Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/1114/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1114/19 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімпласт ЛТД» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімпласт ЛТД» до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімпласт ЛТД» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0007345705 від 05.11.2018. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю його прийняття з огляду на відсутність вини з боку позивача щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних протягом 2015-2018 років, яка відбулась внаслідок збоїв та помилок у роботі системи електронного адміністрування ПДВ. Так, позивач стверджує, що у деяких випадках відповідальною особою товариства направлення податкових накладних на реєстрацію в електронну систему Служби електронного адміністрування ПДВ відбувалось своєчасно, проте в день відправлення не надходила квитанція № 1 та/або квитанція №

2. Також, позивач посилається на порушення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення, оскільки його не було повідомлено про продовження строку розгляду скарги, а рішення за результатами розгляду такої прийнято після спливу встановленого двадцятиденного строку. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано висновків контролюючого органу про те, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключало б протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що містяться в позовній заяві, яким, як вважає апелянт, судом не надано належної оцінки. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімпласт ЛТД» за листопад 2015 року, березень 2016 року, травень-червень 2016 року, серпень-грудень 2016 року, січень 2017 року, березень-грудень 2017 року, січень-квітень 2018 року, червень 2018 року, вересень 2018 року, результати якої оформлені актом від 10 жовтня 2018 року № 215/10-36-57-05/35185619. Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог граничних строків реєстрації податкових накладних встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення № 24/10 від 24.10.2018, в яких виявив бажання взяти участь у їх розгляді. Про місце і час проведення розгляду заперечень на акт перевірки ТОВ «Ексімпласт ЛТД» було повідомлено листом від 25.10.2018 № 18363/10/10-36-12-01, проте позивач на розгляд не з`явився. На підставі висновків акту перевірки, враховуючи заперечення позивача, винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 № 0007345705, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штраф у розмірі 67 140, 84 грн у відповідності до вимог п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. Позивач скористався правом на адміністративне оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке рішенням Державної фіскальної служби України від 15.01.2019 № 2104/6/99-99-11-06-01-25 залишено без змін, а скарга без задоволення. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт власних повноважень довів перед судом правомірність прийнятого рішення, в той же час, надані позивачем пояснення не спростовують висновків контролюючого органу, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів. Учасниками справи не заперечується, що податкові накладні, складені протягом 2015-2018 років, своєчасність реєстрації яких була предметом камеральної перевірки контролюючого органу, позивачем зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням встановленого строку. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Згідно приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Крім того, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Пунктом 120-1 статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає. Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено поняття податкової накладної - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Пунктами 13-15 Порядку № 1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. За визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду в постанові від 12 липня 2019 року в справі № 0940/1600/18. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач в ході перевірки встановив порушення позивачем граничних строків реєстрації біля 400 податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних потягом 2015-2018 років в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Апелянт не заперечує факт порушення строків реєстрації наведених в таблиці податкових накладних, зокрема кількість і терміни реєстрації. В запереченнях на акт перевірки позивач вказує, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних проводилась контролюючим органом за суцільним порядком без врахування факту, що штраф не нараховується за несвоєчасність реєстрації тих податкових накладних, які не надаються покупцю. Проте, як вбачається з листа Головного управління ДФС у Київській області № 19269/10/10-36-12-01 від 02.11.2018 про результати розгляду заперечень, податкові накладні, що є предметом оскарження та визначені в таблиці 1 акту камеральної перевірки, складені платником ТОВ «Ексімпласт ЛТД» на адресу платників ПДВ, що свідчить про вчинення позивачем податкового правопорушення, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України та тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 10 до 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у межах спірних правовідносин позивачем не спростовано висновків контролюючого органу про те, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключало б протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, складання податкових накладних за наслідком операцій, що оподатковуються нульовою ставкою, або з отримувачем (покупцем), який звільнений від оподаткування. Відповідно до п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно п.109.1 ст.109 ПК України правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платника податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або не належного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. За несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому, специфіка штрафної санкції, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, полягає в тому, що вона нараховується органом ДФС залежно від кількості днів прострочення та суми податку, на яку несвоєчасно зареєстровано накладні. При цьому, з урахуванням вказаних вище положень Кодексу, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Твердження позивача про відсутність вини з його боку щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних протягом 2015-2018 років не знаходить свого підтвердження, оскільки, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивачем не надано суду копій спірних податкових накладних, квитанцій про їх реєстрацію, доказів звернення до контролюючого органу із повідомленнями про наявність збоїв/помилок у роботі системи електронного адміністрування ПДВ, які не залежали від платника. Також, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження і твердження апелянта про порушення контролюючим органом процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення. За приписами пунктів 56.8, 56.9 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. За встановленими обставинами справи, позивачем подано до ДФС України скаргу від 16.11.2018 № 16/11/18/2 на податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 №0007345705, яка отримана останньою 20.11.2018. Рішенням ДФС України від 07.12.2018 № 39737/6/99-99-11-06-01-25, тобто в межах терміну визначеного п. 56.9 ст. 56 ПК України, продовжено строк розгляду скарги позивача до 18.01.2019, про що скаржника повідомлено шляхом надіслання рекомендованого листа з повідомленням про вручення (штрих-кодовий ідентифікатор 040534059463), проте таке відправлення не вручене адресату у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. Отже, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення контролюючим органом встановленого законом порядку адміністративного оскарження висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, покладених в основу доводів про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є відкликаним. В подальшому, рішенням Державної фіскальної служби України від 15.01.2019 № 2104/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0007345705 від 05.11.2018 залишено без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімпласт ЛТД» - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель А.Г. Степанюк