Постанова 4873 № 910/13559/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" квітня 2021 р. Справа№ 910/13559/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Дідиченко М.А. суддів: Руденко М.А. Пономаренка Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 року (повний текст складено 14.12.2020) у справі № 910/13559/20 (суддя Ломака В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" до Приватного підприємства "Автоентерпрайз" про стягнення 25 200,00 грн., - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Іоніті" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Автоентерпрайз" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 25 200,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір про надання послуг з розміщення обладнання від 20.03.2020 року, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надавати, а позивач - прийняти та оплатити послуги з розміщення обладнання зарядних пристроїв для заряджання електромобілів. Відповідач взяті на себе за Договором обов`язки належним чином не виконав, оскільки, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті", не забезпечив безперебійну роботу зазначених зарядних пристроїв, що позбавило позивача можливості використати таке обладнання у господарській діяльності, внаслідок чого виникли підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з претензією про порушення роботи зарядних пристроїв для електромобілів. Матеріали справи також не містять і належних доказів, що можуть підтвердити факт відключення цих пристроїв саме відповідачем чи іншими особами на його замовлення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іоніті" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 року у справі №910/13559/20 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачем не було виконано обов`язку із забезпечення підключення майна позивача та його схоронності, оскільки 22.08.2020 позивачем було виявлено відключення обладнання, що зафіксовано відповідним актом. Суд першої інстанції неправомірно не прийняв даний акт, оскільки ні договором, ні чинним законодавством не встановлено обов`язку складання актів обстеження позивача лише за участю відповідача. За твердженням апелянта, позивач мав право на звернення до суду незалежно від направлення письмової претензії на адресу відповідача. Також, не направлення письмової претензії не спростовує факту існування порушення договору та не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Також апелянт наголошує, що суд першої інстанції всупереч вимогам ГПК України прийняв до уваги висновок комп`ютерно - технічної експертизи, яким зафіксовано зміст повідомлень від 04.05.2020, 05.05.2020. Також суд першої інстанції не забезпечив права позивача на участь у судовому засіданні, а саме не задовольнив подане клопотання про відкладення розгляду справи. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13559/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 року у справі №910/13559/20 залишено без руху. При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в сумі 3153,00 грн та докази направлення (фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист) копій апеляційної скарги відповідачу - Приватному підприємству "Автоентерпрайз". Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунуті недоліки. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13559/20 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи. Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено. Заявлені клопотання та результати їх розгляду 21.04.2021 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебувають апеляційні скарги позивача та відповідача у аналогічних справах № 910/13509/20 та № 910/14768/20, які призначені на 27.04.2021. А тому, заявник, з метою створення одноманітної судової практики у спорах між позивачем, просить продовжити строк розгляду апеляційної скарги ТОВ «Іоніті» до прийняття відповідної постанови після розгляду справ № 910/13509/20 та № 910/14768/20. Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). В той же час, зважаючи на обставини справи, враховуючи її незначну складність та відсутність великого об`єму наданих документів, колегія суддів дійшла до висновку про відхилення клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 20.