Постанова 4852 № 160/8374/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8374/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (суддя Олійник В.М., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.10.2020 року) у справі № 160/8374/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Топстар» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, - в с т а н о в и в: 21.07.2020 року ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA1100000/2020/000146/2 від 18.03.2020 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110150/2020/00051. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року позовні вимоги ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпровська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товару, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запит ним недоліки не усунуто. Позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Дніпровська митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції наголосив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що сертифікат походження товару не є додатком до контракту №СН021/16 від 07.06.2016 року, тому наявність сертифікату жодним чином не впливає на митну вартість товару та не може бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у позивача. Оплату за поставлений товар здійснено своєчасно та повністю. Декларантом до митного оформлення надано страховий поліс, відповідно до якого вартість застрахованого товару разом із страховою винагородою вказано покриття 110%. За умовами терміна CIF, на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Твердження відповідача про те, що розмір страхового покриття у 110% не відповідає дійсності, оскільки, по-перше, позивач не є стороною договору страхування перевезення вантажів, а по-друге, за умовами CIF обов`язок придбання морського страхування покладається на продавця, що був виконаний ним у повному обсязі. Правове значення при визначенні митної вартості товару має підтверджена наявність витрат на страхування та їх розмір у вигляді страхової винагороди, яка визначається сторонами - учасницями угоди за домовленістю, продавець оплатив послуги фрахту та страхування. Згідно умов CIF, саме продавець оплачує вартість доставки, тому на заявлену ціну товару це не впливає. За умовами поставки CIF Інкотермс 2010 саме продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в порт призначення, на покупця не покладено обов`язок сплати окремо будь-яких розвантажувальних, перевантажувальних робіт. Транспортні документи, по яких транспортні витрати були здійснені, вже включено до ціни товару, на підставі умов CIF саме продавець сплачує вартість доставки (навантаження, транспортування, перевантаження тощо), відповідно вказані документи у покупця відсутні. Суд першої інстанції вказував, що покупець сплатив за товар на умовах CIF та не сплачував окремо транспортні витрати, цей обов`язок покладено на продавця, тому зміна судна, на якому прийшов товар, ніяк не впливає на митну вартість товару. Висновки відповідача про не включення транспортних витрат до митної вартості товару є безпідставними. Щодо відшкодування витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн., суд першої інстанції вказував, що поняття витрат на професійну правничу допомогу та порядок їх розподілу між сторонами визначені ст. 134 КАС України, відповідно до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката є значно завищеними та не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому позивачу слід компенсувати судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн. Матеріалами справи встановлено, що 07.06.2016 року між ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» (покупець) та «YUANDA VALDE GROUP CO. LTD» (Китайська Народна Республіка) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт (угоду) № СН 021/16, за умовами якого продавець здійснює поставку товару згідно рахунків, а покупець приймає та оплачує товар. Відповідно до пунктів контракту, ціна за партію і одиницю товару міститься в комерційних інвойсах які є невід`ємною частиною контракту. Ціни товару визначаються сторонами на умовах поставки CIF (Інкотермс 2010) порт Одеса Україна. Поставка товарів здійснюється протягом 80 календарних днів після отримання продавцем передоплати у розмірі 30% від суми вартості партії товару оплата здійснюється на розрахунковий рахунок продавця банківським переводом, для відвантаження товару продавець передає покупцю рахунок-фактуру, пакувальний лист, коносамент, сертифікат походження товару, експортну декларацію. Додатковою угодою №3 до контракту № СН 021/16 від 10.12.2019 року сторони домовилися змінити п. 3.7 контракту виклавши його наступним чином «продавець зобовязаний надати покупцю з товаром наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) 3 оригніали, пакувальний лист 3 оригінали, коносамент 3 оригінали, копію експортної декларації», тобто вказано, які саме документи матиме покупець ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» при розмитненні товару. На виконання умов контракту, 13.12.2019 року між сторонами укладено