Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3198/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3198/21 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. ухвалу суду першої інстанції прийнято у м. одеса, 19 березня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. секретар судового засідання Стефанцева Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У березні 2021 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної міграційної служби України, про визнання протиправними дій ДМС України щодо внесення до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформації про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Червоногвардійським РВ Макіївського МУ на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язання ДМС України вилучити з відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформацію про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Червоногвардійським РВ Макіївського МУ на ім`я ОСОБА_1 . 05.03.2021р. (вхід. №11345/21) від позивача за підписом представника до Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Одеського окружного адміністартивного суду від 10.03.2021 року, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено частко. Заборонено до набрання законної сили рішенням суду у даній справі Державній міграційній службі України та її територіальним органам, вилучати паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Червоногвардійським РВ Макіївського МУ на ім`я ОСОБА_1 ; приймати рішення про поміщення громадянина України ОСОБА_1 до Пункту Тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства; приймати рішення про примусове повернення громадянина України ОСОБА_1 . 19.03.2021 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №420/3198/21. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду від 19.03.2021 року та залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову. В обґрунтування скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 10.03.2021 року у зв`язку із повідомленням, розміщеним на сайті МВС України 19.03.2021 року https://mvs.gov.ua/, оскільки таке не може бути розцінено як процесуальне клопотання, вимоги якого встановлено у ст..ст. 166-167 КАС України. За приписами КАС України, забезпечення позову можуть вживатися для захисту відповідного права заявника та на період вирішення та розгляду справи до ухвалення судового рішення в межах цієї справи. Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Тобто, таке забезпечення існує як правило до зникнення підстав для його забезпечення, усунення певних оскаржуваних порушень самим суб`єктом владних повноважень виключно до ухвалення судового рішення в межах цієї справи. Таким чином, підставами для скасування заходів забезпечення позову можуть бути набрання чинності судовим рішенням про залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або щодо відмови у задоволенні позову. Крім того, за клопотанням сторони заходи забезпечення позову можуть бути скасовані, якщо змінились або відпали фактичні обставини справи, у зв`язку з якими такі заходи забезпечення позову вживались, при цьому, зміна таких обставин тягне за собою відсутність необхідності у подальшому існуванні заходів забезпечення позову. При цьому, незгода учасника справи з обставинами, у зв`язку з існуванням яких суд вважав за необхідне вжити заходи забезпечення позову не може бути підставою для їх скасування за клопотанням в порядку ч. 1 ст. 157 КАС України, проте може бути підставою для апеляційного оскарження. Водночас, ані МВС України, ані Національна Поліція України, ані особисто Міністр Внутрішніх Справ не є учасниками даної справи, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 151 КАС України не мають права звертатись до суду із клопотанням про скасування вжитих заходів забезпечення позову. До того ж, із повідомлення, яке стало підставою для скасування заходів забезпечення позову, неможливо ідентифікувати про яку саме особу йдеться, адже заяви про те, що «особа на прізвисько ОСОБА_2 затриманий НПУ за запитом Королівства Іспанії» не тільки не підтверджені жодними доказами, але і взагалі не містять відомостей про особу, достатніх для висновку про її тотожність з позивачем. Також, як вказує апелянт, вжиті заходи забезпечення позову, як вірно зазначено судом, стосувались лише органів ДМС України та були пов`язані лише з предметом спору щодо оскарження дій про внесення до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформації про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Червоногвардійським РВ Макіївського МУ на ім`я ОСОБА_1 та заборона вчиняти певні дії стосувались лише тих дій, які були пов`язані з реалізацією ДМС України владних функцій та стосувались лише цієї обставини. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 року було відкрито апеляційне провадження за вказаною вище апеляційною скаргою та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. У зв`язку із надходженням від представника апелянта клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 року, призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання № 8 на 27 квітня 2021 року об 11:00 год. У судове засідання з`явився представник відповідача. Позивач у справі (апелянт) або його представник у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи. 27.04.2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, обґрунтована участю у іншому судовому засіданні, у Одеському апеляційному суді, призначеному на 27.04.2021р. об 11:30год. Відповідно до вимог ч.1 ст. 309 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. За вказаного, враховуючи те, що апеляційним судом було задоволено саме клопотання представника позивача про участь у розгляді даної справи апеляційним судом у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання було призначено на 11:00 год. на 27.04.2021р., колегія суддів вважає, що стороною апелянта повинні були бути вжиті усі можливо заходи задля прибуття у судове засідання для участі у апеляційному розгляді своєї ж апеляційної скарги, у зв`язку із чим колегією суддів було відмовлено у задоволенні заяви представника апелянта про відкладення розгляду справи та розглянуто апеляційну скаргу без участі представника апелянта. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції під час прийняття ухвали від 19.03.2021р. про скасування вжитих ним ухвалою від 10.03.2021р. заходів забезпечення позову, послався на отримання повідомлення 19.03.2021р. з засобів масової інформації з офіційного сайту МВС України https://mvs.gov.ua/, про те, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі може вплинути на виконання своїх обов`язків органами НПУ стосовно затриманого НПУ за запитом правоохоронних органів Королівства Іспанія ОСОБА_1 , та вказане повідомлення було судом першої інстанції розцінено як клопотання МВС України про скасування заходів забезпечення позову. Між тим, колегія суддів вважає таке твердження суду першої інстанції помилковим, оскільки у даному випадку, на переконання колегії суддів, повідомлення у ЗМІ не є за своєю суттю процесуальним клопотанням у справі. До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що жодна із суб`єкті владних повноважень, указаних у цьому повідомленні (МВС України, Національна поліція, тощо) не є стороною у цій справі, що свідчить про відсутність у них передбаченого нормою ст.151 КАС України звертатись до суду з таким клопотанням. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Наведене свідчить, що інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений ст. 157 КАС України. Зокрема, згідно ч.ч. 1 - 3 вказаної норми, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Враховуючи викладене, апеляційний суд наголошує, що процесуальним законом - ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено можливість суду не тільки за клопотанням сторони скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ним попередньо, але і з власної ініціативи. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи оскаржувану ухвалу від 19.03.2021р., суд першої інстанції зауважив, що вжиті ухвалою суду від 10.03.2021 заходи забезпечення адміністративного позову стосувались лише органів ДМС України та були пов`язані лише з предметом спору щодо оскарження дій про внесення до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформації про визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню, паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Червоногвардійським РВ Макїївського МУ на ім`я ОСОБА_1 та заборона вчиняти певні дії стосувались лише тих дій, які були пов`язані з реалізацією ДМС України владних функцій та стосувались лише цієї обставини. З інших підстав, суд не вчиняв будь-яких обмежень в діях ДМС України. Однак, разом з тим оцінивши зазначені в засобах масової інформації, зокрема на сайті МВС України (https://mvs.gov.ua/), відомості, які не були наявні у суду на момент розгляду клопотання позивача про забезпечення позову, стосовно ОСОБА_1 , та врахувавши, що такі відомості можуть мати суспільне значення, крім того вплинути на спрямовані на захист громадян України заходи з боку органів НПУ, МВС, ДМС України, суд першої інстанції вважав наявними підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №420/3198/21. З урахуванням всього викладеного вище, дослідивши мотиви, з яких виходив суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, зважаючи на передбачену ст. 157 КАС України можливість суду з власної ініціативи скасувати вжиті ним заходи забезпечення позову, колегія суддів вважає поза розумним сумнівом обгрунтовним прийняття судом першої інстанції ухвали суду від 19.03.2021р. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №420/3198/21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи усе викладене вище, судова колегія вважає, що загалом доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції з приводу наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих у даній справі ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021р., не спростовують. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив спірне питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального права (а саме помилково розцінив інформацію в мережі інтернет стосовно заявника, як клопотання про скасування заходів забезпечення позову), колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в частині обґрунтування висновку суду з викладених вище мотивів. Керуючись ст. ст. 150, 157, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Мотивувальну частину ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року по справі № 420/3198/21- змінити з підстав, викладених у даній постанові. В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року по справі № 420/3198/21 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено та підписано 29 квітня 2021 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.