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іоніті" (замовник) та Приватним підприємством "Автоентерпрайз" (виконавець) укладено договір про надання послуг з розміщення обладнання (далі - Договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець (відповідач) зобов`язується надати замовнику (позивачу) послуги з розміщення обладнання, визначеного в окремих актах приймання-передачі до цього Договору (далі - Обладнання), за адресами та на умовах, які визначаються в окремих актах приймання-передачі до цього Договору, а замовник, у свою чергу, - зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. За умовами пункту 1.2 цього Договору місце розміщення обладнання визначається сторонами в акті приймання-передачі. Обладнання замовника належить йому на праві власності або користування. Замовник має право здійснювати управління Обладнанням (пункт 1.3 Договору). Пунктом 2.1 Договору визначені обов`язки виконавця за договором (відповідача), до яких включено, зокрема: надання можливості замовнику розмістити обладнання у погоджених сторонами місцях; забезпечення безперебійного електричного живлення обладнання замовника; забезпечення охорони обладнання від викрадення, пошкодження, знищення; не використання обладнання замовника для власних комерційних потреб. У свою чергу, замовник відповідно до пункту 2.2 Договору зобов`язався, зокрема, своєчасно сплачувати за надані послуги, а також компенсувати вартість витрат електричної енергії. Оплата послуг виконавця згідно з пунктом 3.1 наведеної угоди визначена як щомісячна основна фіксована плата в розмірі 6 600,00 грн., включаючи ПДВ в розмірі 1 100,00 грн., та додаткова плата за формулою: вартість спожитих обладнанням кВт*год (без ПДВ) * 0,6 - основна фіксована плата. Винагорода виконавцю та компенсація вартості витрат фактично використаної електричної енергії, спожитої внаслідок роботи Обладнання, виплачується протягом 10-ти банківських днів після виставлення виконавцем відповідних рахунків на банківський рахунок виконавця, вказаний на таких рахунках (пункт 3.3 Договору). У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що Обладнання замовника має цільове призначення та використовується для обслуговування клієнтів замовника. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 березня 2021 року включно (пункт 6.1 означеного правочину). З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2020 року між сторонами був підписаний відповідний акт приймання-передачі, за умовами якого замовник розмістив, а виконавець надав місце для розміщення наступного обладнання: - зарядний пристрій для електромобілів "2318 IONITY by AE CHAdeMO (112A)/type 2 (40A*3)/type 1 (40А) ТРЦ Dream Town 2", - зарядний пристрій для електромобілів "2346 IONITY by AE type 2 (63A*3)/type 1 (40A) ТРЦ Dream Town 2", - зарядний пристрій для електромобілів "2345 IONITY by AE type 2 (63A*3)/ type 1 (40A) ТРЦ Dream Town 2", з наступним місцем розміщення обладнання: нежила площа на фасаді будівлі Торговельно-розважального центру "Dream Town", розташованого за адресою: місто Київ, проспект Оболонський, 21-Б, загальною площею 8,0 квадратних метрів. 24.03.2020 року сторони Договору уклали Додаткову угоду до Договору, якою внесли зміни до ряду пунктів означеного правочину та уточнили його положення. Зокрема, пункт 1.1 Договору викладено в редакції, за якою в порядку та на умовах, визначених Договором, виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з розміщення зарядних пристроїв постійного та/або змінного струму для заряджання електромобілів, визначених в окремих актах приймання-передачі до цього Договору, іменованих надалі - Обладнання, за адресами та на умовах, які визначаються в окремих актах приймання-передачі до цього Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. Пункт 1.2 Договору доповнено абзацом наступного змісту: "Місцем виконання цього Договору є місце розміщення Обладнання". Умови пункту 2.1 даного правочину також було доповнено, зокрема, встановленням зобов`язань виконавця отримувати письмову згоду замовника на розміщення на об`єктах, на яких розміщується Обладнання, власного та/або орендованого майна (пункт 2.1.4) та у будь-яких без виключень випадках письмового дозволу замовника на відключення Обладнання від електричної мережі (пункт 2.1.11). Крім того, пункт 5.4 Договору відповідно до умов Додаткової угоди від 24.03.2020 року викладено в новій редакції, за якою у випадку будь-якого порушення виконавцем умов даного Договору, що призвело до неможливості використання замовником для ведення своєї господарської діяльності Обладнання або окремих зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, визначених в акті (актах) приймання-передачі до цього Договору (в тому числі, але не виключно, внаслідок припинення постачання електроенергії, пошкодження Обладнання, створення перешкод для вільного доступу користувачів замовника до Обладнання, неможливості підключення Обладнання до операційної та облікової системи замовника, відключення Обладнання від електричної мережі), за кожен день, впродовж якого існувала така неможливість використання, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі, що