комерційний інвойс №13 (специфікація № 13) на поставку товару (задвижка чавунна, кран шаровий чавунний, вентиль чавунний фланцевий, кран шаровий тощо), у кількості штук 949, загальною вартістю 41499,26 доларів США, масою нетто 25017,41 кг. Встановлено, що для здійснення митного оформлення товару 17.03.2019 року позивачем до митного підрозділу було подано електронну митну декларацію № UА110150/2020/004345, відповідно до якої було задекларовано товари до розмитнення: товар 1 Промислова арматура для трубопроводів: засувка чавунна з латунними ущільнюваними кільцями на Ру 10, розмір 50 мм 300 шт., 100 мм 200 шт., 150 мм 100 шт., 200 мм 20 шт., 250 мм 20 шт., 300 мм 15 шт., 350 мм 2 шт., загальна маса брутто 19697,41 кг, країна походження Китай, ціна товару 26447,2000 доларів США; товар 2 Промислова арматура для трубопроводів: вентилі кульові та конічні: кран шаровий чавунний PN 16 : DN 50 мм 40 шт., DN 150 мм 10 шт., кран шаровий з нержавіючої сталі PN 16 : DN 100 мм 30 шт., кран шаровий з нержавіючої сталі PN 25 : DN 50 мм 10 шт., DN 80 мм 10 шт., DN 100 мм 10 шт., кран шаровий з нержавіючої сталі Q 41 16 PN 16 DN 100 мм 10 шт. загальною масою брутто 3296,09 кг, країна походження Китай, ціна товару 8786,00 доларів США; товар 3 Промислова арматура для трубопроводів: клапан зворотній чавунний PN 16 РУ 16 ВТ 50 20 шт., DN 80 20 шт., DN 100- 15 шт., DN 150 5 шт., загальною масою брутто 1066,5 кг, країна походження Китай, ціна товару 2302,8500 доларів США; товар 4 Промислова арматура для трубопроводів вентиль чавунний фланцевий РУ 16: DN 100 10 шт., DN 150 10 шт. загально. масою брутто 876 кг, країна походження Китай, ціна товару 1629,2000 доларів США; товар 5 Фільтр осадочний сталевий, з фланцевим з`єднанням (представляє собою фітинг з металевою сіткою та очисним отвором): фільтр осадочний фланцевий Y DN 50 мм- 2 шт., DN 80 мм 2 шт., DN 100 мм 5 шт., DN 150 мм 2 шт. масою брутто 200 кг, країна походження Китай, ціна товару 781,9700 доларів США; товар 6 Фільтр осадочний чугунний не литий, з фланцевим з`єднанням (представляє собою фітинг з металевою сіткою та очисним отвором): фільтр осадочний чугунний фланцевий Y DN 65 мм 10 шт., загальною масою брутто 153 кг, країна походження Китай, ціна товару 224,3000 доларів США; товар 7 Вироби з чорних металів. Осьовий компенсатор РУ 16: 10 50 шт., 65 2 шт., 80 5 шт., 100 5 шт., 125 2 шт., 150 - 4 шт., 200 4 шт., 250 2 шт., 300 2 шт., 400 2 шт, загальною масою брутто 711 кг, країна походження Китай, ціна товару 2337,4200 доларів США, на умовах поставки CIF UA Одеса. Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість партії товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з ціни, встановленої сторонами у контракті на умовах поставки визначеної комерційним інвойсом 42508,94 доларів США. Встановлено, що разом з митною декларацією № UА110150/2020/004345 позивачем подано до митного органу: контракт № СН 021/16 від 07.06.2016 року; специфікацію № 13 від 13.12.2019 року; пакувальний лист від 13.12.2019 року; рахунок - проформу (проформа інвойс) №01/2019 від 01.11.2019 року; рахунок - фактуру (комерційний інвойс) №01/2019 від 13.12.2019 року; коносамент №Т8НХ028296 від 31.12.2019 року; автотранспортну накладну №3366 від 14.03.2019 року; декларацію про походження товару №01/2019 від 13.12.2019 року; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 07.11.2019 року; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 17.11.2019 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10.12.2019 року; страховий поліс 1405110022019001908 від 25.12.2019 року; інвойс від 10.01.2020 року; сертифікат дилера від 07.06.2016 року; технічні паспорти від 01.12.2019 року; копію митної декларації країни відправлення № 041320190139506479 від 27.12.2019 року. Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому запропонував подати додаткові документи. Митницею запропоновано усунути неточності та надати докази платежів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними митними організаціями, та/або інформація біржових митний організацій про вартість товару або сировини. ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар», отримавши повідомлення митниці про необхідність подання додаткових документів, надало: контракт №СН021/16 від 07.06.2016 року, додаткову угоду №3 від 10.12.2019 року до контракту №СН021/16 від 07.06.2016 року, комерційний інвойс №01/2019 від 13.12.2019 року, затверджений сертифікатом Китайської ТПП з перекладом. Повідомлено, що інші документи надати не може, при поданні митної декларації було подано всі документи підтверджуючі заявлену митну вартість. 18.03.2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2020/000146/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. На підставі цього рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2020/00051 від 18.03.2020 року. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок, щодо товару 1 ВМД № UA 100050/2020/214295 від 05.02.2020 року де ціна товару заявлена 3,72 дол. США/кг, щодо товару 2 ВМД № UA500030/2020/203174 від 13.03.2020 року де ціна товару заявлена 3,7100 дол. США/кг, щодо товару 3 ВМД № UA110140/2020/1107 від 05.02.2020 року де ціна товару заявлена 3,7500 дол.