Постанова 4801 № 127/25/21

Справа № 127/25/21 Провадження № 22-ц/801/1013/2021 Категорія: 44 Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В. Доповідач:Сопрун В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 рокуСправа № 127/25/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: головуючого Сопруна В.В., суддів Войтка Ю.Б., Стадника І.М., за участю секретаря судового засідання Кузьменка Б.І., за участю сторін: представника позивача Герман І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/25/21 за позовом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2021 року про закриття провадження у справі, яка постановлена суддею Волошиним С.В. в Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст складено 22 березня 2021 року, в с т а н о в и в : У січні 2020 року Головне управління Національної поліції у Вінницькій області звернулось в суд з позовом ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2021 року закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд першої інстанції виходив з того, що предметом судового розгляду у цій справі є вимога ГУ НП у Вінницькій області про стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, які отриманні під час проходження публічної служби. Спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі. Такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби. Не погодившись з ухвалою суду, Головне управління Національної поліції у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою. Суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального закону та безпідставно закрив провадження у справі на підставі ст.255 ЦПК України. Просило оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що за своїм суб`єктним складом, предметом спору, обраним способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин спір є приватно-правовим та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України). Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежовувати між собою компетенцію, як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Пунктом 1, 2, частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій. За пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Частиною третьою статті 6 КАС передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» (№ 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до частини 1 статті 5-1 даного Закону ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського. Як зазначено у пункті 2 частини 3 статті 13 Закону «Про Національну поліцію» у складі поліції функціонує, в тому числі, патрульна поліція. Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Згідно частини першої та другої статті 20 Закону № 580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 59 даного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Згідно з підпунктом 59 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція організовує і здійснює в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності органів Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв`язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, одностроєм, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 «Про однострій поліцейських» затверджено опис і зразки предметів однострою поліцейських. На підставі пункту 1 розділу І Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 грудня 2019 року № 1100) (далі Порядок) цей Порядок визначає механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку. За приписами пункту 10 розділу V вказаного Порядку відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: за власним бажанням. Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування. З позовною заяви вбачається, що наказом ГУ НП у Вінницькій області № 174 о/с від 28 вересня 2020 року старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). На час звільнення за ОСОБА_1 було закріплено вісім предметів однострою особистого призначення, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився (довідка УЛТМЗ ГУНП у Вінницькій області №63), вартість яких складає 5687,50 грн. Згідно довідки № 1818/29/01-2020 від 18 листопада 2020 року УФЗБО ГУ НП у Вінницькій області на день подання позову кошти на рахунок ГУ НП у Вінницькій області на погашення заборгованості за предмети однострою особистого користування від ОСОБА_1 не надходили. Спірні правовідносини в даній справі виникли з приводу того, що відповідач ОСОБА_1 звільнившись з посади поліцейського, що відноситься до публічної служби, не здійснив відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку, що спір у даній справі підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питанням реалізації правового статусу поліцейського ОСОБА_1 , як особи, що перебувала на посаді публічної служби, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків позивачу. Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, з`ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі стосовно вищезазначених вимог з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається. За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 255, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 березня 2021 року про закриття провадження у справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 28 квітня 2021 року. Головуючий Сопрун В.В. Судді Войтко Ю.Б. Стадник І.М.