вираховується за наступною формулою: P=DC*1500+AC*150, в якій, якщо інше не передбачено Договором, елементи мають наступне значення: Р - сума штрафу у гривнях, що підлягає сплаті за день надання послуг, впродовж якого існувала неможливість використання Обладнання або окремих одиниць Обладнання: зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, визначених в акті (актах) приймання-передачі до цього Договору; DC - кількість одиниць Обладнання, а саме зарядних пристроїв постійного струму, які було неможливо використовувати в день, за який розраховується сума штрафу; AC - кількість одиниць Обладнання, а саме зарядних пристроїв змінного струму, які було неможливо використовувати в день, за який розраховується сума штрафу. За змістом пункту 10 Додаткової угоди від 24.03.2020 року сторони ідентифікували обладнання за Договором, яке визначене в акті приймання-передачі від 20.03.2020 до Договору, таким чином: - зарядний пристрій постійного струму для заряджання для електромобілів (DC) "2318 IONITY by AE CHAdeMO (112A)/type 2 (40A*3)/type 1 (40А) ТРЦ Dream Town 2", - зарядний пристрій змінного струму для заряджання електромобілів (АС) "2346 IONITY by AE type 2 (63A*3)/type 1 (40A) ТРЦ Dream Town 2", - зарядний пристрій змінного струму для заряджання для електромобілів (АС) "2345 IONITY by AE type 2 (63A*3)/ type 1 (40A) ТРЦ Dream Town 2". Обґрунтовуючи поданий позов, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іоніті" посилалося на те, що 22.08.2020 року позивачем було здійснено обстеження обладнання, розташованого на нежилій площі на фасаді будівлі Торговельно-розважального центру "Dream Town", розташованого за адресою: місто Київ, проспект Оболонський, 21-Б, загальною площею 8,0 квадратних метрів, а саме: зарядного пристрою постійного струму для заряджання для електромобілів (DC) "2318 IONITY by AE CHAdeMO (112A)/type 2 (40A*3)/type 1 (40А) ТРЦ Dream Town 2", зарядного пристрою змінного струму для заряджання електромобілів (АС) "2346 IONITY by AE type 2 (63A*3)/type 1 (40A) ТРЦ Dream Town 2", зарядного пристрою змінного струму для заряджання для електромобілів (АС) "2345 IONITY by AE type 2 (63A*3)/ type 1 (40A) ТРЦ Dream Town 2". За результатами вказаного обстеженням встановлено факт неможливості використання означеного обладнання, у зв`язку із його відключенням, у той час як позивач не надавав усних чи письмових вказівок на відключення цього обладнання та не погоджував дій з його відключення відповідачем чи третіми особами. У зв`язку з наведеними обставинами, які, на думку позивача, свідчать про порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг з розміщення обладнання від 20.03.2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Іоніті" на підставі пункту 5.4 цього Договору, з урахуванням Додаткової угоди від 24.03.2020 року до нього, було заявлено до стягнення з Приватного підприємства "Автоентерпрайз" суму штрафу в розмірі 25 200,00 грн., нараховану в період з 22.08.2020 року по 04.09.2020 року. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказував на непідписання його уповноваженим представником спірного Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 20.03.2020 року. З матеріалів справи вбачається, що Договір від 20.03.2020, акт приймання-передачі від 20.03.2020 та Додаткова угода до Договору від 24.03.2020 від імені відповідача підписані його представником - Войтовичем Вадимом Анатолійовичем, який діяв на підставі довіреності відповідача від 01.12.2019 року. Зі змісту наявної у матеріалах справи копії довіреності відповідача від 01.12.2019, виданої на ім`я Войтовича Вадима Анатолійовича, останній уповноважений відповідачем бути представником Приватного підприємства "Автоентерпрайз" в усіх без винятку установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкування, в тому числі перед фізичними та юридичними особами з питань, що пов`язані з укладанням та підписанням договорів, додаткових угод та додатків до договорів від імені відповідача. Для цього ОСОБА_1 надано право від імені відповідача укладати договори (угоди, контракти), додаткові угоди та додатки до договорів, розписуватись від імені відповідача, а також виконувати всі інші дії, необхідні для виконання цієї довіреності. Довіреність видана терміном до 31.12.2020 року. Надана суду позивачем копія довіреності з копії 26.10.2020 року нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрована в реєстрі за № 2414. Крім того, на копії вказаної довіреності міститься фотокопія посвідчувального напису про засвідчення вірності копії з оригіналу документа, вчиненого 17.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрованого в реєстрі за №

238. Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (стаття 239 Цивільного кодексу України). Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (стаття 246 Цивільного кодексу України). Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідачем не надано доказів відмови від Договору від 20.03.2020 року, визнання його недійсним чи вчинення інших дій, які б свідчили про невизнання відповідачем цієї угоди. Доводи відповідача про відкликання 27.03.2020 року довіреності від 01.12.2019 року та наявності в діях працівників позивача складу кримінального правопорушення, судом першої інстанції правомірно відхилені з огляду на відсутність вироку суду в кримінальному провадженні та враховуючи, що відкликання довіреності не свідчить про підписання правочину не уповноваженою особою (на час вчинення такої дії) та не припиняє відповідних господарських правовідносин сторін. А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставини укладення між сторонами Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 20.03.2020 року, Додаткової угоди до нього та акту приймання-передачі та підписання наведених документів уповноваженими представниками сторін. Стосовно тверджень відповідача про недійсність дублікату Договору з огляду на його невідповідність вимогам до оформлення дублікатів документів, то суд зазначає, що договір як документ, а також дублікат чи копія такого документу не можуть бути визнані недійсними. Дублікатом є другий примірник документа, що повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа, а його видача полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин. (Аналогічна позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 14.11.2018 у справі № 161/3245/15-ц). Таким чином, відповідач, уповноваживши Пальшина Ю.І. на підставі довіреності від 01.12.2019 року на укладення договорів від імені відповідача, прийняв на себе зобов`язання, встановлені вищенаведеним Договором. При цьому, суд також враховує, що відповідачем факт наявності між сторонами договірних відносин не заперечується, так само як і не доводиться жодними доказами наявність договірних відносин на підставі іншого за змістом Договору. Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто. Відповідно до вимог статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України). Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. За умовами статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пунктом 5.4 Договору від 20.03.2020 року, з урахуванням умов Додаткової угоди від 24.03.2020 року до цього правочину, встановлено, що у випадку будь-якого порушення виконавцем умов даного Договору, що призвело до неможливості використання замовником для ведення своєї господарської діяльності Обладнання або окремих зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, визначених в акті (актах) приймання-передачі до цього Договору (в тому числі, але не виключно, внаслідок припинення постачання електроенергії, пошкодження Обладнання, створення перешкод для вільного доступу користувачів замовника до Обладнання, неможливості підключення Обладнання до операційної та облікової системи замовника, відключення Обладнання від електричної мережі), за кожен день, впродовж якого існувала така неможливість використання, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі, що вираховується за встановленою вказаним пунктом Договору формулою. У позовній заяві позивач посилався на відключення зарядного пристрою за місцем розміщення належного йому обладнання у період з 22.08.2020 року по 04.09.2020 року, у зв`язку з чим останній нарахував 25 200,00 грн. штрафу за порушення відповідачем договірних зобов`язань. В якості доказу порушення відповідачем умов Договору про надання послуг від 20.03.2020 року та відключення зарядного пристрою, позивач надав акт обстеження від 22.08.2020 року, а також заяви свідків, що містять посилання на обставини складення цього акту та аналогічні відомості до тих, які містить сам акт обстеження. В той же час, такий акт не може бути належним доказом обставин, на які посилався позивач, оскільки він підписаний уповноваженими особами позивача в односторонньому порядку. В матеріалах справи відсутні докази виклику представників відповідача для проведення обстеження та встановлення факту роботи/відключення зарядного пристрою відповідно до умов Договору, докази повідомлення відповідача про вчинення таких дій, чи докази залучення до проведення вищенаведеного обстеження інших незаінтересованих осіб, не пов`язаних з позивачем трудовими відносинами, або те, що попри не повідомлення відповідача, останній був присутній при складенні такого акту та відповідно висловив свої заперечення або згоду з результатами обстеження обладнання. Крім того, в матеріалах справи відсутні й докази направлення вказаного акту на адресу відповідача після його оформлення, що дало б можливість останньому надати свої заперечення/пояснення на викладені в акті обставини, або усунути відповідні недоліки у разі їх дійсного підтвердження. Слід зазначити, що відповідно до пункту 5.6 Договору про надання послуг з розміщення обладнання від 20.03.2020 року (з урахуванням Додаткової угоди від 24.03.2020 року до цього правочину) всі розбіжності з приводу виконання цього договору вирішуються сторонами шляхом переговорів. Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з претензією про порушення роботи зарядних пристроїв для електромобілів. Матеріали справи також не містять і належних доказів, що можуть підтвердити факт відключення цих пристроїв саме відповідачем чи іншими особами на його замовлення. Також позивачем не надано доказів та належним чином не доведено, що відключення зарядного пристрою за місцем його розміщення сталося з вини чи за наслідком дій відповідача, та відповідно наявна протиправна поведінка останнього. Заява свідка ОСОБА_2 також не містить пояснення про причини відсутності відповідача або його уповноваженого представника при складенні акту обстеження та не змінює висновків суду у даній справі. Крім того, судом першої інстанції правомірно відхилено в якості доказу надана позивачем копія акту обстеження обладнання від 03.12.2020 року, оскільки такий доказ не може вважатися належним доказом невиконання відповідачем взятих на себе за Договором обов`язків з аналогічних підстав. Також, наведений акт містить відомості про факти, які не входять у спірний період невиконання відповідачем зобов`язань за Договором від 20.03.2020 року. Крім того, з наданого відповідачем висновку комп`ютерно-технічної експертизи № 576/10/2020 від 19.10.2020 вбачається, що позивач на своїй сторінці у соціальній мережі "Facebook" (https://www.facebook.com/ionity.ua/) 06.05.2020 розмістив оголошення про відключення зарядних станцій в мережі "Autoenterprise", що свідчить про обізнаність позивача із вказаними обставинами до складання відповідного акта та підтверджує суперечливість доводів останнього про відключення зарядного пристрою для електромобілів саме відповідачем. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що акт обстеження від 22.08.2020 (який був складений позивачем в односторонньому прядку) в сукупності із заявою свідка ОСОБА_2 , за відсутності інших доказів, не підтверджує факт невиконання відповідачем умов договору про надання послуг від 20.03.2020 та неможливість використання зарядного пристрою розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з вини відповідача. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів та належним чином не доведено, що відключення зарядного пристрою за місцем його розміщення сталося з вини чи є наслідком дій відповідача, та відповідно наявна протиправна поведінка останнього, у зв`язку з чим і відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій у заявленому в позові розмірі. Доводи апеляційної скарги в частині не задоволення судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє, оскільки позивач про судове засідання, призначене на 08.12.2020 був повідомлений судом першої інстанції належним чином, тоді як відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Разом із тим, позивачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не було зазначено про наявність додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути справу № 910/13559/20 по суті, так і не зазначеного того, що спір у даній справі не може бути вирішено у судовому засіданні 08.12.2020 року. Також, участь представника позивача у судовому засіданні 08.12.2020 не була визнана судом обов`язковою. Крім того, у випадку втрати працездатності його представника позивач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників (у разі наявності), так і осіб, не пов`язаних з позивачем трудовими відносинами (зокрема, з числа працівників Адвокатського об`єднання "Олександр Переможко та партнери", яким видано ордер адвокату Гордієнко Н.П. серії КС № 823736 від 21.09.2020 на представництво інтересів позивача в суді). Водночас неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню позивачем на загальних підставах, чого у встановленому законом порядку здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Іоніті" не було. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/13559/20. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/13559/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/13559/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/13559/20.

5. Матеріали справи № 910/13559/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя М.А. Дідиченко Судді М.А. Руденко Є.Ю. Пономаренко