LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС752/13774/16-ц

від 27.04.2021 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Некстджен Фінанс», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб…

Ухвала 27 квітня 2021 року м. Київ справа № 752/13774/16-ц провадження № 61-5737св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Некстджен Фінанс», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними відкритих торгів з продажу майна банку, визнання правочину недійсним за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стрикаля Олександра Васильовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, ВСТАНОВИВ: У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати недійсними відкриті торги (аукціон) з продажу майна Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь») на електронному торговому майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю «УКГ МОНІТОРИНГ» від 31 грудня 2015 року, в результаті якого було укладено договір № 31/12-04/42 про відступлення права вимоги за кредитним договором від 20 серпня 2014 року № 6098-11-Ю між ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О. Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Некстджен Фінанс»; визнати недійсним договір від 31 грудня 2015 року № 31/12-04/42. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стрикаля О. В. залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року - без змін. 24 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стрикаль О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Голосіївського районного суду міста Києва. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Некстджен Фінанс», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними відкритих торгів з продажу майна банку, визнання правочину недійсним за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стрикаля Олександра Васильовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року призначити до судового розгляду Верховного Суду ускладі колегії суддівТретьої судової палати Касаційного цивільного суду у кількості п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»