Постанова Львівський апеляційний суд № 456/44/21

Справа № 456/44/21 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л. Провадження № 33/811/498/21 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Кобилинець Т.В. подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 березня 2021 року, встановив: цією постановою, відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Кобилинець Т.В., яка здійснює захист інтересів ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 20.12.2020 о 17:15 год. в с.Баня Лисовицька, Стрийського району, Львівської області, на автомобільній дорозі Стрий-Івано-Франківськ, керував автомобілем Mersedes-Benz E250, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , результат тесту 0,38 проміле, чим порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Кобилинець Т.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та закрити провадження у цій справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_1 не згідний із зазначеною постановою у зв`язку з тим, що даного правопорушення він не вчиняв, а також у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, та через порушення норм матеріального і процесуального права. Наголошує, що обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом в стані сп`яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ні на місці зупинки транспортного засобу ні у медичному закладі, однак його туди у відповідності до закону ніхто не направляв. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Із змісту положення ч.5 ст.266 КУпАП слідує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Тобто проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння повинен містити відповідний алгоритм дій працівника поліції який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів, зокрема: Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу, але працівниками не було водія проінформовано про порядок застосування приладу так як і не роз`яснено його права. На вимогу особи надає їй свідоцтво відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (тобто показує особі сертифікат та свідоцтво про повірку). Такого свідоцтва ОСОБА_1 на місці надано не було хоча він його вимагав, також дане свідоцтво про повірку відсутнє у матеріалах справи. Звертає увагу, суду що працівником поліції було складно привести прилад яким проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння в робочий режим так як технічно сама трубка не підходила і він силою намагався іі закласти. Даний факт уже свідчить про вагомі сумніви щодо справності приладу. Судом першої інстанції проігноровано, та не надано належної оцінки відсутності свідоцтва про перевірку який би підтвердив справність приладу, що також є порушенням зазначеної вище інструкції і мало б поставити суд під сумнів справність приладу, оскільки згідно п.3 ч.II Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Суд першої інстанції зазначає що муштук до приладу дрегер був запакаваний і зазначений вище факт щодо використання працівником поліції дезинфікуючого засобу суд не бере до уваги, але ОСОБА_1 не оспорював той факт, що муштук був упакований, а зазначає що працівник поліції даний муштук тривалий час «обтирав» руками обробленими дезинфікуючим засобом що при такому довготривалому контакті рук та приладу вплинуло на результат. Більш того працівник поліції не провів контрольну перевірку приладу (тобто 0 результат) до того як дати продути водієві. Згідно наявного в матеріалах справи результату тесту зазначено температуру повітря +4.0 С, що суперечить офіційним даним на сайтах прогнозу погоди де було зафіксовано на час події температуру вище +2.0 С. Отже дані факти підтверджують несправність приладу та не точність результату, а тому даний доказ є неналежним. На місці події жодні свідки не були присутні, ні під час проведення огляду ні під час оформлення протоколу. Відсутність свідків також підтверджує сам відеозапис оскільки в жодному з часткових записів їх не зафіксовано. Та суд першої інстанції зазначає що присутність свідків на місці події підтверджується відеозаписом що не відповідає дійсності оскільки на жодному з фрагментів не зафіксовано їх присутність Суд також не зазначив на якій хвилині якої частини відеозапису це встановлено. Факт того, що ОСОБА_1 було відмовлено в супроводі до медзакладу свідчить відсутність направлення водія на визначення стану алкогольного сп`яніння у заклад охорони здоров`я, що свідчить про те що у встановлений законом спосіб водій не направлявся у заклад охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння. Суд першої інстанції також проігнорував та не надав належну оцінку відсутності направлення в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Судом з приводу цього зазначено що направлення на огляд до медичного закладу відсутнє, оскільки на думку суду водій не виявив бажання проїхати до медичного закладу і відтак відсутні підстави для складання такого документу. Матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення водія від керування автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі. Також, вважає, що адміністративний протокол складений з грубими порушеннями норм процесуального права, а саме - статті 256 КУпАП. Звертає увагу на те, що ці пояснення свідків самі по собі не можуть бути використані у якості доведення вини водія у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння з огляду на наступне. В поясненнях свідків зазначено, що «в моїй присутності вказаний водій пройшов огляд у встановленому законом порядку перевірку для визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, але у жодному з пояснень не зазначено чи водій погодився, чи відмовився пройти перевірку для визначення стану сп`яніння, в медичному закладі. Отже, такі пояснення свідків не є належними і допустимими доказами, які би підтверджували вину ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення. До матеріалів адміністративної справи долучений диск з матеріалами відео фіксації вчиненого адміністративного правопорушення, однак відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний запис, а у протоколі номер технічного засобу взагалі не зазначено, що не дає підстав використати ці матеріали, як доказ. Також вважає, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського якраз мав би бути доказом вини, чи навпаки, невинуватості водія, якби він був повним, від початку зупинки нашого транспорту і до кінця, до завершення оформлення відповідних документів, а не вибірковим, тільки окремий фрагмент - те, що вигідно поліцейському. З зазначеного вище випливає висновок, що відеозапис на диску, як доказ, ніяким чином не доводить вини водія. А отже, такий доказ є неналежним і не допустимим. Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у справі відсутні. В судове засідання апеляційного суду 21 квітня 2021 року ОСОБА_1 та його захисник Кобилинець Т.В. не в`явились, однак подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили таку задоволити. Враховуючи наведене апеляційний суд вважає можливим провести розгляд справи у їх відсутності. Вивчивши матеріали справи №456/44/21 та доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що така підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові. Доводи апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Враховуючи конкретні обставини даної справи про адміністративне правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , а також, те, що вміст алкоголю згідно проведеного тесту за допомогою приладу Драгер є незначним, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене ст.26 КУпАП попередження. Накладене адміністративне стягнення відповідатиме вимогам ст.33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Керуючись ст.ст.26, 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кобилинець Тетяни Василівни задоволити частково. Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 березня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення змінити в частині накладення адміністративного стягнення, оголосивши ОСОБА_1 попередження. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.