LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд755/13949/20

від 30.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Виниченко Л.М. Провадження № 22-ц/824/4933/2021 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА Іменем України 30 квітня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Іванової І.В., Шебуєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2021 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про стягнення надміру сплачених коштів, В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачену грошову адресну допомогу внаслідок подання документів з недостовірними відомостями у розмірі 38 246,02 грн. на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та стягнути на користь Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як внутрішньо переміщена особа, звернулася до управління із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №

505. Позивач посилався на те, що у своїй заяві від 31.10.2014 року відповідач зазначила, що сім`я складається із чотирьох осіб - її, чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресу проживання вказала: АДРЕСА_1 . Рішенням комісії управління від 04.11.2014 року відповідачу призначена щомісячна адресна допомога в сумі 2 210 грн. щомісячно з 31.10.2014 по 29.04.2015 року. В подальшому відповідач кожні шість місяців зверталась із заявами про продовження виплат щомісячної адресної допомоги. Чергова заява про виплату щомісячної адресної допомоги від відповідача надійшла до управління 07.02.2018 року. Рішенням від 21.02.2018 року заяву задоволено та призначено щомісячну адресну допомогу на сім`ю в сумі 1 000 грн. щомісячно з 07.02.2018 року по 06.08.2018 року та в сумі 442,00 грн. з 01.04.2018 року по 06.08.2018 року. Рішенням управління від 21.11.2019 року виплату допомоги відповідачу припинено в зв`язку із закінченням терміну виплати. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.05.2020 року відповідачу ОСОБА_1 на праві власності з 18.11.2014 року за договором купівлі-продажу належить квартира АДРЕСА_2 . Проте відповідач інформацію про придбання вказаної квартири управлінню не надала. Рішенням управління від 21.05.2020 року відповідачу закрито виплату щомісячної адресної допомоги у зв`язку із наявністю на праві власності житлового приміщення. Переплата за період виплати допомоги з 01.12.2014 року по 06.08.2018 року складає 38 246,02 грн., які не повернуті відповідачем на рахунок Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яким проводиться виплата всіх видів соціальної допомоги та інших грошових виплат. Призначення, продовження, поновлення, припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам проводиться у тому числі структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надмірно виплачену грошову допомогу у розмірі 38 246 (тридцять вісім тисяч двісті сорок шість) грн. 02 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обгрунтовуючи скаргу, відповідач посилалась на те, що судом неправильно встановлено обставини справи, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема, судом неправильно визначено початок перебігу позовної давності, який розпочався, на її думку, 31.10.2014 року, з моменту її звернення до управління з першою заявою. Позивач, як державний орган, наділений певними повноваженнями, мав можливість встановити при перевірці факт наявності у відповідача на праві власності квартири з самого початку, а не 20.05.2020 року, як зазначено у позовній заяві. Також відповідач посилалась на те, що не мала ніякого умислу щодо приховування наявної у її власності квартири, а відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є відкритими. У відзиві на апеляційну скаргу, підписаному начальником Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Соя Олександрою, остання проти задоволення скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки ціна позову в даній справі (38 246 грн. 02 коп.) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно довідки від 30.10.2014 року № 3004001374 відповідач ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування - АДРЕСА_1 (а.с.22). Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №

