Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/7936/20

Головуючий І інстанції: Л.М. Петрова ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 р. Справа № 440/7936/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Чалого І.С., суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021, м. Полтава, повний текст складено 08.02.21 по справі № 440/7936/20 за позовом ОСОБА_1 до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 29.12.2020 ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (надалі відповідач), в якій просить суд просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у незастосуванні пункту 1 примітки додатку 1 та примітки додатку 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні позивачу починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно по основним видам грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, по додатковим видам грошового забезпечення по одноразовій грошовій допомозі в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 31 рік; зобов`язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку позивачу починаючи з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно по основним видам грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, по додатковим видам грошового забезпечення по одноразовій грошовій допомозі в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 31 рік, з урахуванням пункту 1 примітки додатку 1 та примітки додатку 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VІІІ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VІІІ станом на 01.01.2019 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; зобов`язати відповідача вчинити дії щодо видачі позивачу нового грошового атестату та нової довідки про додаткові види грошового забезпечення для розрахунку пенсії в новій редакції, що відповідають вище вказаному законодавству України, зокрема в частині точних розрахунків; зобов`язати відповідача сплатити позивачу недоплачені суми грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно, з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 примітки додатку 1 та примітки додатку 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VІІІ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VІІІ станом на 01.01.2019. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішенням та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував аналогію права та взяв до уваги судову практику, що склалася в даних правовідносинах по аналогічному спору у справі № 520/2781/20, що свідчить про неоднозначне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства. Стверджує, що в спірних правовідносинах мінімальна заробітна плата вже не є розрахунковою величиною при визначенні розміру посадових окладів та розміру окладів за військове звання і тому її потрібно розглядати не як розрахункову величину, а як гарантію забезпечення щорічного зростання грошового забезпечення військовослужбовців залежно від збільшення рівня соціальних стандартів в державі, що і гарантується Конституцією України, зокрема статтями 3,8,

22. Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що судом першої інстанції оскаржуване рішення ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справа розглядається в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу у 3 ТВУЗ Держспецзв`язку відповідно до наказу Голови Держспецзв`язку від 08.02.2007 № 57-ос. Наказом начальника 3 ТВУЗ Держспецзв`язку від 04.12.2019 № 70-ос ОСОБА_1 (2588613815), заступника начальника відділу технічного забезпечення звільнено зі служби за підпунктом "а" пункту 2 (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ та пунктом 173 Положення про запас Збройних Сил з 31 грудня 2019 року та виключено із списків особового складу відділу з урахуванням часу на здачу справ і посади. Позивач реалізував право на державне пенсійне забезпечення та отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.01.2020 (а.с. 12). При обчисленні пенсії позивача враховано грошове забезпечення: посадовий оклад 8380,00 грн, оклад за військове звання 1410,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 4895,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у т.ч. 4523,37 грн, всього 19208,37 грн (а.с. 12). У відповідь на адвокатський запит від 04.12.2020 № 249 відповідачем зазначено, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, як складового грошового забезпечення військовослужбовця, що проходить військову службу, використано величина розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений законом на 01.01.2018 (а.с. 25). Не погодившись з позицією відповідача щодо визначення розміру складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії та відмови в наданні нових довідок для перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу правомірності відмови відповідача здійснити нарахування та виплату посадового окладу та інших складових грошового забезпечення із застосуванням пункту 1 примітки Додатку 1 та примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 та у зв`язку з відмовою видати нову довідку для перерахунку пенсії з урахуванням підвищеного розміру грошового забезпечення. Частиною 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"» (далі - постанова № 704) затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Пунктом 4 постанови № 704, в редакції на час її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Згідно з пунктом 1 Примітки додатку 1 постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Згідно Примітки додатку 14 постанови № 704 оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України. Відповідно до пункту 3 постанови № 103 у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14" Редакція Приміток додатків 1 та 14 не була змінена у зв`язку зі зміною редакції пункту 4 постанови № 704, тобто зміст приміток додатків 1 та 14 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови. Загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки визначені Правилами підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року № 870 (далі - Правила). Пунктом 20 Правил передбачено вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою. Так, в окремих випадках в структурі проекту документа допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень. Додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами. Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України. Згідно з пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права. З урахуванням викладеного, нормативні положення постанови № 704, які встановлюють розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців та порядок їх обчислення, містяться у пункті

4. Примітки додатків 1 та 14 не містять нормативні положення та не встановлюють такі розміри, а лише роз`яснюють порядок їх обчислення. Отже, додатки 1 та 14 до постанови № 704 мають примітки пояснюючого характеру, зокрема, наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться. З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що Примітка у Додатку 1 та Додатку 14 постанови № 704 не може мати нормативного характеру, відтак, як під час перебування на військовій службі, так і на дату первинної видачі довідки застосуванню у спірних правовідносинах підлягали саме положення основної норми Постанови № 704 (пункт 4), яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб. З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та вважає, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною як для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, так і для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум на відповідний календарний рік або мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин (станом на 01.01.2018 та 01.01.2019) пункт 4 постанови КМ України № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року". З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про проведення перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 та 01.01.2019. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про безпідставність посилання суду першої інстанції на Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, оскільки вони не є нормативним актом який регулює порядок і правила застосування норм матеріального права. У той же час у цих Правилах визначено форму та структуру акту Кабінету Міністрів України, а також визначено у яких випадках допускається застосування приміток. З огляду на те що позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення саме на підставі приміток додатку до постанови Кабінету Міністрів України, суд першої інстанції на підставі вказаних Правил правильно встановив природу цієї норми та випадки коли допускається її включення до нормативно-правового акту. В то же час постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено. Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін. Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. За цим нормативно-правовим регулюванням пунктом 4 Постанови № 704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Відтак, в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів. Оскільки з 1 січня 2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2027 грн, в той час як мінімальна заробітна плата визначена у розмірі 4 723 грн, то в спірній ситуації 50% мінімальної заробітної плати стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів. Водночас пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, який набрав чинності 1 січня 2017 року, установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18 зазначала, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат, і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 постанови № 704, у редакції до внесення змін постановою № 103, а також додатків 1 та 14 постанови № 704, то не вбачається правових підстав для перерахунку розміру посадового окладу та для видачі оновленої довідки позивачу із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Аналогічна правова

позиція Верховного Суду у вказаній категорії справ висловлена у постановах від 11 лютого 2021 року у справах № 200/3774/20-а, № 200/3747/20-а, № 240/11952/19 , від 18 лютого 2021 року у справі № 200/3775/20-а та є обов`язковою для врахування судом апеляційної інстанції в силу приписів статті 242 КАС України. Так само аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у справі № 520/2761/20, щодо якої позивач зробив зауваження в апеляційній скарзі. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 по справі № 440/7936/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов