LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873927/1250/20

від 21.04.2021 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" квітня 2021 р. Справа№ 927/1250/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Дідиченко М.А. суддів: Шапрана В.В. Пономаренка Є.Ю. при секретарі: Пересенчук Я.Д. за участю представників сторін: від позивача: Даневич А.О.; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 (повний текст складено 22.02.2021) у справі № 927/1250/20 (суддя Шморгун В.В.) за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, до Товариство з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020", про стягнення 532 181,04 грн, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 532 181,04 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 1-Б від 06.02.2019. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020" на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації 53 218,10 грн штрафу та 7 982,72 грн судового збору. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що з огляду на очевидну неспівмірність заявленої до стягнення суми штрафу, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, приймаючи до уваги дії самого позивача при складанні та підписанні Актів приймання виконаних будівельних робіт та те, що штрафні санкції у 5 разів перевищують вартість невиконаних відповідачем робіт, суд вважає справедливим, обмеження розміру штрафу до 10 %. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі № 927/1250/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, з урахуванням норм Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-200 підписуючи акти виконаних робіт № 4 та № 5 форми КБ-2в сторонами підтверджено невиконання відповідачем робіт на суму 246 547,88 грн. у встановлений договором строк. Судом першої інстанції не зазначено, на підставі яких нормативних документів суму штрафних санкцій було обмежено до 10 %. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Шапран В.В., Пономаренко Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/1250/20 та призначено справу до розгляду на 21.04.2021. Явка представників сторін Представник відповідача у судове засідання 21.04.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні повідомлявся належним чином, що оскільки вся судова кореспонденція направлялась на юридичну адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Апеляційним судом враховано позицію Верховного Суду (постанови від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19), відповідно до якої касаційний господарський суд, здійснивши аналіз ст.ст. 120, 242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 21.04.2021 за відсутності представника відповідача. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Актив Груп», яке змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020" (виконавець) укладено Договір підряду від 06.02.2019 № 1-Б про закупівлю робіт за державні кошти «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190, в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 «Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва»)» (далі-Договір). Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 договору замовник доручає, а виконавець виконує на свій ризик, своїми силами і засобами роботи по об`єкту: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190, в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 «Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва»)» і здає їх замовнику. Виконавець виконує роботи та спільно з замовником здає об`єкт в експлуатацію у відповідності до затвердженої проектної документації, діючих ДСТУ та інших нормативних актів чинних на території України. Виконавець надає замовнику всю виконавчу документацію по об`єкту. Обсяг робіт - відповідно до проектно-кошторисної документації. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені замовником залежно від реального фінансування видатків. Виконавець повинен передати змовнику роботи, передбачені цим договором, якість яких відповідає умовам тендерної документації, затвердженої проектної документації на об`єкт, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва чинним на території України. Виконані роботи, якість яких не відповідає вимогам тендерної документації, затвердженої проектної документації на об`єкт: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190, в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 «Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва»)», державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва чинним на території України, вважаються не виконаними. (п. 2.1, 2.2 Договору). Згідно п. 3.1 Договору вартість будівництва визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, проектно-кошторисної документації, тендерної документації, пропозиції Виконавця та вимог чинного законодавства. Ціна цього Договору визначається виходячи із загальної вартості будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконуються виконавцем за даним договором та становить 5321,81035 тис. грн, у тому числі ПДВ-20 % - 886,96839 тис. грн, в т.ч. : - вартість будівельних робіт та інших витрат - 4921,46315 тис. грн, в т.ч. ПДВ-20 % - 820,24386 тис. грн; - вартість устаткування, що підлягає встановленню - 400,34720 тис. грн, в т.ч. ПДВ-20% - 66,72453 тис. грн. (п. 3.2 Договору) Відповідно до п. 4.2 договору Ззамовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних Сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому Сторони домовились про те, що строк (термін) оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме - після надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника за проведення робіт, які є предметом даного Договору. Розділом 5 Договору сторони погодили строки надання послуг: початок - лютий 2019 року; закінчення - відповідно до календарного графіку робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених даним Договором. Календарний графік виконання робіт, що є невід`ємною частиною Договору, складає Виконавець та передає його Замовнику до початку виконання робіт. Місце виконання робіт: 16020, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Грем`яч, вул. Миру,