США/кг, щодо товару 4 ВМД № UA1000070/2020/410118 від 08.01.2020 року, де ціна товару заявлена як 4,8249 дол.США/кг. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, Дніпровська митниця зазначила, що сертифікат походження товару до митного оформлення декларантом не надано, декларантом до митного оформлення надано проформу-інвойс № 01/2019 від 01.11.2019, що містить посилання на контракт від 07.06.2016 № СН021/16, в якому зазначено умови оплати: 30% передплата та залишок суми протягом 10 днів після відвантаження та отримання копії коносаменту, при цьому, термін доставки вказано: 40-45 днів за умови здійснення передплати. Надано банківський платіжний документ №б/н від 07.11.2019 року на суму 12449,78 дол. США, призначення платежу вказано - передплата та містить посилання на договір від 07.06.2016 року №СН021/16 та проформу-інвойс № 01/2019 від 01.11.2019 року. Надано страховий поліс №1405110022019001908 від 25.12.2019 року, який містить відомості щодо мінімального страхового покриття згідно терміну CIF (Інкотермс- 2010), при цьому відомості про суму страхового внеску відсутні. Доставка товару здійснена за коносаментом №TSNX028296 від 31.12.2019 року в контейнері CMAU8217002, за результатами проведення митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів, розміщеному на Інтернет - ресурсі за адресою www. touch, track-trace, com, встановлено наявність перевантаження товарів, що переміщувались в контейнері № OOLU7811100 в проміжних портах. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, якого до митного оформлення не надано, та свідчить про наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовим митної вартості товару. У графі «номер контракту» китайської митної декларації №041320190139506479 зазначається номер контракту імпорту-експорту товару, вказано реквізити за номером 01//2019, що не відповідає заявленому до митного оформлення номеру зовнішньоекономічного контракту (СН 021/16). В графі 44 ЕМД наявний документ інвойс, підтверджений китайською ТПП, проте вказаний документ не містить відміток крім продавця «YUANDA VALVE GROUP CO., LTD». Коригуючи митну вартість, митний орган змінив ціну товару, визначивши вартість за одиниці товарів, для товару 1 відкоригована вартість за одиницю 3,7200 доларів США, для товару 2 відкориговано вартість за одиницю 3,7100 доларів США, для товару 3 відкориговано вартість товару за одиницю 3,7500 доларів США, для товару 4 відкриговано вартість товару за одиницю 4,8249 доларів США. Як було вказано, митниця використала наявну інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами (шостим), оформленими іншими митними деклараціями. Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця, окрім поданих документів до митної декларації просила позивача надати додаткові підтвердження заявленої митної вартості. ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» надано додаткові документи, які пояснюють та усувають наявні недоліки у митному оформленні. Отже, митний орган вимагає від позивача сертифікат походження товару, який поміж тим долучено до матеріалів справи та який не є додатком до контракту №СН021/16 від 07.06.2016 року та не є обов`язковим документом, який би міг уточнити митну варту товару, не впливає на митну вартість товару. Відповаідно до до умов специфікації № 13 від 13.12.2019 року до контракту №СН021/16 від 07.06.2016 року, сторонами узгоджені умови оплати товару: 30% передплата до початку виготовлення товару у відповідності з попереднім інвойсом та 70 % після відвантаження товару та отримання копії коносаменту. Такі умови збігаються з умовами оплати, визначеними контрактом. Оплата підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2019 року на суму 12449,78 доларів США, що є авансом у сумі 30% вартості загальної суми за партію товару відповідно до проформи-інвойс (попереднього інвойсу). Остаточна оплата проведена згідно платіжного доручення від 17.01.2020 року на суму 30059,16 доларів США, що є оплатою оплата вартості товару в розмірі 70% від загальної суми за партію товару відповідно до інвойсу №01/2019 від 13.12.2019 року. Загальна сума платіжних доручень від 07.11.2019 на суму 12449,78 доларів США, та від 17.01.2020 року на суму 30059,16 доларів США, заявлених до митного оформлення відповідає сумі комерційного інвойсу від 13.12.2019 року №01/2019 на суму 42508,94 доларів США та відповідає заявленій митній вартості товарів згідно митної декларації. Дніпровська митниця мала нарікання, що у страховому полісі №1405110022019001908 від 25.12.2019 року відсутні відомості про суму страхового внеску, що унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості. Проте, декларантом до митного оформлення надано страховий поліс №1405110022019001908 від 25.12.2019 року, відповідно до якого вартість застрахованого товару разом із страховою винагородою (покриття 110%) складає 46759,83 доларів США. Встановлено, що товар поставлявся за умови поставки CIF UA Одеса. Відповідно Інкотермс 