LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/3944/20

від 29.04.2021 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3944/20 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : 08 травня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не винесення постанови про накладення штрафу в подвійному розмірі на боржника; зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) винести постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі на боржника; визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не надіслання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення; зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надіслати органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення; визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не надання відповіді на заяву про невиконання рішення суду від 16 квітня 2020 року; зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надати ОСОБА_1 відповідь на заяву про невиконання рішення суду від 16 квітня 2020 року. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на 08.05.2020 відповідачем не надано відповідь на його звернення від 16.04.2020, яке містило прохання у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», винести постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі, надіслати органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вжити заходи для примусового виконання рішення, що порушує права позивача, як стягувача у виконавчому провадженні серії ВП № 58102304. Крім того, відповідачем не здійснено жодних дій для виконання рішення суду у справі № 522/13692/17. Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що діяв у межах наданих повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того, звертає увагу, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №420/871/20 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 17.01.2020 про накладення штрафу на ГУ ПФУ у сумі 5 100,00 грн. Від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що позивачу 01.10.2018 року (до відкриття виконавчого провадження) Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії, у зв`язку з чим ГУ ПФУ України діяло в межах та у спосіб наданих йому повноважень, відповідно до чинного законодавства України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не надання відповіді на заяву про невиконання рішення суду від 16.04.2020 року протиправною. Зобов`язано відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати ОСОБА_1 відповідь на заяву про невиконання рішення суду від 16.04.2020 року. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) - задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року - скасовано. Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії направити для розгляду за встановленою законом підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.02.2021 позовну заяву - ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не надання відповіді на заяву про невиконання рішення суду від 16.04.2020 протиправною. Зобов`язано відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати ОСОБА_1 відповідь на заяву про невиконання рішення суду від 16.04.2020. В решті позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Таким чином, 20.05.2020 стягувачу (позивачу у справі) надано відповідь на заяву від 16.04.2020, яка надійшла до відділу 23.04.2020. Бездіяльності відповідача не вбачається, а тому рішення суду є передчасним. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, в частині зобов`язання відділу надати відповідь на заяву стягувача за виконавчим провадженням. В зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2018 року по справі № 522/13692/17 (залишеним без змін в цій частині постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року), зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 червня 2017 року. 10 грудня 2018 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист по справі № 522/13692/17 щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 червня 2017 року. 17 січня 2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Носенком С.Б. за заявою ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58102304 за виконавчим листом, виданим Приморським районним судом м. Одеси 10.12.2018 року №522/13692/17, а також постанова про стягнення виконавчого збору (а.с. 43-47). Отримавши постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 17.01.2019 року у ВП № 58102304, ГУ ПФУ в Одеській області листом від 01.02.2019 року №1762/03 повідомило відповідача про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2017 року. Крім того, інформувало, що доплата пенсії за період з 31.08.2018 року по 31.10.2018 року в сумі 13 759,08 грн. зарахована по додатковій відомості на його поточний рахунок 05.11.2018 року. Також управління ПФУ зазначило, що доплата пенсії за період з 01.06.2017 р. по 30.08.2018 р. буде проведена в порядку, встановленому постановою Кабміну України від 22.08.2018 р. №649 (а.с. 48-51). З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що позивач неодноразово звертався до державного виконавця із листами про хід виконання рішення суду. 16 квітня 2020 року позивач звернувся із заявою до Начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про невиконання рішення суду по справі №522/13692/17, в якій просив: винести постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі; надіслати органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вжити заходи для примусового виконання рішення; в письмовій формі повідомити про прийняті міри та проведені заходи. Станом на 08.05.2020 року, тобто дату звернення до суду першої інстанції з позовною заявою по даній справі, відповідачем не надано відповідь на звернення. До апеляційної скарги відповідач надав копію відповіді від 20.05.2020 за вих. №10.034326 на заяву позивача від 16.04.2020, яку отримано 23.04.2020. У відповіді зазначено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №420/871/20 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Мінюсту України (м. Одеси) Заліпаєва Ю.В. ВП №58102304 від 17.01.2020 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн, у зв`язку з тим, що вимоги виконавчого документу не виконуються ГУ ПФУ в Одеській області з поважних причин, а тому підстави для винесення штрафу в подвійному розмірі та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення відсутні. Доказів направлення даної відповіді позивачу матеріали справи не містять. Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненадання відповіді на заяву від 16.04.2020 (станом на 08.05.2020), винесення постанови про накладення штрафу в подвійному розмірі, надіслання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником правопорушення звернувся до суду з даною позовною заявою. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали виконавчого провадження № 58102304 не містять даних про звернення ОСОБА_1 із заявою від 16.04.2020 та відповіді на неї, а тому відповідачем допущено бездіяльність щодо її розгляду. Крім того, накладення штрафу в подвійному розмірі є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Підстави для встановлення судового контролю відсутні, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів про те, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду. Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги За такого правового регулювання рішення суду першої інстанції підлягає перегляду лише в частині задоволених позовних вимог, а саме встановлення бездіяльності органу ДВС щодо ненадання відповіді на заяву позивача від 16.04.2020 в рамках виконавчого провадження ВП№58102304 та зобов`язання вчинити відповідні дії. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Відповідно до п.3 ч.2 ст.18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Матеріали даної справи містять відповідь відповідача на заяву ОСОБА_1 від 16.04.2020, яка датована 20.05.2020 №10.03.4326 (а.с. 99). Слід зазначити, що обґрунтовуючи правомірність своїх дії щодо надання відповіді позивачу в межах тридцятиденного строку з моменту отримання його заяви, апелянт помилково посилається на можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР. Згідно ст.12 вказаного Закону його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження". За таких умов органом ДВС не доведено своєчасність формування відповіді від 20.05.2020. Судова колегія враховує, що Закон України № 1404-VIII чітко не визначає строки надання відповіді державним виконавцем на заяви сторін виконавчого провадження, проте це не свідчить про можливість останнього надавати такі відповіді у будь-який строк. На думку суду, обґрунтованим є невідкладне надання органом ДВС відповіді у строк, що не перевищує строку для вчинення дій, яких стосується відповідна заява сторони виконавчого провадження. В даному випадку заява позивача від 16.04.2020 стосувалася правовідносин щодо накладення штрафу в подвійному розмірі за невиконання органом ПФУ рішення суду. Правове регулювання таких правовідносин здійснюється відповідно до ст. 63, 75 Закону України № 1404-VIII, які по суті визначають, що штраф у подвійному розмірі може бути накладено у випадку повторного невиконання рішення боржником без поважних причин в десятиденний строк, який попередньо вказано в постанові про накладення штрафу. За таких умов, належним та обґрунтованим стало б надання відповіді на заяву позивача у строк не пізніше 03.05.2020, а не 23.05.2020 (тридцятого дня з моменту отримання заяви позивача - 23.04.2020). Крім того, для вірного вирішення спірних правовідносин слід з`ясувати факт надання відповіді ОСОБА_1 . Судова колегія зазначає, що апелянтом не надано доказів направлення ОСОБА_1 відповіді від 20.05.2020 або отримання ним такої відповіді особисто. Слід зазначити, що в даній справі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 вже встановлювалися обставини відсутності доказів надсилання відповіді від 20.05.2020 позивачу, проте при повторному апеляційному оскарженні дані обставини апелянтом не спростовано. Вищенаведене свідчить, що суд першої інстанції в частині задоволених позовних вимог прийняв вірне рішення, що забезпечує належний захист порушених прав ОСОБА_1 , проте через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, дійшов помилкових висновків в мотивувальній частині рішення, що протиправна бездіяльність відповідача проявилася саме у не розгляді заяви позивача. Належними доводами для задоволення позовних вимог, на думку судової колегії, є несвоєчасний розгляд заяви ОСОБА_1 та не направлення йому відповіді на заяву від 16.04.2020. Відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні з підстав визначених в даній постанові. В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2021 року слід залишити без змін. Відповідно до ч.4 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції. Керуючись ст.ст.308, 311, 317, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)- задовольнити частково. Мотивувальну частину рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2021 року змінити з підстав часткового задоволення позовних вимог, наведених в даній постанові. В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»