Постанова Харківський апеляційний суд № 953/18099/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 27 квітня 2021 року м. Харків справа № 953/18099/19 провадження № 22-ц/818/778/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року, постановлене під головуванням судді Зуб Г.А., в залі суду в місті Харкові (повний текст судового рішення складено 02 вересня 2020 року), - в с т а н о в и в: У вересні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (тілом кредиту) у розмірі 31 459,06 доларів США, що за курсом НБУ складає 809 756,20 грн. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати стягнути з відповідачів. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, щонаявність рішення суду за відсутності належного виконання боржником свого зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами. Судові рішення, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов`язальних правовідносин між сторонами договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання, не позбавляє кредитора на отримання сум, передбачених умовами Договору, ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки належним виконанням зобов`язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. Позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року просила залишити без змін. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк виконання основного зобов`язання згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору від 13.03.2008 року був змінений банком і закінчився після пред`явлення позовів про стягнення заборгованості за кредитним договором в 2011 році, та про звернення стягнення на предмет іпотеки в 2010 році, тому наразі банк не мав правових підстав для нарахування заборгованості за тілом кредиту, процентів та неустойки за договором кредиту. Крім того, позивач не надав доказів про наявність заборгованості за вказаним кредитним договором, оскільки в 2016 році банк перереєстрував на себе іпотечне майно. Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що 13 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № НАЕЕGА 15710001 (а.с.12-16), відповідно до умов якого, банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 13 березня 2008 року по 10 березня 2028 року включно у розмірі 46 000 доларів США на наступні цілі: 36 000 доларів США на споживчі цілі, а також у розмірі 10 000 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених умовами даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 8.2 даного договору. До вказаного кредитного договору затверджено графік погашення кредиту, який є невід`ємною частиною договору. Пунктом 8.3 вказаного Кредитного договору також погоджено, що забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека трикімнатної квартири, загальною площею 64,50 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На забезпечення виконання кредитного зобов`язання 13 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки (а.с.17). Зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконала. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2010 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13.03.2008 року в сумі 37876,47 доларів США, звернуто стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ЗАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням АТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та виселено всіх громадян, які зареєстровані та проживають у спірній квартирі зі зняттям їх з реєстраційного обліку, та вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.51-53). Крім того, заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 13.03.2008 року в сумі 72 565,91 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.10.2011 року складає 578 350,33 грн., вирішено питання судових витрат (а.с.50). З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна убачається, що 19 вересня 2016 року квартира, що була предметом іпотеки за адресою: АДРЕСА_1 за договором іпотеки від 13.03.2008 року, була перереєстрована на АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.45-47). Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 13.03.2008 року, ОСОБА_1 станом на 16.07.2019 року має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк», розмір якої складає 194 012 доларів США (а.с.5-7), з яких: -31 459,06 доларів США заборгованість за тілом кредиту; -42 213,15 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; -1 683,65 доларів США заборгованість по комісії за користуванням кредитом; -118 656,14 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. Як на підставу позовних вимог, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» посилався на те, що зобов`язання за кредитним договором від 13 березня 2008 року відповідачка належним чином не виконала. Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Тому позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором (тілом кредиту) у розмірі 31 459,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.07.2019 року складає 809 756,20 грн. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Матеріали справи свідчать про те, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 13.03.2008 року в сумі 72 565,91 доларів США, з яких: -36 692,27 доларів США заборгованість за кредитом; -16 572,53 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; -501,06 доларів США заборгованість по комісії; -15 314,66 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором; -31,37 доларів США штраф (фіксована частина); -3 454,03 доларів США штраф (процентна складова). Вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили. Обгрунтовуючи позовні вимоги, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» вказував, що зобов`язання за кредитним договором від 13 березня 2008 року відповідачка належним чином не виконала. Тому позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 459,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16.07.2019 року складає 809 756,20 грн. Вказана сума є тілом кредиту, яке вже було стягнуто рішенням суду від 19 квітня 2012 року. Вимог про стягнення інших сум, крім тіла кредиту, що залишилось несплаченим після ухвалення рішення суду про його стягнення, позивачем суду не заявлено. Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України набрання законної сили рішенням суду постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для закриття провадження у справі. Суд першої інстанції зазначених вимог процесуального закону не дотримався й ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором від 13.03.2008 року, яке вже було стягнуто рішенням суду у іншій справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідно до ч.1ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» слід задовольнити частково; рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити. Керуючись п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, ст. ст. 367, 368, 374, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2020 року скасувати та провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення виготовлено 28.04.2021 року.