надано. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Таким чином право на стягнення боргу у податкового органу виникає на наступний день після закінчення 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги. Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України). Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст. 59 ПК України). Згідно з абзацом другим п. 58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручене їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. Пунктами 42.1 і 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно із абзацами третім-четвертим п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручене платнику податків. Як свідчать встановлені обставини справи, відповідно інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, від 10.07.2020 №01-17/02/1649, ОСОБА_1 з 15.04.2003 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Також судом першої інстанції встановлено, та не спростовано податковим органом, що під час проведення перевірки у квітні 2019 року вся кореспонденція контролюючим органом надсилалась ОСОБА_1 за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання платника податків у АДРЕСА_3 , що свідчить про обізнаність позивача про зміну відповідачем своєї адреси проживання. Та оскільки судом встановлено, що податкова вимога від 19.06.2019 № 21028-50/828 на загальну суму 60553,39 грн. направлена Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області відповідачу поштою на адресу: АДРЕСА_1 , та повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків, є вірними висновки суду першої інстанції, що враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 19.06.2019 № 21028-50/828 вважається не врученою відповідачу належним чином, а отже у податкового органу не виникло право на стягнення боргу. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №280/4027/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 30 квітня 2021року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак