Постанова Київський апеляційний суд № 373/216/21
від 15.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи № 373/216/21 Головуючий у суді першої інстанції: Свояк Д.В. Апеляційне провадження № 33/824/1986/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді Коцюрби О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 436847 від 10 лютого 2021 року, 10.02.2021 ОСОБА_1 о 18 год. 45 хв. по вул. Б. Хмельницького, 100 в м. Переяслав, Київської області, керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, потерпілих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України. Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив змінити постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року шляхом виключення з мотивувальної частини постанови посилань на обтяжуючі обставини «перебування в стані алкогольного сп`яніння» та спроби залишити місце ДТА. Змінити постанову в частині накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Також, посилався на те, що суд першої інстанції при розгляді адміністративної справи не врахував всі фактичні обставини справи. Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про стан сп`яніння та спроби залишити місце ДТП є безпідставними, а міра обраного покарання занадто суворою. Також, ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Клопотання мотивоване тим, що він участі в судовому засіданні не брав так як перебував на лікуванні, копію постанови представник апелянта отримав лише 15 березня 2021 року. Також вказує, що текст постанови був оприлюднений 15 березня 2021 року, що позбавило його можливості оскаржити вказану постанову у строк передбачений законом. Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 04 березня 2021 року, а апеляційна скарга на неї подана 22 березня 2021 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження. Апеляційний суд вважає, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи 04 березня 2021 року відбувся без участі ОСОБА_1 та його представника, оскаржувана постанова оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 березня 2021 року. За таких обставин, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови є поважними. У судове засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився. Надіслав клопотання про розгляд справи за йог відсутності, також вказав,, що вимоги апеляційної скарги підтримує та просить задовольнити апеляційну скаргу. Переглянувши справу за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. При прийняті рішення щодо ОСОБА_1 , судом першої інстанції не в повній мірі було дотримано вказані вимоги закону. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим та в апеляційній скарзі апелянтом не оспорюється. Такий висновок підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 436847 від 10 лютого 2021 року, складеного щодо ОСОБА_1 схемою ДТП від 10 лютого 2021 року, на якій вказано місце скоєння ДТП; поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заявою ОСОБА_1 у якій він визнав свою вину у вчиненні ДТП, а також іншими матеріалами справи. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП є правильною. Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами. У ст. 33 КУпАП вказано, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності в санкції ст. 124 КУпАП альтернативного більш м`якого виду стягнення у виді штрафу, Переяслав-Хмельницький районний суд Київської області не перевірив усіх фактичних обставин справи, не врахував належним чином даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння чи намагався залишити місце скоєння ДТП та прийшов до передчасного висновку про наявність обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 . Крім того, судом першої інстанції не враховано відсутність тяжких наслідків дорожньо-транспортної пригоди. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року змінити в частині накладеного стягнення, пом`якшивши накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення до штрафу. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - змінити. Пом`якшити накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення до штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. В решті постанову залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Коцюрба