Постанова 4814 № 553/3013/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/3013/19 Номер провадження 22-ц/814/538/21Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О. розглянула в апеляційному суді в м. Полтаві в порядку письмового цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2020 року, постановлену суддею Кузіною Ж.В., за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної в м. Полтаві ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми батьком, який проживає окремо від них. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, - ВСТАНОВИЛА: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з заявою про виправлення описок, допущених в описовій частини рішення суду від 25.08.2020 року, та просив зазначити, що «Сторони проживають окремо з 2015 року. Відповідач перешкоджає позивачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони»; «Позивач з 2015 року проживає окремо від дітей, а тому втрачений між ними тісний психологічний контакт», замість «Сторони проживають окремо з 2016 року. Позивач перешкоджає відповідачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони». «Позивач з 2016 року проживає окремо від дітей, а тому втрачений між ними тісний психологічний контакт». У заяві вказував, що в справі наявні докази, які підтверджують факт проживання відповідача окремо з 2015 року. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2020 року виправлено описку в першому абзаці описової частини рішення Київського районного суду м. Полтава від 25 серпня 2020 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної в м. Полтаві ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми батьком, який проживає окремо від них, а саме зазначено вірно: «Протягом останніх чотирьох років сторони проживають окремо. Відповідач перешкоджає позивачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони» замість не вірного «Сторони проживають окремо з 2016 року. Позивач перешкоджає відповідачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони». В іншій частині заяви відмовлено. Ухвала Київського районного суду м. Полтави від 24.12.2020 р. про виправлення описки оскаржена в апеляційному порядку позивачем ОСОБА_1 . У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що підтверджуються фактичними обставинами та матеріалами справи, прохає скасувати вказану ухвалу, постановити нове рішення, яким виправити допущені в описовій частині рішення суду від 25.08.2020 року описки. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що рішенням суду від 26.12.2019 року встановлено, що сторони з 2015 року проживають окремо, тому в описовій частині рішення необхідно виправити описку та зазначити, що «Сторони проживають окремо з 2015 року»; «Позивач з 2015 року проживає окремо від дітей, а тому втрачений між ними тісний психологічний контакт», замість «Сторони проживають окремо з 2016 року»; Позивач з 2016 року проживає окремо від дітей, а тому втрачений між ними тісний психологічний контакт». Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив. Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справи, у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з позовом до ОСОБА_2 та рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25 серпня 2020 року його позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначено батьку ОСОБА_1 способи та порядок участі у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом -зустрічей кожної третьої суботи та неділі місяця з 11 години до 19 години в загальнодоступних громадських місцях (місцях дитячих розваг та відпочинку, розвивальних гуртках, скверах, парках тощо), з урахуванням режиму дня дітей, стану здоров`я , інтересів та їх думки щодо присутності матері ОСОБА_2 . -спільний відпочинок батька ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 один раз на рік у літній період (з червня місяця по серпень місяць включно), тривалістю 21 день , з урахуванням стану здоров`я , потреб, інтересів та їх думки щодо присутності матері ОСОБА_2 . -шляхом необмеженого спілкування з дітьми засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку , що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дітьми у будь-який день тижня без обмежень,з врахуванням режиму дня дітей; - безперешкодного відвідуванням ОСОБА_1 дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період хвороби, в день народження дітей та період свят за місцем їх проживання та фактичного перебування. Зобов`язано ОСОБА_2 завчасно попереджати ОСОБА_1 щодо зміни та їх причини у визначеному порядку зустрічей з дітьми. Роз`яснено сторонам, що реалізація визначених судом способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір`ю ОСОБА_2 , повинна відбуватися з дотриманням одночасно певних умов - за бажанням ОСОБА_1 та вчиненням ним реальних заходів, спрямованих на реалізацію його прав на підставі судового рішення; з урахуванням думки дітей щодо необхідності присутності ОСОБА_2 під час побачень в загальнодоступних громадських місцях, зокрема місцях дитячих розваг та відпочинку, розвивальних гуртках, скверах, парках тощо, перелік яких з об`єктивних причин не може бути чітко зазначений судом; у визначені судовим рішенням дні та часи, які можуть бути розширеними за згодою сторін. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01 жовтня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1152,60 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2020 року виправлено описку у резолютивній частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 25 серпня 2020 року та викладено другий абзац резолютивної частини рішення у такій редакції: «Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з заявою про виправлення описок, допущених в описовій частини рішення суду від 25.08.2020 року, та просив зазначити, що «Сторони проживають окремо з 2015 року. Відповідач перешкоджає позивачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони»; «Позивач з 2015 року проживає окремо від дітей, а тому втрачений між ними тісний психологічний контакт», замість «Сторони проживають окремо з 2016 року. Позивач перешкоджає відповідачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони». «Позивач з 2016 року проживає окремо від дітей, а тому втрачений між ними тісний психологічний контакт». У заяві вказував, що в справі наявні докази, які підтверджують факт проживання відповідача окремо з 2015 року. Як вказувалося вище, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2020 року виправлено описку в першому абзаці описової частини рішення Київського районного суду м. Полтава від 25 серпня 2020 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Подільської районної в м. Полтаві ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми батьком, який проживає окремо від них, а саме зазначено вірно: «Протягом останніх чотирьох років сторони проживають окремо. Відповідач перешкоджає позивачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони» замість не вірного «Сторони проживають окремо з 2016 року. Позивач перешкоджає відповідачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони». В іншій частині заяви відмовлено. При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для виправлення описки у першому абзаці описової частини рішення, зазначивши, що «Протягом останніх чотирьох років сторони проживають окремо. Відповідач перешкоджає позивачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони» замість не вірного «Сторони проживають окремо з 2016 року. Позивач перешкоджає відповідачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони». Також суд першої інстанції зазначив, що в поясненнях представника відповідача відображено стислий зміст заперечень щодо заявлених позовних вимог, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в іншій частині. Також місцевий суд першої інстанції послався на те, що від ОСОБА_1 до суду не надходили 22 жовтня 2020 року заяви про виправлення описок. Тому вказав на необґрунтованість його тверджень щодо повторної подачі заяви про виправлення описок. Перевіряючи вказану ухвалу, колегія суддів виходить з такого. У відповідності до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. За змістом вказаної статті, під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях). При цьому, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення. Крім цього, згідно роз`яснень, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, яка є чинною, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для виправлення описки у першому абзаці описової частини рішення, зазначивши, що «Протягом останніх чотирьох років сторони проживають окремо. Відповідач перешкоджає позивачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони». На ці обставини позивач ОСОБА_1 посилався в позовній заяві. Тоді як місцевим судом помилково було зазначено, що «Сторони проживають окремо з 2016 року. Позивач перешкоджає відповідачу у вихованні та спілкуванні з дітьми, розвитку їх здібностей, створює штучні перепони». Отже, висновки місцевого суду про задоволення заяви ОСОБА_1 в цій частині відповідають обставинам справи та нормам процесуального права. При цьому, в позовній заяві, стислий виклад якої вказаний в описовій частині рішення, відсутнє посилання на те, що сторони не проживають саме з 2015 року. Враховуючи те, що у поясненнях представника відповідача відображено стислий зміст заперечень щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в іншій частині та виправлення описок в частині того, що позивач з 2016 року проживає окремо від дітей, а тому втрачений між ними тісний психологічний контакт. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильних висновків місцевого суду, тому залишаються колегією суддів без задоволення. Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права. Підстав для її скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишається колегією суддів без задоволення, а ухвала місцевого суду без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: О.В.Чумак Судді: Ю.В.Дряниця Т.О.Кривчун