Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/346/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" квітня 2021 р. Справа № 911/346/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Руденко М.А. Поляк О.І. секретар судового засідання Ярмоленко С.М. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2021 р. (про забезпечення позову) у справі № 911/346/21 (суддя - Бацуца В.М.) за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" про визнання недійсними рішення загальних зборів членів кооперативу,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Київської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" (далі - СВК "Новоселицький"; кооператив) про визнання недійсними рішення загальних зборів членів кооперативу від 05.11.2020 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів членів кооперативу, оформлені протоколом № 05/2020 від 05.11.2020 р., скликані та проведені без повідомлення позивача як члену кооперативу, тож порушують право позивача на участь в управлінні кооперативом. 15.02.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) відповідні записи та вчиняти інші реєстраційні дії, що стосуються зміни складу членів СВК "Новоселицький" (ЄДРПОУ - 32904374), зміни керівника (голови) СВК "Новоселицький", підписантів СВК "Новоселицький", змін до статуту СВК "Новоселицький", змін до статуту СВК "Новоселицький" та будь-яких інших змін в ЄДР, що стосуються СВК "Новоселицький" (ЄДРПОУ - 32904374) та впливають на предмет спору (зміна компетенції загальних зборів членів кооперативу та виконавчого органу кооперативу, зміна порядку виходу членів із кооперативу). В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначав, що є членом кооперативу, однак у зв`язку з прийнятими спірними рішеннями загальних зборів кооперативу, які оформлені протоколом № 05/2020 від 05.11.2020 р., відповідач може ініціювати вчинення низки реєстраційних дій, що може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав чи інтересів позивача. Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2021 р. у справі № 911/346/21 задоволено заяву про забезпечення позову: заборонено державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до ЄДР відповідні записи та вчиняти інші реєстраційні дії, що стосуються зміни складу членів СВК "Новоселицький", зміни керівника (голови) СВК "Новоселицький", підписантів СВК "Новоселицький", змін до статуту СВК "Новоселицький", змін до статуту СВК "Новоселицький" та будь-яких інших змін в ЄДР, що стосуються СВК "Новоселицький" та впливають на предмет спору (зміна компетенції загальних зборів членів кооперативу та виконавчого органу кооперативу, зміна порядку виходу членів із кооперативу). Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вказав на те, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, є розумними, обґрунтованими та адекватними, оскільки відповідають позовним вимогам; наявні в матеріалах справи докази підтверджують доводи заявника про те, що відповідачем вчиняються дії щодо внесення змін в частині відомостей про керівника кооперативу, про склад членів кооперативу та інших відомостей, а отже невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу. В обґрунтування порушення його прав та інтересів апелянт посилався на те, що мотивом подання позову ОСОБА_2 не є захист її прав чи охоронюваних законом інтересів, а поданий в інтересах осіб, які заволоділи контролем над кооперативом у квітні 2019 року і усунули від керівництва ним ОСОБА_1 , тож, на думку апелянта, позов, у рамках якого вжито заходи забезпечення, є штучним продовженням незаконних дій відносно кооперативу та його голови і встановленням технічних перешкод для правомірної реалізації внесення змін до відомостей у ЄДР відносно кооперативу, його членів та керівництва. За твердження апелянта, вжиття заходів забезпечення позову є втручанням в дискрецію повноважень вищого органу управління господарського товариства і скасування заходу забезпечення позову не матиме впливу на права та законні інтереси позивача. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А. , Поляк О.І., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 14.04.2021 р. 09.04.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу. 14.04.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів апеляційного провадження. В судовому засіданні, що відбулось 14.04.2021 р., апелянт вказував на обґрунтованість апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Позивач заперечував доводи апеляційної скарги вважаючи прийняту судом першої інстанції ухвалу законною. Відповідач участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції не взяв, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду, неявка його представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення позивача та апелянта, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приписами статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Надаючи оцінку доводам апелянта як особи, яка не залучена до участі у даній справі, але вважає, що ухвалою про забезпечення позову зачіпаються її права чи охоронювані законом інтереси, колегією суддів установлено наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Як вбачається з відомостей ЄДР скаржник є членом СВК "Новоселицький". Водночас, з пояснень заявника суду апеляційної інстанції випливає, що за допомогою маніпулювання з даними Єдиного державного реєстру державними реєстраторами вчинено низку реєстраційних дій, унаслідок яких змінено та зареєстровано такі зміни у відомостях про членів кооперативу та його одноособових керівних органів. На переконання заявника, проведення реєстраційних дій державними реєстраторами здійснено на підставі підроблених протоколів загальних зборів членів кооперативу, тож заявник та ряд інших членів кооперативу оскаржили рішення та дії державних реєстраторів до Міністерства юстиції України. З поданого заявником суду апеляційної інстанції висновку колегії Міністерства Юстиції України (далі - МЮУ) з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 02.03.2021 р., судом апеляційної інстанції установлено, що на розгляд колегії МЮУ виносилося питання за скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 щодо вчинення державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради 12.02.2021 р. реєстраційної дії № 1003561070009002541 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", унаслідок якої змінено відомості про голову кооперативу та включено до складу нових членів СВК "Новоселицький". Вказану реєстраційну дію колегія МЮУ рекомендувала скасувати. Натомість підставою вчинення реєстраційної дії стало рішення загальних зборів членів кооперативу від 05.11.2020 р., оформлені протоколом № 05/2020, які за позовом ОСОБА_2 є предметом судового розгляду у господарській справі № 911/346/21. Подаючи апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову у справі, ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що вжиті судом заходи заборони не дають можливості МЮУ вчинити запис про скасування проведеної реєстраційної дії щодо зміни керівника кооперативу, тож ОСОБА_1 не зможе поновити свої права, шляхом внесення змін до ЄДР щодо кооперативу. За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 може вважатися особою, яка має суб`єктивний законний інтерес у скасуванні ухвали господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову, поданого іншим членом кооперативу на захист порушеного і найденого його в силу закону права на управління кооперативом, що однак, не має наслідком безумовне задоволення судом такого інтересу виходячи з таких мотивів. За визначенням статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно частини 4 наведеної статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18). Відповідно до частини 5 статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору. Враховуючи положення частини 11 статті 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення практично є задоволенням заявлених позовних вимог і, при цьому, спір не вирішується по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018 р.) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019 р.). Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вжиття конкретного заходу забезпечення позову пов`язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. У даній справі позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру, тож судове рішення у разі задоволення такої вимоги не вимагатиме примусового виконання. У даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки такі питання є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18). Як вбачається із матеріалів оскарження, позивач, який є членом кооперативу відповідно до відомостей ЄДР, намагається у судовому порядку визнати недійсними рішення загальних зборів членів кооперативу від 05.11.2020 р., участі у яких позивач був позбавлений, а отже позбавлений права на участь у управлінні справами кооперативу. Між тим на вказаних зборах було вирішено: - обрати ОСОБА_6 головою загальних зборів членів кооперативу та ОСОБА_7 секретарем загальних зборів членів кооперативу та надати повноваження голові загальних зборів та секретарю підписати протокол загальних зборів членів кооперативу; - затвердити рішення виконавчого органу в кооперативі, рішення голови кооперативу № 12022020 від 12.02.2020 р., рішення голови кооперативу № 13022020 від 13.02.2020 р. та рішення голови кооперативу № 08052020 від 08.05.2020 р. про прийняття ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , як нових членів кооперативу, які звернулися із відповідними заявами до кооперативу, сплатили вступний та пайовий внески; - визначити та затвердити новий розмір пайового фонду кооперативу у розмірі 18 500,00 грн. (у зв?язку із прийняття нових членів до кооперативу; - переобрати ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) головою СВК "Новоселицький" (32904374); - затвердити статут кооперативу в новій редакції; - затвердити правочини, що укладались від імені кооперативу, в особі голови кооперативу ОСОБА_6 за період з 11.04.2019 р. по 05.11.2020 р.; - скасувати всі рішення загальних зборів членів кооперативу, рішень правління кооперативу та всі правочини, що були вчинені від імені кооперативу за підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_17 за період з 11.04.2019 р. по 05.11.2020 р.; - надати повноваження Войтенко Наталії Петрівні на вчинення всіх необхідних дій для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРПОУ з правом надання одноособово таких повноважень іншим особам. Із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень випливає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 р. у справі № 911/2516/19 за позовом ОСОБА_2 до СВК "Новоселицький" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 25.04.2019 р. оформленого протоколом № 1, за аналогічних обставин вже вживались ідентичні заходи до забезпечення позову і такі заходи привели до реального захисту порушених прав позивача. Водночас, як підтверджує апелянт і підтверджується поданим ним суду апеляційної інстанції висновком колегії МЮУ особами, які діють від імені кооперативу, здійснювались активні дії та заходи, спрямовані на проведення реєстраційних дій у ЄДР щодо кооперативу в частині відомостей про керівника кооперативу, про склад членів кооперативу та інших відомостей. Тож заборона визначеним судом особам вчиняти дії щодо предмета спору забезпечують розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечують збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності кооперативу, а спрямований саме на незмінюваність поточного стану та статусу учасників кооперативу та процесу до вирішення справи по суті. Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів. Суд також враховує, що існує зв`язок між визначеним предметом спору і заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача і забезпечення виконання рішення суду, та прямо стосуються предмету спору. При цьому, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 р. у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 р. у справі № 916/3479/19). Зазначені обставини апелянта щодо проведення загальних зборів членів кооперативу 10.03.2016 р. та 10.04.2019 р. не мають відношення до даної справи та не спричиняють наслідків для скасування вжитих заходів забезпечення позову, а його посилання на наказ № 1006/5 від 18.03.2021 р. Міністерства юстиції України, який прийнятий за наслідками розгляду скарги № КО-4478, оскаржується у справі № 910/4445/21 і ухвалою від 22.03.2021 р. вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного наказу, тож скаржником не доведено наявності підстав для скасування забезпечення позову у даній справі. З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, є вірним і підстав вважати незаконною ухвалу місцевого господарського суду від 17.02.2021 р. у справі № 911/346/21 колегія суддів не вбачає. У відповідності до глави 3 Книги Першої Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, або нотаріусом. Відповідно до ч. 3 статті 17 Цивільного кодексу України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду. Ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів, які особа сподівається отримати за результатами вирішення її правового спору судом, покликані забезпечити, серед іншого, передбачені ГПК України заходи забезпечення позову. При цьому чинне господарське процесуальне законодавство України не пов`язує скасування вжитих судом заходів забезпечення позову однієї особи лише з наявністю у іншої особи рішення, прийнятого зазначеними органами на захист її цивільних прав та інтересів. Доводи, які викладені апелянтом в апеляційній скарзі, законності прийнятої судом першої інстанції ухвали не спростовують, тож колегія суддів залишає без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а оскаржуваний ним судовий акт - без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282 ГПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2021 р. у справі № 911/346/21 залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2021 р. у справі № 911/346/21 залишити без змін. Матеріали оскарження № 911/346/21 повернути до місцевого господарського суду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ГПК України. Повний текст складено 28.04.2021 р. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді М.А. Руденко О.І. Поляк