Постанова 4852 № 333/6914/20(2-а/333/199/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 333/6914/20(2-а/333/199/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2021 року (головуючий суддя: Варнавська Л.О.) по адміністративній справі №333/2592/20 (№2-а/333/119/20) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 через представника 3.12.2020 року звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідачів Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить постанову серії ЕАМ №3449185 від 18.11.2020 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю складу правопорушення, стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 420, 40 грн. та витрати, необхідні для надання правничої допомоги в сумі 8044 грн. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя 11 січня 2021 року постанову серії ЕАМ №3449185 від 18.11.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у відношенні ОСОБА_1 скасовано, провадження по справі закрите. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стягнутий судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції щодо відмови в стягненні витрат на професійну правничу допомогу, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення в цій частині скасувати, стягнути на його користь витрати по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 8044 грн. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП згідно постанови серії ЕАМ №3449185 від 18.11.2020 року, винесеної інспектором УПП в Запорізькій області Головень Р.М. Зі змісту зазначеної постанови видно, що підставою для винесення постанови та застосування до позивача адміністративного стягнення стало те, що 18.11.2020 року о 23:38 год. в м. Запоріжжя, вул. Ракетна, 53 водій ОСОБА_1 , здійснюючи керування транспортним засобом марки CHEVROLET VOLT, державний номер НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч на вул. Дороніна, чим порушив п. 9.2.б ПДР до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а.с.15). Не погодившись з даною постановою позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Здійснивши аналіз доказів у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, та закрив провадження у справі, в цій частині рішення суду не оскаржено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції щодо відмови в стягненні витрат на професійну правничу допомогу, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення в цій частині скасувати та стягнути на його користь витрати по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 8044 грн. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Доводи апеляційної скарги позивача стосовно порушення судом норм процесуального права щодо відмови в стягненні на його користь понесених ним витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача спростовуються наступним. Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України, відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За приписами ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно правової позиції ,викладеної в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 826/14072/17, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Сопіним А.С. укладено договір про надання правничої допомоги від 24.11.2020 року, предметом якого відповідно до п. 1.1.1, п. 1.1.2. договору є надання правової інформації, консультації і роз`яснення з правових питань, складання позовних заяв, заяв, скарг, адвокатських запитів, процесуальних та інших документів правового характеру. Відповідно до п. 4.1 Договору отримання винагороди адвокатом за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару, розрахованого виходячи з розрахунку 550 грн. за одну годину роботи на підставі акту здачі-приймання наданих послуг (а.с.48-52). Згідно з актом здачі-приймання наданих послуг за договором від 24.11.2020 року такі становлять суму 8044 грн., при цьому доказів здійснення оплати за надані послуги адвоката позивачем до суду першої інстанції до дня винесення рішення по справі не надано, що свідчить про правомірність рішення суду в частині відмови відшкодування витрат на правничу допомогу. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані. Оскільки судом першої інстанції в повному обсязі з`ясовані обставини, що мають значення для справи, та винесено рішення з додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.271, 272, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2021 року по адміністративній справі №333/2592/20 (№2-а/333/119/20) - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 квітня 2021 року, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай