Постанова 4857 № 140/5956/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/5956/20 пров. № А/857/7626/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Качмара В. Я., Курильця А. Р., з участю секретаря судового засідання Ратушної М. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №140/5956/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Сорока Ю. Ю., час ухвалення рішення 21.05.2020 року, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначена, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладеного у листі №2491-2355/М-02/8-0300/20 від 13 квітня 2020 року та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року, без обмеження її граничного розміру, з у рахуванням раніше проведених виплат з 13 грудня 2019 року. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат, із 13 грудня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат, із 13 грудня 2019 року. В задоволенні решти вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що з огляду на рішення Конституційного Суду України чинною редакцією ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697 встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. З 13 грудня 2019 року (дня застосування вказаної норми) підвищення заробітної плати відповідним категоріям прокурорських працівників не проводилось, а тому неправильним є висновок суду про те, що підставою для перерахунку пенсії позивача є Постанова КМУ від 30 серпня 2017 року №657, оскільки підвищення заробітної плати прокурорським працівникам відбулось у вересні 2017 року. Одночасно, відповідач вказав про невідповідність форми довідки Військової прокуратури Західного регіону України, наданої позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії. Надана позивачем довідка не відповідає визначеній формі та не містить усіх необхідних відомостей: не завірена печаткою установи; не зазначено про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на всі виплати, які вказані в довідці; не вказані первинні документи, на підставі яких вона видана; не вказано місце знаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Також апелянт звертає увагу на те, що відповідь-роз`яснення не є актом, який в розумінні приписів п.1 ч.1 ст.19 КАС України може бути оскаржено до суду, а отже відповідь на звернення від 03 квітня 2020 року не є рішенням по суті питання. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні вимоги щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає в цій частині скасуванню, покликаючись на те, що станом на 21 травня 2020 року розмір його пенсії є більшим за визначений Законом України №911-VIII від 24 грудня 2015 року максимальний розмір пенсії і відповідно задоволення його вимоги щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії є гарантією, що спір буде остаточно вирішений і відповідач не допустить звуження змісту та обсягу його конституційних прав. Просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії скасувати та в цій частині ухвалити рішення про задоволення позову. Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року та 10 липня 2020 року відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідно, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року Також 29 липня 2020 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20. 29 березня 2021 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду поновлено апеляційне провадження у зв`язку з тим, що 20 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 560/2120/20. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії є правомірним, оскільки резолютивна частина рішення суду не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині без змін. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому з врахуванням наведеного вище колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити частково, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління ПФУ у Волинській області із березня 2005 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року в розмірі 90 відсотки від суми місячного заробітку. 19 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року у зв`язку із збільшенням окладів працівників прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657. Разом із заявою позивач подав довідку військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року про розмір грошового забезпечення старшого прокурора відділу військової прокуратури Західного регіону України. За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 13 квітня 2020 року №2491-2355/М-02/8-0300/20 відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії. Відповідач мотивував свою відмову тим, що з 15 липня 2015 року Закон України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року втратив чинність, а отже, законних підстав перерахунку пенсії немає. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції чинній на 01 березня 2018 року) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки положення вказаної норми визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)2019, то однією з умов, необхідних для проведення перерахунку пенсії, є підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, що відбулося не раніше 13 грудня 2019 року. Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулася в суд з цим позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року з огляду на рішення Конституційного Суду України по справі №7-р(II)/2019 від 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року. При цьому, суд вважав, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років та зобов`язання здійснити такий перерахунок, оскільки відповідачем не приймалось рішення або протокол за наслідками розгляду його заяви про перерахунок пенсії. Надаючи правову оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1). Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1). Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1). До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року (далі Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон №1697-VІІ. Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII Прикінцеві положення Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2014 року, яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: - частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону №1789-ХІІ, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури КМУ. Водночас, впродовж 2015-2019 років КМУ не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. У грудні 2019 року КСУ за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення №7-р(II)/2019 та вирішив таке: - визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання Рішення №7-р(II)/2019: - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення КСУ цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Зазначене Рішення №7-р(II)/2019 КСУ стало підставою для звернення позивача, який отримує пенсію відповідно до Закону №1789-XII, за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до ПФ із заявою про перерахунок пенсії. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що з 15 липня 2015 року Закон України Про прокуратуру №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року втратив чинність, а отже, законних підстав перерахунку пенсії немає. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції чинній на 01 березня 2018 року) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки положення вказаної норми визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)2019, то однією з умов, необхідних для проведення перерахунку пенсії, є підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, що відбулося не раніше 13 грудня 2019 року. Колегія суддів вважає вказані доводи відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії безпідставними, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ, ОСОБА_1 мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність КМУ. Така бездіяльність Уряду була предметом розгляду у судах. Зокрема, Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року (справа №826/8546/18) звернув увагу, що КМУ протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Проте рішення Суду фактично КМУ не виконано. Відсутність затвердженого КМУ порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами ПФУ перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача. Реалізація права позивача на перерахунок пенсії була забезпечена саме Рішенням КСУ №7-р(II)/2019. Тому такий підхід відповідача до вирішення заяви позивача є протиправним. У спірних правовідносинах позивач має право на перерахунок його пенсії. Вказані вище твердження відповідача є помилковими з огляду на те, що на момент прийняття КСУ зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року. Крім того, необхідно звернути увагу, що Постанова №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року. Щодо дати, з якої ГУПФ зобов`язане здійснити перерахунок пенсії позивача, то необхідно зазначити, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення КСУ Рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01 січня 2015 року було змінено на речення Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року). Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення №7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01 січня 2015-12 грудня 2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону №1697-VІІ. При цьому, вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, колегія суддів враховує, що: - перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; - відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, а тому ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим. Щодо того, в якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та питання обмеження її граничного розміру, то необхідно зазначити, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до Постанови №657. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її граничного розміру є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її граничного розміру на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Крім того, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього судового рішення, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних. У цій справі позивач просив суд здійснити перерахунок її пенсії з 13 грудня 2019 року на підставі статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію). Проте така вимога не підлягає задоволенню, оскільки зазначена норма (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ), ще з 01 січня 2015 року є нечинною. У таких випадках необхідно керуватись чинним законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII. Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що з 13 грудня 2019 року позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі Постанови №657), а вимоги щодо відсотку заробітної плати та обмеження її граничного розміру, з якого відбувається перерахунок пенсії, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє). Щодо твердження відповідача про те, що позивач не звертався до Управління за перерахунком пенсії, а відповідь-роз`яснення органу Пенсійного фонду України не є актом, який може бути оскаржено до суду та не є рішенням по суті питання, колегія суддів зазначає, що за змістом заяви позивача від 19 березня 2020 року чітко висловлено прохання про перерахунок його пенсії відповідно до Постанови №657, крім того до заяви долучено довідку №38 від 17 січня 2020 року для перерахунку пенсії. У цьому контексті колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, відповідно до якого у випадку коли заява очевидно дає змогу оцінити намір заявника (пенсіонера), відмова у її розгляді по суті з огляду на невідповідність встановленій формі вважатиметься надмірним формалізмом, наслідком чого є порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій). Крім того, зі змісту оскаржуваної відмови вбачається, що відповідач однозначно був обізнаний про намір позивача домогтися саме перерахунку пенсії, а не реалізувати передбачене нормами Законом України Про звернення громадян загальне право направляти звернення у вигляді заяви довільної форми органу державної влади. Також, колегія суддів вважає безпідставними покликання відповідача на невідповідність форми довідки №38 від 17 січня 2020 року, наданої позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії з огляду на те, що її видано до погодження порядку дій Міністерства соціальної політики України із Офісом Генерального прокурора, яке оформлене листами №21-698вих-20 від 18 лютого 2020 року, №2690/0/2-20/54 від 21 лютого 2020 року, при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури у зв`язку із прийняттям Другим Сенатом Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року рішення №7-р(ІІ)/2019, якими також розроблено (запропоновано) форму довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення. Із досліджених листів №21-698вих-20 від 18 лютого 2020 року, №2690/0/2-20/54 від 21 лютого 2020 року вбачається, що між профільним Міністерством та Офісом Генерального прокурора обрано письмову форму погодження порядку дій при перерахунку пенсій працівникам органів без ознак нормотворчого характеру. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що органи, які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі (частина перша статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення). Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії. Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що заявлений позов необхідно задовольнити частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат, із 13 грудня 2019 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Вказані висновки апеляційного суду щодо вирішення розглядуваного позову та порядку застосування зазначених вище правових норм узгоджуються із висновками Верховного Суду у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019, що наведені у рішенні від 14 вересня 2020 року №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року (провадження №11-337заі20). Згідно з пунктами 21, 22 КАС типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення. Вказана справа відповідає ознаками цієї типової справи є, оскільки позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ; відповідачем територіальний орган ПФУ; предмет спору вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ; звернення до територіального органу ПФУ за перерахунком пенсії після 13 грудня 2019 року. Частиною п`ятою статті 291 КАС передбачено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи. Таким чином, колегія суддів вважає доводи відповідача частково підставними і такими, що спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів. Разом з тим, доводи апеляційної скарги позивача є безпідставними та відхиляються колегією суддів з надедених вище мотивів. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З врахуванням наведеного вище колегія суддів дійшла висновку про те, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим відповідно до положень ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. Керуючись ст. 229, 242, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №140/5956/20 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат, із 13 грудня 2019 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України №38 від 17 січня 2020 року, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише з підстав, визначених частиною п`ятою статті 291 КАС. Головуючий суддя О. І. Мікула судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 29 квітня 2021 року.