2010, правило CIF «вартість, страхування, фрахт» до ціни товару включається вартість страхування, фрахту та інших витрат, включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна. За умовами такої поставки, продавець зобов`язаний оплатити страхові витрати і фрахт, необхідні для доставлення товару в порт призначення, ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця. Продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити страхування вантажу. Більше того, суд вказує, що відомості які містяться у страховому полісі, дозволяють ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару, можливо встановити вартість понесених витрат на страхування. Відносно встановленої наявністі перевантаження товарів, що переміщувались в контейнері №OOLU7811100 в проміжних портах, суд знову повертається до терміну умов поставки CIF, де саме продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в порт призначення. На покупця не покладено обов`язок сплати окремо будь-яких розвантажувальних, перевантажувальних робіт. Тобто можливе перевантаження товару у проміжних портах, витрати на таке перевантаження не є витратами покупця, який може бути навіть не обізнаним про перевантаження його товару у проміжних портах, оскільки за таке перевантаження, оплату такого перевантаження як і оплату за доставку товару до порту призначення здійснює продавець, який і несе такі витрати. Покупець ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» сплатив за товар на умовах CIF та не сплачував окремо транспортні витрати, цей обов`язок покладено на продавця, тому зміна судна, на якому прийшов товар, ніяк не впливає на митну вартість товару. Щодо невірного зазначення реквізитів контракту у графі «Номер Контракту» митної декларації №041320190139506479 оформленої митними органами Китайської Народної Республіки, вказано реквізити за номером 01/2019 замість вірного №СН021/16, суд вказує, що така не заповнювалась ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар», експортну митну декларацію заповнювало «YUANDA VALVE GROUP CO., LTD». Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції відносно твердження, що заповнення експортної митної декларації (декларації країни відправлення), не впливає на числові значення митної декларації № UА110150/2020/004345, можливо ідентифікувати умови поставки та зробити висновок, як позивач формував митну вартість. Встановлено, що Дніпровською митницею Держмитслужби при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією від 17.03.2019 року № UА110150/2020/004345, використовувалась інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядним (шостим) методами згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема № UA100050/2020/214295 від 05.02.2020 року, № UA500030/2020/203174 від 13.03.2020 року, № UA110140/2020/1107 від 05.02.2020 року, № UA1000070/2020/410118 від 08.01.2020 року. В матеріалах справи наявний опис з цінової бази митниці щодо вантажно-митної декларації від 05.02.2020 № UA100050/2020/214295, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів: Промислова арматура для трубопроводів: засувка чавунна з латунними ущільнюваними кільцями на Ру

10. Декларацією підтверджується, що на територію України на умовах поставки FOB CN, ввезено товари за переліком, виробник Suifenhe Caifeng Import&Export Co.Ltd. Умови поставки товару FOB Інкотермс-2010, передбачають, що продавець виконує постачання, відвантаживши товар на морське судно в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання з розвантаження товару, відстань до порту доставки товару впливає на вартість перевезення. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 17.03.2019 року № UА110150/2020/004345, зокрема щодо товару 1, та декларації, яка була використана № UA100050/2020/214295, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування, товар, який брався до порівняння. Товар, що ввозився є різним, за митною декларацію, що брала для порівняння, на територію України ввозився товар: клапани запірні (поворотні), засувки чавунні батерфляй. Тобто Дніпровська митниця неправомірно використала декларацію № UA100050/2020/214295 для співставлення характеристик товару та умов поставки та для коригування митної вартості. В матеріалах справи наявний опис з цінової бази митниці щодо вантажно-митної декларації № UA500030/2020/203174 від 13.03.2020 року, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів: промислова арматура для трубопроводів: вентилі кульові та конічні: кран шаровий чавунний, кран шаровий з нержавіючої сталі, кран шаровий з нержавіючої сталі. Декларацією підтверджується, що на територію України на умовах поставки CPT CN, ввезено товари за переліком, торгівельна марка Zheiiang Holley International Co.Ltd. Умови поставки товару СРТ Інкотермс-2010, передбачають, що фрахт/перевезення оплачені до місця призначення, умови означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, та покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 17.03.2019 року № UА110150/2020/004345, зокрема щодо товару 2, та декларації, яка була використана № UA500030/2020/203174, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування, товар, який брався до порівняння. Товар, що ввозився є різним. Дніпровська митниця неправомірно використала декларацію № UA500030/2020/203174 для співставлення характеристик товару 2 та умов поставки та для коригування митної вартості. Також наявна інформація з цінової бази митниці щодо вантажно-митної декларації № UA110140/2020/1107 від 05.02.2020 року, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів: промислова арматура для трубопроводів: клапан зворотній чавунний. Декларацією підтверджується, що на територію України на умовах поставки FOB CN, ввезено товари за переліком, ціну товарів визначено у євро, виробник YUANDA VALDE GROUP CO. LTD. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 17.03.2019 року № UА110150/2020/004345 щодо товару 3, та декларації, яка була використана № UA110140/2020/1107, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування, товар, який брався до порівняння. Товар, що ввозився є різним, співпадає тільки виробник товару. Дніпровська митниця невірно використала декларацію № UA110140/2020/1107 для співставлення характеристик товару 3 та умов поставки. Наявна інформація з цінової бази митниці щодо вантажно-митної декларації № UA1000070/2020/410118 від 08.01.2020 року, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів: промислова арматура для трубопроводів вентиль чавунний фланцевий. Декларацією підтверджується, що на територію України на умовах поставки FOB CN, ввезено товари за переліком, виробник Hebei Hongbang Valve Co.Ltd, торгівельна марка Ukspar. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 17.03.2019 року № UА110150/2020/004345 щодо товару 4, та декларації, яка була використана № UA1000070/2020/410118, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування, товар, який брався до порівняння. Товар, що ввозився є різним. Дніпровська митниця невірно використала декларацію № UA110140/2020/1107 для співставлення характеристик товару 3 та умов поставки. Отже, коригуючи митну вартість товарів 2, 3, 4, Дніпровська митниця Держмитслужби вказувала на розбіжності, проте не обґрунтувала, чому для коригування митної вартості товарів 1, 2, 3, 4 вибрано саме митні декларації № UA100050/2020/214295 від 05.02.2020 року, № UA500030/2020/203174 від 13.03.2020 року, № UA110140/2020/1107 від 05.02.2020 року, № UA1000070/2020/410118 від 08.01.2020 року. Як вбачається з матеріалів справи, митниця використала інформацію щодо раніше задекларованих, не аналогічних товарів, поставлених на різних умовах, різними виробниками та імпортерами, що на думку суду, впливає на визначення митної вартості товару. Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом за ціною товару, чому саме вищевказана вантажно-митна декларація застосована до спірних правовідносин. Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару. При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17. Відповідно до матеріалів справи, позивач просив стягнути на свою користь витрати на оплату правової допомоги у розмірі 20000,00 грн. Судом першої інстанції така позовна вимога задоволена частково та стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» 7000,00 грн. витрат на правову допомогу. Згідно частин 1 - 3 ст. 132, частин 1 - 5 ст. 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У якості доказів надання/отримання правничих послуг надано договір від 01.03.2019 року про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» та адвокатським об`єднанням «Віннерлекс», специфікацію № 14.1, рахунок на оплату юридичних послуг від 12.03.2020 року, наказ (розпорядження) № 24/18-ВК від 07.12.2019 року про прийняття на роботу адвоката ОСОБА_1 . Згідно специфікації № 14.1, адвокатом адвокатського об`єднання «Віннерлекс» було надано правову послугу «надання правової допомоги у судових засідання» та «ознайомлення з матеріалами справи». Проте, згідно матеріалів справи, судом першої інстанції рішення суду винесено без проведення судового засідання, адвокат не брав жодної участі у проведенні судових засідань у справі, не ознайомлювався з матеріалами справи. Витрати на правову допомогу, отриману стороною по справі - не суб`єктом владних повноважень, підлягають розподілу разом з всіма витратами за правилами загального відшкодування понесених судових витрат. Нормами КАС України визначено, що витратами на професійну правничу допомогу є витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, витрати понесені стороною як оплата на правничу допомогу адвоката, в тому гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, оплата за підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, оплата вартості послуг помічника адвоката, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. При розподілі судових витрат витрат на правову допомогу, суд враховує складність справи. Колегія суддів вказує, що нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. є співмірними, обґрунтованими. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 160/8374/20 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова