Постанова 4857 № 260/4317/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/4317/20 пров. № А/857/3999/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року ( суддя Плеханова З.Б.., ухвалене в м. Ужгороді о 10:34) у справі № 260/4317/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанов,- ВСТАНОВИВ: 08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у якому просив суд: визнати дії державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби, правонаступником якого є Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Івано-Франківськ), Копрушак Т.Г. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2016 року в рамках ВП № 52281429 з виконання виконавчого напису № 182, виданого 04.02.2015. приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк A.B. про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) грошових коштів в сумі 22742, 85 грн., - протиправними. Визнати протиправною та скасувати Постанову державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Копрушак Т.Г. від 21.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження, в рамках ВП № 52281429 з виконання виконавчого напису № 182, виданого 04.02.2015. приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк A.B. про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) грошових коштів в сумі 22742, 85 грн. та похідних від неї постанову головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Роман В.Я. від 27.07.2018. про арешт майна боржника, постанов державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Копрушаком Т.Г. від 18.10.2018 та від 12.08.2019. про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження №2281429. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що постанова державного виконавця Ужгородського міського відділу ДВС Копрушак Т.Г. про відкриття виконавчого провадження №52281429 від 21.09.2016 року та інші процесуальні документи винесенні під час примусового виконання рішення по виконанню виконавчого напису № 182 від 04.02.2015, виданий Асаулюк А.В., приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу про: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 22742,85 грн винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не підлягають скасуванню. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та в додаткових обґрунтуваннях відзиву на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. Також просить розгляд справи здійснювати без його участі. Апелянт будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Протокольною ухвалою суду від 19.04.2020р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 19.12.2019 року перебуває в Закарпатській УВП № 9, що підтверджується листом Закарпатської УВП №9 від 05.10.2020 №12/3 2403. Місце реєстрації позивача АДРЕСА_3 , (підтверджується копією паспортних даних, сторінкою про відмітку місця реєстрації). Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до матеріалів виконавчого провадження АСВП № 52281429: 08 листопада 2014 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк A.B. посвідчено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 позику в сумі 35000 грн., які позичальник зобов`язаний повернути до 17.11.2014 року. Місце реєстрації ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_4 зазначена як адреса для листування за цим договором. В подальшому 04 лютого 2015 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк A.B. вчинено виконавчий напис № 182 про стягнення з ОСОБА_3 , податковий номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 22742,85 грн., та 19 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ Хваста С.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження, якою просив прийняти до виконання виконавчий напис 182 виданий 04.02.2015 року приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк A.B. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 22742,85 грн. Як наслідок постановою державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Копрушак Т.Г. за заявою ОСОБА_2 від 19.09.2015 року відкрито виконавче провадження №52281429 від 21.09.2016 року з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Асаулюк A.B. № 182 від 04.02.2015 року про стягнення з боржника - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 22742,85 грн. В графі "адреса боржника" вказано: АДРЕСА_5 . Також 21 вересня 2016 року державний виконавець Копрушак Т.Г. надіслав для виконання постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2016 року ОСОБА_1 на адресу в АДРЕСА_5 , Окрім цього 28 вересня 2016 року державний виконавець Копрушак Т.Г. звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Закарпатській області із запитом про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , а також із запитом до інших держаних органів щодо наявності майна, зазначивши адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_5 , та на вказаний запит 14 листопада 2016 року від відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Закарпатській області надійшла відповідь про місце проживання ОСОБА_1 а: АДРЕСА_3 , де він зареєстрований з 03.04.2012 року. Також в межах вказаного виконавчого провадження №52281429 винесені: постанова головного державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Роман В.Я. від 27.07.2018. про арешт майна боржника; постанови державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Копрушаком Т.Г. від 18.10.2018 та від 12.08.2019. про арешт коштів боржника, де вказано адресу боржника ОСОБА_1 АДРЕСА_5 . Як вірно встановлено судом, з копій матеріалів ВП № 46426669, 09 лютого 2015 року головним державним виконавцем Плиска А.К. на підставі заяви про примусове виконання, яка подана 05.02.2015 року, було відкрито виконавче провадження ВП № 46426669 щодо примусового виконання виконавчого напису № 182 від 04.02.2015 року, де боржником вказано ОСОБА_1 , адреса боржника: АДРЕСА_5 ., а також вказано строк самостійного виконання рішення до 16.02.2015 року , та у зв`язку з чим йому слід з`явитися до виконавчої служби та надати квитанцію про сплату боргу. Окрім цього головний державний виконавець Плиска А.К. 09.02.2015 року виніс постанови про арешт майна та коштів боржника, та 14.04.2015 року головний державний виконавець Роман В.Я. виніс постанову, якою встановив, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_3 і постанови провести перевірку наявності майна боржника за місцем реєстрації. В подальшому 24.06.2016 року головний державний виконавець Губаль О.З. виніс постанову про повернення виконавчого документу, із зазначенням боржника ОСОБА_1 , адреса боржника: АДРЕСА_5 та вказав, що Актом державного виконавця засвідчено , що при виході за адресою, за якою проживає боржник, майно відсутнє , а також відсутнє інше майно згідно даних реєструючих установ. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов висновку, що позов підставний до задоволення. Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV (чинний на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: зокрема- виконавчі написи нотаріусів. Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV яка встановлює вимоги до виконавчого документа, де серед іншого вказано, що у виконавчому документі зазначаються: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Згідно ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з`ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу. Як вірно встановлено судом першої інстанції, у виконавчому написі, на підставі якого було відкрито виконавче провадження було вказано місце реєстрації АДРЕСА_3 . Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі п.4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення. Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом постанову про відкриття провадження позивач не отримував. Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Аналізуючи наведену норми судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, жодного рішення відповідача, в тому числі і оскаржувані постанови позивач не отримав, про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач дізнався від свого представника, який отримав постанову на неодноразові її адвокатські запити від 13.10.2020., від 30.10.2020., від 03.11.2020. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, про підставність позовних вимог до задоволення . Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставин справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи правильно встановлені обставини справи, дотримано норм матеріального та процесуально права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 260/4317/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді Н. В. Бруновська О. І. Довга Повне судове рішення складено 28.04.2021