505. Згідно п. 2 Порядку, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. Судом встановлено, що ОСОБА_1 31.10.2014 року звернулася до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.9). У поданій заяві відповідач зазначила відомості про склад сім`ї: себе - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказала адресу проживання: АДРЕСА_1 . Також зазначила, що у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, немає (не знаходиться) (а.с.9). Відповідно до пункту 5 Порядку у редакції на час подачі відповідачем вищевказаної заяви, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. Рішенням комісії Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.11.2014 року призначена щомісячна адресна допомога на проживання в період з 31.10.2014 року по 29.04.2015 року сім`ї ОСОБА_1 на чотири особи в розмірі 2 210,00 грн. на сім`ю (а.с.10). Згідно п. 3 Порядку у редакції на час спірних правовідносин, для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.01.2015 року ОСОБА_1 проведено перерахунок допомоги переміщеним особам на проживання в межах терміну призначення - по 29.04.2015 року (з 01.11.2014 по 30.12.2014 - 2 210,00 грн., з 31.12.2014 по 27.02.2015 - 1 547,00 грн., з 28.02.2015 по 29.04.2015 - 884 грн. (а.с.11). Рішенням Управління від 13.08.2015 року на підставі поданої заяви відповідача від 08.07.2015 року ОСОБА_1 подовжено виплату щомісячної адресної допомоги на проживання в період з 08.07.2015 року по 07.01.2016 року на чотири особи в розмірі 884,00 грн. на сім`ю (а.с.12). Рішенням Управління від 14.03.2016 року на підставі поданої заяви відповідача від 27.01.2016 року ОСОБА_1 подовжено виплату щомісячної допомоги переміщеним особам на проживання в період з 27.01.2016 року по 07.07.2016 року в розмірі 884,00 грн. (а.с.13). Рішенням Управління від 10.08.2016 року відповідно заяви відповідача від 27.01.2016 р. ОСОБА_1 проведено перерахунок виплат в межах терміну призначення з 01.01.2016 по 26.07.2016 року в розмірі 884,00 грн. на сім`ю (а.с.14). Рішенням Управління від 10.08.2016 року на підставі заяви відповідача від 27.07.2016 р. ОСОБА_1 подовжено виплату щомісячної допомоги переміщеним особам на проживання в період з 27.07.2016 року по 26.01.2017 року в розмірі 884,00 грн. (а.с.14). Рішенням Управління від 08.02.2017 року за заявою відповідача від 30.01.2017 року ОСОБА_1 подовжено виплату щомісячної допомоги переміщеним особам на проживання в період з 30.01.2017 року по 29.07.2017 року в розмірі 884,00 грн. (а.с.15). Рішенням Управління від 07.08.2017 року за заявою відповідача від 01.08.2017 року ОСОБА_1 подовжено виплату щомісячної допомоги переміщеним особам на проживання в період з 01.08.2017 року по 31.01.2018 року в розмірі 884,00 грн. (а.с.16). Рішенням Управління від 21.02.2018 року відповідно заяви відповідача від 21.02.2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок виплат в межах терміну призначення з 01.04.2018 по 06.08.2018 року в розмірі 442,00 грн. на сім`ю (а.с.17). Рішенням Управління від 21.02.2018 року за заявою відповідача від 07.02.2018 року ОСОБА_1 подовжено виплату щомісячної допомоги переміщеним особам на проживання в період з 07.02.2018 року по 06.08.2018 року в розмірі 1 000,00 грн. на сім`ю (а.с.17). За повідомленням позивача, рішенням Управління від 21.11.2019 року виплату допомоги відповідачу припинено у зв`язку із закінченням терміну виплати. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.05.2020 року, ОСОБА_1 з 18.11.2014 року являється власником квартири АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі-продажу від 18.11.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. за реєстровим № 9276, дата державної реєстрації 18.11.2014 року, номер запису про право власності 7725479 (а.с.33). Факт придбання та належності на праві власності ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 відповідач не заперечувала, зазначаючи разом з тим, що вказана квартира не була придатна для проживання. Разом з тим, жодних доказів щодо цього, у тому числі відповідного акту технічного стану квартири, відповідачем суду не надано. Крім того, на час набуття у власність відповідачем квартири (18.11.2014 року) станом до 02.06.2017 року, тобто у період звернення ОСОБА_1 до позивача із черговими заявами про продовження виплат щомісячної грошової допомоги на проживання до 02 червня 2017 року діяла редакція пункту 6 Порядку, згідно якого грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Відповідно пункту 10 Порядку, уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. Листом від 01.06.2020 року № 04/1766-11 Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звертався до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із проханням вирішити питання про утримання переплати допомоги переміщеним особам на проживання з отримувача допомоги ОСОБА_1 за період з 01.12.2014 року по 06.08.2018 року у розмірі 38 246 грн. 02 коп. (а.с.23). Управлінням соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на адреси ОСОБА_1 було направлено листи від 09.06.2020 року, від 10.06.2020 року, від 10.06.2020 року, від 06.07.2020 року, від 06.07.2020 року з вимогою повернути переплачені грошові кошти у розмірі 38 246,02 грн. (а.с.24-28, 29, 30), на які відповідач не відреагувала та кошти не повернула. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. Пунктом 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (у редакції на час спірних правовідносин) визначено, що уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку. Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Враховуючи те, що відповідач порушила покладений на неї обов`язок повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин, виплачені їй надміру суми грошової допомоги підлягають поверненню органу, який їх нарахував та виплатив, в зв`язку із чим законним та обґрунтованим є рішення суду про задоволення позову та стягнення надміру сплачених сум з відповідача на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем позовної давності колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного. Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У апеляційній скарзі відповідач вказує, що позовна давність має застосовуватися, починаючи з 31.10.2014 року, оскільки позивач мав можливість отримати відповідну інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час прийняття окремих рішень комісій у відповідні періоди. Разом з тим, в матеріалах справи наявні надані позивачем Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.08.2017 року, від 08.02.2018 року, зі змісту яких вбачається, що Управлінням проводилась перевірка майнового стану ОСОБА_1 за реєстраційним номером облікової картки платника податків, номером та серією паспорта відповідача, однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація за вказаними параметрами запиту (а.с.31, 32). Враховуючи викладене, правильним є висновок суду про те, що про порушення прав стосовно безпідставно виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації дізналося 20.05.2020 року: з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.05.2020 року (а.с.33), при цьому колегія суддів зауважує, що відповідач порушила покладений на неї обов`язок повідомити уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин, натомість у своїх заявах відповідач інформувала уповноважений орган про те, що житла на неокупованій території ні вона, ні члени її сім`ї не мають. Інші аргументи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди відповідача з висновками суду щодо їх оцінки. При цьому,докази та обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»