190. Виконавець приступає до виконання робіт, по Договору протягом трьох днів з дня підписання Договору. Згідно положень п. 6.3.2., 6.3.6. Договору Виконавець зобов`язався забезпечити якісне виконання робіт у встановлений цим Договором строк, відповідно до календарного графіку робіт, а також інформувати в установленому порядку Замовника про обставини, що перешкоджають виконанню умов Договору, а також про заходи, необхідні для їх усунення. Згідно п. 7.1, 7.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при виконанні робіт за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику штрафні санкції передбачені діючим законодавством та цим договором. Пунктом 7.3.3 Договору передбачено, що у разі затримки виконання робіт або виконання не в повному обсязі з вини Виконавця, з порушенням встановлених термінів, заявлених Замовником, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % від суми Договору. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а у разі невиконання Сторонами зобов`язань, передбачених Договором - діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення своїх зобов`язань, вчинених під час дії цього договору. (п. 10.1 Договору). Відповідно до п.11.15 Договору замовник може розірвати цей договір в односторонньому порядку у випадку не закінчення робіт по даному договору в повному обсязі у строк, обумовлений цим договором. У такому разі замовник не відшкодовує учаснику будь-які збитки, понесені останнім у зв`язку із розірванням договору. Одностороння відмова від договору не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язань. У разі односторонньої відмови замовника, він повинен повідомити про це виконавця. Даний договір припиняється на 10-й день з дня направлення рекомендованим листом за адресою вказаною в договорі повідомлення про це виконавцю. Згідно додатку до Договору «Договірна ціна» договірна ціна становить 5321,81035 тис. грн.. Сторонами затверджено Календарний графік виконання робіт та План фінансування будівництва. На виконання умов договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи: - у квітні 2019 року на загальну суму 1 720 720,96 грн, про що складено Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 1 за квітень 2019 року та Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (далі - Акт №1); - у серпні 2019 року на загальну суму 647 341,21 грн, про що складено Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 2 та Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт (далі - Акт №2); У грудні 2019 року сторони підписали Довідку про вартість виконаних будівельних робіт № 3 та Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт, якими затвердили вартість виконаних робіт з мінусовим показником -129 475,18 грн. У травні 2020 року сторонами підписано Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт на суму 113481,89 грн (далі - Акт №4), Акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт на мінусову суму -360 029,77 грн (далі - Акт №5) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 4 на мінусову суму -246,54788 тис. грн (далі - Довідка №4). Як зазначено позивачем у позовній заяві, відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2019 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти в розмірі 2 368 062,17 грн. У подальшому, за твердженням позивача, було з`ясовано, що ряд робіт, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2019 року, фактично не були виконані, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2020 року на суму за мінусом 246 547,88 грн, які підписані сторонами, а отже Відповідач визнав, що роботи на загальну суму 246 547,88 грн станом на 18 травня 2020 року не виконані. Позивачем на адресу відповідача 17.03.2020 було направлено вимогу про сплату штрафу №05-17/690 від 17.03.2020, в якій зазначив, що відповідач фактично не виконує взяті на себе зобов`язання з виконання робіт на об`єкті у встановлені календарним графіком строки та, керуючись ст. 526, 611 ЦК України, ст. 193, 222 ГК України, вимагав перерахувати суму коштів у розмірі 532 181,04 грн на рахунок позивача в строк до 24.03.2020. 05.06.2020 позивачем було направлено відповідачу вимогу №05-17/1345 від 05.06.2020 про розірвання договору та сплату штрафних санкцій, в якій повідомив про розірвання договору підряду від 06.02.2019 №1-Б у зв`язку з відставанням у виконанні робіт більш як на місяць та вимагав протягом п`яти днів з моменту отримання цього повідомлення передати за актом будівельний майданчик, матеріальні ресурси на будівельному майданчику, які використані під час надання послуг або закуплені до отримання цього повідомлення, проектну, виконавчу та іншу документацію за договором підряду від 06.02.2019 №1-Б та сплатити штраф в розмірі 532 181,04 грн. Оскільки відповідач відповідь на вимогу не надав, штрафні санкції не сплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Згідно з ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Так, згідно календарного графіку, відповідач повинен був виконати роботи до грудня 2019 року. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Як вже було зазначено вище, у квітні 2020 року сторонами підписано Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт на суму 113 481,89 грн, Акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт на мінусову суму -360 029,77 грн та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 4 на мінусову суму -246 547,88 грн. Тобто, підписавши вказані вище документи, відповідач визнав, що роботи на загальну суму 246 547,88 грн. не були виконані. Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України). Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пунктом 7.3.3 Договору передбачено, що у разі затримки виконання робіт або виконання не в повному обсязі з вини Виконавця, з порушенням встановлених термінів, заявлених Замовником, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10 % від суми Договору. За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. За умовами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Водночас, слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України за рішенням суду розмір штрафу та пені може бути зменшений у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Колегія суддів відзначає, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Зі змісту наведених норм слідує, що при вирішенні питання про зменшення неустойки, суд повинен встановити співрозмірність неустойки невиконаному зобов`язанню відповідачем та врахувати інтереси обох сторін. За частиною третьою статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань. Отже, колегія суддів зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18. Як вірно зазначено судом першої інстанції, на виконання умов договору відповідач у квітні, серпні та грудні 2019 виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт. І лише у квітні 2020 між сторонами було здійснено коригування виконаних робіт за вказаними вище актами, що призвело до підписання між сторонами актів № 4, № 5 приймання виконаних робіт на мінусову суму 246 547,88 грн. Як пояснив представник позивача у суді першої інстанції, підписуючи з боку позивача Акти виконаних робіт у квітні, серпні та грудні 2019, інженер технічного нагляд халатно повівся щодо перевірки виконання всіх робіт, що і призвело у подальшому до коригування спірних робіт. А тому, оскільки безпосередньо і самим позивачем були допущені порушення при складанні і підписанні спірних актів приймання виконаних будівельних робіт, що у свою чергу сприяло невиконанню відповідних робіт у строки, передбачені договором, враховуючи, що заявлена до стягнення сума штрафу є неспіврозмірною до частини неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором підряду, дотримуючись справедливого балансу прав та інтересів сторін у даному спорі, колегія суддів вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи обмеження судом першої інстанції розміру суми штрафу до 10 %, а саме до 53 218,10 грн. Вказане вище узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі № 927/1250/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі № 927/1250/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі № 927/1250/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі № 927/1250/20.

5. Матеріали справи № 927/1250/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 26.04.2021 Головуючий суддя М.А. Дідиченко Судді В.В. Шапран Є.Ю. Пономаренко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»