Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2006/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2006/20 пров. № А/857/3992/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Обрізка І. М.; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 300/2006/20 (головуючий суддя Панікар І. В., м. Івано-Франківськ, повне судове рішення складено 28 січня 2021 року) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: 11 серпня 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (правонаступник - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.11.2019 № 0003763306 про визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 80267,63 грн. та штрафних санкцій в сумі 20066,91 грн. і податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.11.2019 №0003783306 про визначення позивачу грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 6688,97 грн. та штрафних санкцій в сумі 1672,24 грн. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскаржені податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках акту перевірки №32/09-19-33-06/ НОМЕР_1 від 19.09.2019, які не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Повідомлення про анулювання боргу не може бути достатньою підставою для визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, виходячи із суми прощеного (анульованого) боргу, оскільки вказана сума включає проценти та пеню, які не є об`єктом оподаткування. ОСОБА_1 зазначав, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткування доходу не повинні включатися суми різниці за основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу, визначеного за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року. Оскаржені податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, містять недостовірні дані стосовно розміру нарахованих позивачу платежів. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що прощена АТ «Укрсиббанк» сума боргу ОСОБА_1 не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню, в розумінні абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України. Крім того, рішенням Державної податкової служби України від 22.01.2020 №294/Н/99-00-08-05-04-09 строк розгляду скарги ОСОБА_1 на оскаржені податкові повідомлення-рішення продовжено до 02.03.2020 (включно). Згідно п.56.9 ст.56 ПК України, скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. Апелянту не було надіслано рішення Державної податкової служби України від 22.01.2020 року № 294/Н/99-00-08-05-04-09, а тому податкові повідомлення-рішення від 15 листопада 2019 року №0003763306 та №0003783306 вважаються відкликаними у зв`язку із тим, що контролюючим органом не надано будь-яких доказів надсилання позивачу рішення про продовження строку розгляду скарги. Третьою особою - АТ «Укрсиббанк» подано до суду апеляційної інстанції заяву в якій висловлено прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду без змін. Враховуючи, що дана справа відноситься до справ незначної складності в розумінні ст.12 КАС України, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заяви третьої особи щодо неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом першої інстанції встановлено, що в період з 06.09.2019 по 12.09.2019 працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. За результатами перевірки складено акт № 32/09-19-33-06/ НОМЕР_1 від 19.09.2019, згідно якого ОСОБА_1 порушено вимоги: підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме неподано декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік; п.п.164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в результаті чого йому визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся в розмірі 80267,63 грн.; пункту 1.2, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого ОСОБА_1 визначено суму податкових зобов`язань з військового збору в сумі 6688,97 грн. На підставі акту перевірки №32/09-19-33-06/ НОМЕР_1 від 19.09.2019, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2019 року: № 0003763306, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 100334,54 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 80267,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20066,91 грн.; № 0003783306, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 8361,21 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 6688,97 грн., за штрафними фінансовими санкціями 1672,24 грн. Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх в адміністративному порядку та подав до ДФС України скаргу від 26.12.2019 з проханням скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2019 №0003763306 та 0003783306. Рішенням Державної податкової служби України від 22.01.2020 №294/Н/99-00-08-05-04-09 строк розгляду скарги ОСОБА_1 продовжено до 02.03.2020 (включно). Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 02.03.2020 №Н/99-00-8-05-04-9 оскаржені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Згідно з підпунктом «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, у тому числі шляхом повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. За змістом положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно із абзацом 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України, згідно якого документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом. Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Положеннями пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Згідно з пунктами 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 15.11.2019 №0003763306 та №0003783306, подав до ДФС України скаргу від 26.12.2019, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2019 №0003763306 та 0003783306. Як уже зазначалось вище, рішенням Державної податкової служби України від 22.01.2020 №294/Н/99-00-08-05-04-09 строк розгляду скарги ОСОБА_1 продовжено до 02.03.2020 (включно). Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 02.03.2020 №Н/99-00-8-05-04-9 оскаржені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Відповідно до пп. 56.8, 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Пунктом 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.04.2020 ОСОБА_1 отримано лист ДПС України від 02.03.2020 з рішенням про розгляд скарги від 02.03.2020 № Н/99-00-8-05-04-9, яким відмовлено в задоволенні поданої скарги (а.с. 18-19). Відповідно до вимог пункту 56.9 ст. 56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. Однак, в матеріалах справи відсутні докази надіслання ОСОБА_1 рішення Державної податкової служби України від 22.01.2020 №294/Н/99-00-08-05-04-09 про продовження строку розгляду скарги ОСОБА_1 . У зв`язку з наведеним, апеляційним судом вживались заходи для встановлення факту направлення ОСОБА_1 рішення від 22.01.2020 №294/Н/99-00-08-05-04-09 про продовження строку розгляду скарги. Так, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 витребувано у Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином завірені копії: 1) рішення ДПС України від 22.01.2020 № 294/Н/99-00-08-05-04-09; 2) доказів направлення рішення ДПС України від 22.01.2020 № 294/Н/99-00-08-05-04-09 ОСОБА_1 . Податкові органи зобов`язано надати витребувані документи до Восьмого апеляційного адміністративного суду в термін до 23 квітня 2021 року. Однак, ні Державна податкова служба України, ні Головне управління ДПС в Івано-Франківській області не подали апеляційному суду витребувані документи. У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 від 26.12.2019 про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2019 №0003763306 та 0003783306, вважається повністю задоволеною на користь платника податків, що узгоджується з вимогами, встановленими ст. 56 Податкового кодексу України. Щодо розподілу судових витрат, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з матеріалів справи, за подання адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивач сплатив 1087 грн. та 1630,44 грн. судового збору відповідно, що підтверджується квитанціями від 16.09.2020, від 09.02.2021 та від 25.02.2021 (а.с. 29, 228, 239). Таким чином, судовий збір в загальному розмірі 2717,44 грн, сплачений ОСОБА_1 за подання адміністративного позову та апеляційної скарги, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області. Відповідно до ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову. Керуючись статтями 241, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 300/2006/20 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 15 листопада 2019 року № 0003763306 та №0003783306. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 2717,44 грн. (дві тисячі сімсот сімнадцять гривень сорок чотири копійки). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко