Постанова 4855 № 580/145/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/145/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» (далі - ТОВ «ВП «Імпульс Плюс) звернулося до суду з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2597 від 26.03.2020 року, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс»; - зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2021 року клопотання Головного управління ДПС в Черкаській області задоволено. Залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» до Головного управління ДПС в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, у адміністративній справі №580/145/21. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення щонайменше з 01.07.2020 року. А тому, звертаючись до суду 15.01.2021 року позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт зазначає, що процесуальне законодавство передбачає наявність в позовній заяві обставин справи, підстав для скасування акту індивідуальної дії та подання доказів на підтвердження вказаних обставин одночасно з пред`явленням позову до суду. В свою чергу, Головне управління ДПС у Черкаській області прийняло рішення про відповідність ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що передбачає наявність в контролюючого органу іншої податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. Скаржник стверджує, що визначальним для скасування рішення контролюючого органу про віднесення ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» до ризикових платників податку на додану вартість на підставі пункту 8 Критеріїв, є не момент, коли юридична особа дізналася про наявність вказаного рішення, а коли особа отримала копію вказаного рішення та ознайомилася з підставою віднесення до таких платників та дізналася яка саме податкова інформація слугувала для висновку про ризиковість. На переконання апелянта, враховуючи саму по собі не визначеність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, саме з моменту коли особа фактично отримала копію рішення комісії контролюючого органу з посиланням на конкретно визначену податкову інформацію, що слугувала підставою для віднесення до таких платників податку, повинен обраховуватися шестимісячний строк для звернення до суду з метою оскарження вказаного рішення та надання доказів, що спростовують інформацію податкового органу. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно з частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. У відповідності пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. В даному випадку, при поданні позовної заяви ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» зазначило, що рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2597 в день його прийняття (26.03.2020 року) товариство не отримувало. Про існування та зміст останнього дізналося з листа Головного управління ДПС у Черкаській області від 23.07.2020 року, яке отримано позивачем 27.07.2020 року. У зв`язку з викладеним, позивачем у позовній заяві було заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та поновлення ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» такого строку. Суд першої інстанції виходив з того, що шестимісячний строк звернення до суду рахується від дати, коли позивачу стало відомо про порушення його права - 27.07.2020 року, а тому такий позивачем не пропущений, у зв`язку з чим було відкрито провадження у справі. 22.02.2021 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про залишення позовної заяви без розгляду з підстави пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки останньому було відомо про оскаржуване рішення принаймні з 01.07.2020 року. Розглянувши заявлене клопотання, судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2020 року позивач направив відповідачу лист вих. №208 від 01.07.2020 року, в якому зазначив, що 26 березня 2020 року ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» внесено до реєстру ризикових платників за ознакою п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та просив розглянути і позитивно вирішити питання зняття з товариства ознаки ризиковості та виключити з журналу ризикових платників. Крім цього, з листа Головного управління ДПС у Черкаській області №15300/23-00-06-017 від 23.07.2020 року вбачається, що вказаним листом повідомлено позивача про те, що рішенням №2597 від 26.03.2020 року позивач включений до Журналу ризикових платників. Лист надано у відповідь на звернення позивача №202 від 23.06.2020 року. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення 01.07.2020 року, а тому шестимісячний строк на його оскарження закінчився 01.01.2021 року. При цьому, суд не погодився з доводами позивача про те, що 01.07.2020 року йому були невідомі підстави прийняття оскаржуваного рішення, а тому строк звернення до суду слід обраховувати саме з 23.07.2020 року - дати, коли позивач дізнався про зміст останнього. Суд апеляційної інстанції вважає помилковими такі висновки суду попередньої інстанції з огляду на наступне. На переконання колегії суддів обізнаність позивача про прийняття рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не свідчить про те, що позивач був обізнаний із мотивами прийнятого рішення та мав реальну можливість оскаржити його у судовому порядку та обґрунтувати підстави незгоди з цим рішенням. Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Пунктами 4, 5 частини 4 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. За приписами частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного став висновок контролюючого органу про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість В свою чергу, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що є додатком до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, передбачає наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Таким чином, навіть у разі обізнаності позивача про прийняття спірного рішення, для можливості спростувати інформацію податкового органу товариство повинно було дізнатися, яка саме податкова інформація слугувала для висновку про його ризиковість. Разом з цим, незважаючи на те, що з листа ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» від 01.07.2020 року вбачається обізнаність позивача про внесення останнього до реєстру ризикових платників, однак, такий не свідчить про обізнаність позивача із мотивами прийнятого рішення. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що доводи позивача про те, що копію оскаржуваного рішення товариство отримало 27.07.2020 року контролюючим органом у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду не спростовувалися. Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з вимогами статей 73-76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до приписів частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження того, що позивач отримав оскаржуване рішення в інший строк ніж 27.07.2020 року та відповідачем не спростовано належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами доводів позивача про те, що останній був ознайомлений безпосередньо зі змістом прийнятого відповідачем рішення, що становить предмет даного спору, саме 27.07.2020 року. За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк, встановлений статтею 122 КАС України без поважних причин. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно з частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями 312, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 29 квітня 2021 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя Г.В.Земляна суддя О.М.Оксененко